Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Романець Л.А., суддів: Зубара В.В., Пойди М.Ф., при секретарі з участю прокурора Гапоні В.О., Цигана Ю.В., розглянула в судовому засіданні у м. Києві касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7.

Вироком Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2015 року

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Іванківського районного суду Київської області від 20 червня 2008 року за ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності з ст. 100 КПК України.

Як визнав встановленим суд, 4 лютого 2015 року о 22 год 20 хв, ОСОБА_7, шляхом вільного доступу зайшов на територію домоволодіння по АДРЕСА_1 щоб дізнатися в мешканців будинку напрямок дороги до м. Києва, де перебуваючи на території даного домоволодіння умисно таємно викрав чуже майно - велосипед марки "Водан", який належав потерпілому ОСОБА_8, вартістю 985 грн, незаконно заволодівши останнім, ОСОБА_7 поїхав на ньому по дорозі.

Приблизно через 200 метрів потерпілий ОСОБА_8 та його брат ОСОБА_9 наздогнали ОСОБА_7 та затримали останнього безпосередньо після вчинення ним злочину. В результаті крадіжки потерпілому ОСОБА_8 заподіяно матеріальної шкоди на суму 985 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 листопада 2015 року вирок Вишгородського районного суду Київської області від 27 липня 2015 року щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 просить судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме п.7 ч.2 ст. 412 КПК України.

В обґрунтування наведеного посилається на те, що за результатами ознайомлення з дисками технічного запису судових засідань встановлено, що запис судового засідання від 10 червня 2015 року є неповним, оскільки на ньому відсутній запис проголошення тексту ухвали про призначення справи до судового розгляду (тех. запис від 10 серпня 2015 року).

Крім того вважає, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 не відповідає вимогам п.1 ч.4 ст. 291 КПК України, а тому відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 314 КПК України мав бути повернутий прокурору для усунення недоліків.

Також, довідка ФОП ОСОБА_10, на яку послався суд у своєму рішенні, складена в порушення Національного стандарту України 4163-2003 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (далі - ДСТУ), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 7 квітня 2003 р. № 55 (v0055609-03) і чинного з 1 вересня 2003 р. (наказ від 5 липня 2003 р. № 118), оскільки не містить дати складання та номеру. Окрім цього, до довідки не долучено документи, що ФОП ОСОБА_10 має якесь відношення до майна, зазначеного в ній і може надавати інформацію про вартість такого майна.

Вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги та просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вонапідлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, "кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом".

Відповідно до ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 419 КПК України в ухвалі суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою і положення закону, якими керувався суд.

Як вбачається з ухвали суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги з доповненнями до неї обвинуваченого не були дотримані вказані вимоги кримінального процесуального закону, оскільки не дано належну оцінку викладеним доводам апеляційної скарги та доповненням до неї обвинуваченого, зокрема, щодо допустимості доказів, а саме: протоколів огляду і пред'явлення особи для впізнання, та відповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 419 КПК України відповіді на ці доводи в ухвалі апеляційним судом не дано та не наведено мотивів для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Вказані порушення кримінального процесуального закону є істотними та ставлять під сумнів правильність встановлення судом першої інстанції обставин кримінального правопорушення.

Наведені обставини свідчать про порушення вимог ст. 419 КПК України, у зв'язку із чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню і призначенню нового розгляду у суді апеляційної інстанції, у ході якого слід усунути вказані недоліки, перевірити доводи, викладені в скарзі обвинуваченого та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин провадження, підтверджених доказами, в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 433, 434, 436- 438 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.