У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого, судді
Редьки А.I.
суддів
Заголдного В.В. та Лавренюка М.Ю.
за участю прокурора
Глибченко Т.Г.
засудженого та адвоката
ОСОБА_1.ОСОБА_2.
розглянула в судовому засіданні 17 квітня в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвокатаОСОБА_2. на вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 14 травня 2007 року, яким засуджено:
ОСОБА_1
IНФОРМАЦIЯ_1,
немаючого судимості в порядку ст. 89 КК України (2341-14)
,
за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 (2001-05)
р. на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14)
на два роки позбавлення волі і на підставі ст. 49 КК України (2341-14)
його звільнено від призначеного покарання за цим законом у зв'язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_3,
IНФОРМАЦIЯ_2
немаючого судимості,
за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14)
на два роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14)
його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки іспитового строку.
Суд визнав, що ОСОБА_1 у ніч на 2 квітня 1998 року за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7(засуджені вироком Севастопольського міського суду від 23 листопада 1998 року), озброївшись монтировкою й обрізом мисливської рушниці ТОЗ-БЛ, 1967 р. випускуНОМЕР_1, який ОСОБА_1 зберігав без відповідного дозволу і взяв із собою, проникли спочатку на територію садової ділянки ОСОБА_8., що в Молочній балці м. Севастополя, товариство "Ручейок", потім до житлового приміщення, де погрожуючи зброєю і монтировкою напали на ОСОБА_8. і ОСОБА_9, відібрали у них ключі від сараю, проникли туди, заволоділи двома поросятами вартістю 700 грн., 270 кг пшениці і в житловому приміщенні забрали інше майно потерпілого на суму 903 грн.
Зазначений обріз після вчиненого нападу ОСОБА_1 зберігав на дачній ділянці № 237 СТ "Ветеран".
9 липня 2005 року ОСОБА_10 перевіз із дачної ділянки № 237 СТ "Ветеран" м. Севастополі до "Силаєвського" ринку частини гвинтівки "Мосіна" зразка 1891 р. калібру 7,62 мм з вісьмома бойовими патронами до неї і корпус бойової гранати Ф-1 з бойовим зарядом.
У касаційних скаргах із доповненнями адвокат ОСОБА_2 і засуджений ОСОБА_1. просять скасувати вирок щодо ОСОБА_1 і справу провадженням закрити відповідно до положень п. 2 ст. 6 КПК України (1001-05)
.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, виступи засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвокатаОСОБА_2. , які підтримали доводи касаційних скарг, думку прокурора про відмову в задоволенні касаційних скарг, колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, вважає, що підстав для їх задоволення немає.
Суд правильно встановив обставини, за яких ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7і ОСОБА_6 (засуджені вироком Севастопольського міського суду від 23.11.1998 р.) учинили розбійний напад на потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та зробив обгрунтований висновок про кваліфікацію таких дій засудженого за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 (2001-05)
р.
З матеріалів справи видно, і на це послався суд у вироку, що в той момент, коли потерпіліОСОБА_8 іОСОБА_9 відпочивали у садовому будиночку, на них напали зазначені засуджені. Погрожуючи обрізом і монтировкою, вони вимагали гроші, заволоділи ключами від хліва, викрали звідти двох свиней і тут же різали їх. Забрали зерно пшениці й інше майно ОСОБА_8. Ці обставини потерпілі підтвердили на допитах.
Описані події підтвердили ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_7 і ОСОБА_6. Їхні показання, в тому числі на очних ставках, зводились до того, що напад на дачу ОСОБА_8 організував сам ОСОБА_1. На місце нападу вони прибули всі разом автомобілем ОСОБА_6. Мали при собі зброю. ОСОБА_1 був з обрізом, ОСОБА_4 - з монтировокою. Зброю передавали з рук у руки. Дорогу показував теж ОСОБА_1. До приміщення ОСОБА_8 вривались ОСОБА_4 і ОСОБА_1, який тут же почав погрожувати господарю і вимагав ключі від хліва. Всі були поряд. ОСОБА_4 обшукував кишені потерпілого і, знайшовши ключі, передав їх ОСОБА_1. Заволодівали майном потерпілого за вказівкою ОСОБА_1. Майно вантажили в автомобіль.
Зазначені показання засуджених були однаковими, вони узгоджувались між собою, відповідали іншим об'єктивним доказам, зокрема даним, що містяться у протоколі огляду дачної ділянки № 234 СТ "Ветеран", де було виявлено обріз рушниці 16 калібру ТОЗ-БМ НОМЕР_1 з двома патронами. За висновком експерта даний обріз є вогнепальною зброєю.
Вважати, що потерпілі могли бути упередженими чи засуджені могли обмовляти ОСОБА_1 або один одного у злочині, як про це стверджується в касаційних скаргах, суд підстав не мав. Кожний з них наводив такі дані щодо участі ОСОБА_1 у розбої, про які не було відомо органам досудового слідства, і під час перевірки вони підтвердились.
Суд, як видно з вироку, ретельно перевіряв версію ОСОБА_1 стосовно його алібі, але вона свого підтвердження не знайшла. Цей висновок суд належно вмотивував і навів переконливі докази.
Отже, у справі встановлено, що ОСОБА_1 був організатором і виконавцем розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9. Такі дії ОСОБА_1 за своїми ознаками утворюють склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 142 КК України 1960 (2001-05)
р.
Рішення суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14)
колегія суддів під сумнів не ставить.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був ініціатором зазначеного злочину, брав найактивнішу участь у його вчиненні, призначене йому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Будь-яких даних, які б свідчили про упередженість органів досудового слідства чи суду або порушення ними норм КПК України (1001-05)
під час розслідування справи та її розгляду по суті, не виявлено.
ухвалила:
касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. та його захисника - адвокатаОСОБА_2. залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду м. Севастополя від 14 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
|
Судді:
Редька А.I.
Заголдний В.В.
Лавренюк М.Ю.
|
|