Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кульбаби В.М.,

суддів Пойди М.Ф., Романець Л.А.,

розглянула 23 червня 2016 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 06 серпня 2014 року та його заяву про поновлення строку на касаційне оскарження,

Вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 квітня 2014 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та попереднім вироком від 11 вересня 2013 року, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 06 серпня 2014 року вирок суду залишено без зміни.

На адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень постановлених відносно нього.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали провадження по касаційній скарзі, колегія суддів вважає що у задоволенні заяви засудженого слід відмовити та повернути йому касаційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України, касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Згідно інформації наданої установою виконання покарань, де ОСОБА_1 відбуває покарання, призначене вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 квітня 2014 року, копія ухвали суду апеляційної інстанції була вручена йому під підпис 19 серпня 2014 року, однак касаційна скарга на вирок та ухвалу була спрямована засудженим на адресу суду касаційної інстанції лише 13 червня 2016 року.

Вказані обставини свідчать про пропуск ОСОБА_1 строків на касаційне оскарження судових рішень.

Заява засудженого про поновлення строку на касаційне оскарження не містить вказівок на існування перешкод об'єктивного характеру, що істотно вплинули на його можливість звернутися до суду в межах строку, встановленого для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

Доводи ОСОБА_1 про його юридичну необізнаність не можуть слугувати підставою для обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, передбаченого ст. 426 КПК України.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції не знаходить підстав для поновлення засудженому строку на касаційне оскарження.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів

Відмовити засудженому ОСОБА_1 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 квітня 2014 року та ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 06 серпня 2014 року та повернути йому касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.