Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

доповідача Мороза М. А., суддів Наставного В. В., Чуйко О. Г., за участю прокурора Чабанюк Т. В., засудженогоОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), потерпілої ОСОБА_6, при секретарі Асановій Є. С., розглянула в судовому засіданні 23 червня 2016 року в м. Києві кримінальне провадження № 12015100070000273 за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року.

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 11 червня 2015 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, в порядку ст. 89 КК України (далі - КК) такого, що не має судимості, засуджено за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а на підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 5 055 грн на відшкодування матеріальної шкоди.

Вироком Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року зазначений вирок скасовано у частині призначеного ОСОБА_5 покарання. Призначено покарання за ч. 3 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 14 січня 2015 року, реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан подвір'я будинку АДРЕСА_2, розбивши вікно, незаконно проник до приміщення будинку, звідки намагався викрасти майно ОСОБА_6 загальною вартістю 12 508,33 грн, однак свій умисел до кінця довести не зміг, оскільки був затриманий власницею будинку ОСОБА_6

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилається на суворість призначеного покарання. Вважає, що судом не в повній мірі враховано пом'якшуючі обставини: щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин та в силу ст. 89 КК попередніх судимостей, позитивну характеристику, бажання відшкодувати заподіяну шкоду. Просить змінити вирок та призначити покарання із звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, надані ним дистанційно в режимі відеоконференції, на підтримання касаційної скарги, думку прокурора та потерпілої ОСОБА_6, які вважали вирок законним та обґрунтованим і просили залишити його без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного у вироку злочину у касаційній скарзі не оскаржується.

Як видно з вироку суду першої інстанції, при призначенні покарання суд послався на те, що ОСОБА_5 визнав вину та щиро розкаявся, в порядку ст. 89 КК не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює.

Апеляційний суд, скасовуючи вирок в частині звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вищевказане рішення суду першої інстанції належним чином не мотивовано, та не встановив будь-яких обставин, які б свідчили про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Обираючи ОСОБА_5 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 65 КК врахував належним чином усі обставини кримінального провадження, зокрема, те, що останній вчинив тяжкий злочин, заподіяну шкоду у повному обсязі не відшкодував, в порядку ст. 89 КК не судимий, але раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Отже, покарання ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог закону, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, його касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.