Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Селівона О.Ф.

суддів за участю прокурора

Шевченко Т.В., Мороза М.А. Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Дніпровського районного суду м.Херсона від 21 червня 2006 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вироком  ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, раніше неодноразово

судимого, востаннє вироком цього ж суду від 17.05.2001 р. за

ч.1 ст.229-6 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі,

засуджено за ч.2 ст185 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.186 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено 5 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 матеріальну шкоду на користь потерпілих: ОСОБА_2 - 990 грн., ОСОБА_3 - 1094 грн., ОСОБА_4 - 674 грн., ОСОБА_5 - 660 грн., ОСОБА_6 - 900 грн., ОСОБА_7 - 2230 грн.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_1 засуджений за вчинення таких злочинів.

У період з жовтня по листопад 2005 року, ОСОБА_1 на території Дніпровського ринку на АДРЕСА_1 вчинив ряд повторних таємних викрадень чужого майна, заподіявши потерпілим матеріальну шкоду: 23.10.2005 р. - ОСОБА_2 на загальну суму 990 грн., 11.11.2005 р. - ОСОБА_3 на загальну суму 1094 грн., 12.11.2005 р. - ОСОБА_4 на загальну суму 674 грн., 12.11.2005 р. - ОСОБА_5 на загальну суму 660 грн., 16.11.2005 р. - ОСОБА_6 на загальну суму 900 грн., 27.11.2005 р. - ОСОБА_7 на загальну суму 2230 грн.

28.01.2006 року ОСОБА_1 у супермаркеті  "Антал" по вул.Кулика, 114-ж у м.Херсоні відкрито повторно викрав майно ОСОБА_8 з кишені верхнього одягу загальною вартістю 1646 грн.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1. у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст185 КК України (2341-14) , та кваліфікація цих дій є правильними і не оспорюються в касаційному поданні.

Разом з тим, за епізодом викрадення майна ОСОБА_8 дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст186 КК України (2341-14) , тобто як відкрите викрадення майна потерпілої. Однак, зі змісту вироку не вбачається, для кого саме це викрадення було відкритим.

Так, ОСОБА_1 як в ході досудового слідства, так і в суді пояснював, що він підійшов до потерпілої ззаду і витягнув телефон з кишені і при цьому ніхто не бачив, як він це зробив. Потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що не бачила, хто викрав її телефон. Свідок ОСОБА_9 пояснила, що звернула увагу на ОСОБА_8 в той момент, коли ОСОБА_1, який постійно знаходився біля неї, різко відійшов від потерпілої.

Однак, суд не надав належної оцінки цим доказам і не зазначив у вироку, що ОСОБА_1 усвідомлював, що потерпіла чи інші особи розуміли протиправний характер його дій.

Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_1 з ч.2 ст185 КК України (2341-14) у виді 2 років позбавлення волі за 6 епізодів крадіжок,  суд, всупереч вимог ст.65 КК України (2341-14) , не достатньо врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості, дані про особу засудженого, який негативно характеризується, не працює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення корисливого злочину, не відшкодував збитків потерпілим.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1  підлягає скасуванню, а справа - поверненню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно більш ретельно перевірити докази і надати їм об'єктивну оцінку та вірно кваліфікувати дії засудженого.

Якщо при новому розгляді буде доведена винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів, то покарання, обране засудженому за  ч.2 ст185 КК України (2341-14) за даним вироком слід вважати м'яким.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

задовольнити касаційне подання заступника прокурора Херсонської області.

Вирок Дніпровського районного суду м.Херсона від 21 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.