Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Бех М.О., суддів - Кульбаби В.М., Пойди М.Ф., перевіривши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 листопада 2015 року та на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року щодо ОСОБА_2,

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 листопада 2015 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, і за вказаною нормою кримінального закону призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1, посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, порушує питання про призначення засудженому ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі.

Перевіривши дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає, що до усунення недоліків касаційну скаргу слід залишити без руху.

Статтею 427 КПК України встановлені вимоги до касаційної скарги, зокрема, в ній, крім іншого, зазначаються судові рішення, що оскаржуються; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції; до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України, за результатами касаційного розгляду суд має право прийняти одне з таких рішень: залишити вирок та ухвалу без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судові рішення.

В порушення п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, потерпілий ОСОБА_1. не сформулював вимогу до суду касаційної інстанції, яка б узгоджувалася з положеннями ч. 1 ст. 436 КПК України.

Крім цього, обґрунтування касаційних вимог потерпілого ОСОБА_1 не узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

У поданій скарзі потерпілий веде мову про неповноту судового розгляду і невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати 15-ти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів -

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити 15-ти денний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення зазначених в ній недоліків касаційної скарги.

У разі не усунення недоліків в установлений строк - касаційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.