5-1672км07 Про неправильне застосування судом апеляційної інстанції кримінального закону та безпідставне звільнення особи від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2006 року, якою змінено вирок Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1

Зазначеним вище вироком засуджено

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст. 121 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_1 на її користь 802 грн. - на відшкодування матеріальної шкоди і 20000 грн. - на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 29.12.2004 року в період часу з 19 год. 20 хв. до 20 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля торгових прилавків на території ринку "Ювілейний", а потім на території середньої школи № 113 у м. Кривому Розі, на грунті особистих неприязних стосунків наніс колишній дружині ОСОБА_3 численні удари руками, ногами та дерев'яною палицею в голову та по тулубу, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона наступного дня померла у лікарні.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено: на підставі ст. 75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України (2341-14) .

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, стверджує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції кримінального закону та безпідставне звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Просить ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, пояснення засудженого ОСОБА_1 і потерпілої ОСОБА_2, які заперечували проти касаційного подання і вважали ухвалу апеляційного суду законною і обгрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в касаційному поданні, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину і правильність юридичної кваліфікації його дій не оспорюються в касаційному поданні.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що, призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції недостатньо врахував конкретні обставини вчиненого злочину, позитивні дані, що характеризують ОСОБА_1, наявність пом'якшуючих його покарання обставин і, правильно застосувавши ст.69 КК України (2341-14) , безпідставно не вирішив питання про можливість застосування ст. 75 КК України (2341-14) .

Зокрема, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 злочин учинив вперше, раніше ні в чому осудному поміченим не був, працював, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, свою вину у вчиненні злочину визнав, щиро розкаявся, знаходиться на обліку у Криворізькому центрі профілактики та боротьби зі СНIДом. Колишня дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зловживала спиртними напоями, вела аморальний спосіб життя, не займалася вихованням їх спільної дитини, що стало причиною розлучення і того, що ОСОБА_1 забрав дочку, 1996р. народження, до себе, і їх дитина, яка страждає захворюваннями і потребує постійного лікування і догляду, знаходиться на його утриманні та вихованні.

Зазначені обставини суд апеляційної інстанції обгрунтовано визнав такими, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 і дають підстави для застосування щодо нього ст. 75 КК України (2341-14) зі звільненням засудженого від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком.

Те, що ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння вчинив тяжкий злочин та не визнавав у судовому засіданні цивільного позову потерпілої, не можна вважати обставинами, що виключають можливість застосування до нього ст. 75 КК України (2341-14) .

Крім того, потерпілою ОСОБА_2 були надані суду касаційної інстанції документи на підтвердження, що засуджений ОСОБА_1 сплачує їй щомісячно кошти на відшкодування заподіяної загибеллю дочки шкоди. Також потерпіла стверджує, що ніяких претензій до ОСОБА_1 не має, підтримує з ним родинні стосунки, оскільки той веде нормальний спосіб життя, утримує і виховує неповнолітню онуку.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням апеляційного суду про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком і не вбачає підстав для задоволення касаційного подання і скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 за м'якістю призначеного йому покарання.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2006 року щодо ОСОБА_1, - без зміни.