Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Міщенка С.М.,

суддів

Паневіна В.О.  та  Кармазіна  Ю.М.

за участю прокурора

Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Запорізької області на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2006 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

громадянин України, раніше судимий:

20 грудня 1999 року за ст. 140 ч. 2 КК України (2341-14) на

4 роки позбавлення волі та звільнений

4 червня 2003 року за відбуттям строку покарання,

засуджений за ст. 128 КК України (2341-14) на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців і покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього ж Кодексу.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 6 листопада 2005 року приблизно о 23-ій год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в першому під'їзді АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин умисно штовхнув ОСОБА_2зі сходової площадки другого поверху, від чого вона впала та отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням кримінально-процесуального закону та направити справу на новий судовий розгляд. Вважає, що суд безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 зі ст. 122 ч. 1 КК України (2341-14) на ст. 128 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, обговоривши його доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає.

Доводи в касаційному поданні прокурора про те, що дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковано за ст. 128 КК України (2341-14) , є безпідставними.

У суді ОСОБА_1 показав, що під час з'ясування з ОСОБА_3 стосунків у їх розмову втрутилася її бабуся - ОСОБА_2, яка стала захищати внуку. Тоді він відштовхнув від себе руками ОСОБА_2, яка стояла на сходовій площадці, і та впала, отримавши травму.

Наведенні показання підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_2, узгоджуються з даними висновку судово-медичної експертизи, згідно з яким у ОСОБА_2виявлено закритий перелом шийки правої плечової кістки з кутовим зміщенням, який міг утворитися від падіння та удару об тупий предмет, і відноситься до ушкодження середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я (а.с. 21-22).

Посилання в касаційному поданні прокурора про постановлення вироку щодо ОСОБА_1 з істотним порушенням кримінально-процесуального закону не можна визнати обгрунтованими.

Відповідно до положень ст. 275 КПК України (1001-05) розгляд справи проводиться відносно підсудного і тільки в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Розглянувши справу щодо ОСОБА_1 у межах пред'явленого йому обвинувачення та допитавши підсудного і потерпілу, суд правильно встановив, що їй були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження не внаслідок безпосереднього завдання їй підсудним удару в область тулубу, а в результаті падіння та удару об східці.

Урахувавши викладене, суд дійшов правильного висновку про  доведеність винуватості ОСОБА_1 у необережному заподіянні  ОСОБА_2середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинило тривалий розлад здоров'я, та правильно кваліфікував його дії за ст. 128 КК України (2341-14) .

Покарання ОСОБА_1 призначено з врахуванням вимог ст. 65 КК України (2341-14) .

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б істотно вплинути на законність і обгрунтованість судового рішення, у справі не виявлено.

Тому підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_1 з мотивів, на які посилається в касаційному поданні прокурор, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від  16 січня 2006 року щодо ОСОБА_1залишити без зміни, а касаційне подання заступника прокурора Запорізької області - без задоволення.