У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого
Селівона О.Ф.,
суддів
Пошви Б.М.., Шевченко Т.В.
за участю прокурора
Кривов'яза Я.I.
та засудженої
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 26 квітня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами засудженої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Запорізької області від 27 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1народження,
уродженку м. Вольнянська Запорізької області,
раніше судиму 22.06.1997 р. за ст. 94 КК України (2341-14)
на 10 років позбавлення волі,
звільнену 16.12.2005 р. умовно-достроково на
11 місяців 6 днів,
визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14)
, і їй призначено покарання:
- за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14)
14 років позбавлення волі,
- за ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14)
2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України (2341-14)
за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 14 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України (2341-14)
за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно ОСОБА_1 призначено 15 років позбавлення волі.
ОСОБА_2,
IНФОРМАЦIЯ_2 народження,
уродженця м. Кам'янка-Дніпровська
Запорізької області, раніше неодноразово
судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України (2341-14)
, і за цим законом йому призначено 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України (2341-14)
ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України (2341-14)
.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_4 1606 грн. 50 коп. на відшкодування майнової шкоди.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_1та ОСОБА_2визнано винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
ОСОБА_1, раніше судима за умисне вбивство та звільнена умовно- достроково 16 грудня 2005 року, стала проживати у своєї бабусі ОСОБА_5, 1928 року народження, яку було паралізовано внаслідок перенесеного інсульту і яка перебувала у безпорадному стані та потребувала стороннього догляду, за адресою: АДРЕСА_1
За час здійснення нагляду між ОСОБА_1та ОСОБА_5 виникли неприязні стосунки на грунті того, що остання вимагала постійної уваги, догляду та лікування, що викликало у ОСОБА_1роздратування.
23 січня 2006 року, удень у зазначеному вище будинку ОСОБА_1, діючи умисно, маючи умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, на грунті особистих неприязних стосунків шляхом неодноразового здавлювання своїм тілом грудної клітки ОСОБА_5, яка перебувала у безпорадному стані, заподіяла їй переломи грудини, ребер праворуч та ліворуч, неповний перелом грудного відділу хребта, які є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.
28 січня 2006 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у цьому ж будинку, де разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6вживала алкогольні напої, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшла у кімнату до ОСОБА_5 і, маючи умисел на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень на грунті особистих неприязних стосунків, нанесла ОСОБА_5, яка перебувала у безпорадному стані, численні удари руками і ногами в область голови та тулуба, заподіявши їй численні синці голови, тулуба, а також субарахноідальну церебральну кровотечу, осередкові крововиливи у тканину правої лобної долі головного мозку, повторні переломи грудини, ребер праворуч та ліворуч, хребта, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Цього ж дня, приблизно о 21 годині у цьому ж будинку ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи похилий вік потерпілої та її стан здоров'я, маючи умисел на вбивство ОСОБА_5 на грунті особистих неприязних стосунків, нанесла їй удари ногою в область живота, заподіявши їй закриту тупу травму живота, яка супроводжувалась з розривом брижі тонкого кишечника з кровотечею у черевну порожнину та гострою крововтратою, внаслідок чого ОСОБА_5 померла на місці події.
ОСОБА_2на час вчинення ОСОБА_1цього злочину перебував у цьому ж будинку і, достовірно знаючи про вчинений нею особливо тяжкий злочин - вбивство ОСОБА_5, з метою приховування слідів цього злочину перемістив труп ОСОБА_5 з підлоги на ліжко, змив кров з обличчя потерпілої та виніс з будинку тапочки, у яких ОСОБА_1наносила удари ОСОБА_5 і на яких потім було виявлено кров потерпілої, чим вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
У касаційному поданні ставиться питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідність призначеного їй покарання тяжкості злочину та її особі внаслідок м'якості з тих мотивів, що призначаючи ОСОБА_1 покарання суд не в повній мірі взяв до уваги вчинення нею злочину щодо особи похилого віку, яка перебувала у безпорадному стані, та в період умовно-дострокового звільнення від покарання за попереднім вироком, безпідставно послався не щире каяття ОСОБА_1, якого не було.
У касаційних скаргах:
Засуджена ОСОБА_1 просить вирок в частині засудження її за п.13 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14)
скасувати та ухвалити в цій частині законне рішення, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство проведені неповно та з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, безпідставно залишено без задоволення ряд її клопотань, направлених на вияснення всіх обставин справи. Зазначає також, що умислу на вбивство ОСОБА_5 у неї не було, а після її затримання до неї застосовувались незаконні методи слідства, що вона позитивно характеризується. У доповненні до касаційної скарги засуджена ОСОБА_1 просить перекваліфікувати її дії з п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14)
на ч. 2 ст. 121 КК України (2341-14)
або скасувати вирок і направити справу на додаткове розслідування для встановлення причини смерті ОСОБА_5 та правильної кваліфікації її дій.
Захисник ОСОБА_3 посилається на те, що вирок ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального закону, висновки суду про мотив вбивства ОСОБА_5, причини смерті її та причетність до цієї смерті ОСОБА_1 достовірними та допустимими доказами не підтверджуються, а частину його клопотань, направлених на уточнення здобутих доказів та дослідження нових доказів, безпідставно залишено судом без задоволення. Просить вирок в частині засудження ОСОБА_1 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України (2341-14)
скасувати, а справу в цій частині закрити за відсутністю події злочину.
На вирок щодо засудженого ОСОБА_2 касаційні скарги та подання не подано.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою касаційну скаргу і вважала касаційне подання необгрунтованим, міркування прокурора про обгрунтованість касаційного подання та безпідставність доводів касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання та скарг, колегія суддів вважає, що подання та скарги задоволенню не підлягають.
Винність ОСОБА_1 в умисному заподіянні ОСОБА_5тілесних ушкоджень середньої тяжкості у касаційних скаргах та поданні не заперечується і підтверджується дослідженими судом доказами.
Твердження у касаційній скарзі захисника ОСОБА_3 про відсутність д оказів винності засудженої ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_5 безпідставні.
Так, засуджена ОСОБА_1 в судовому засіданні, визнаючи свою винність частково, заперечуючи наявність у неї умислу на вбивство ОСОБА_7, показала, що вона дійсно 28.01.2006 р., розізлившись на ОСОБА_7 за її поведінку, наносила їй удари в різні частини тіла. При цьому ОСОБА_1 визнала, що смерть ОСОБА_5 настала від її ударів.
Як показав засуджений ОСОБА_2, 28.01.2006 р. в будинку, де проживали ОСОБА_1, ОСОБА_5 та він, ОСОБА_1, він та ОСОБА_6 вживали алкогольні напої. ОСОБА_5 лежала на ліжку в іншій кімнаті. ОСОБА_1 двічі заходила у кімнату до ОСОБА_5 і він, почувши звідти крики, заходив туди і бачив, як ОСОБА_1 наносила ногами удари ОСОБА_5, яка лежала на підлозі. Кожного разу він виштовхував ОСОБА_1 з цієї кімнати, а після останнього побиття побачив, що ОСОБА_5 мертва.
З показань свідка ОСОБА_6 убачається, що він, перебуваючи у гостях у ОСОБА_1та ОСОБА_2 бачив, що ОСОБА_1періодично заходила до кімнати, де лежала бабуся. Коли ОСОБА_1у черговий раз зайшла у кімнату до бабусі, він почув звідти крик. ОСОБА_2зайшов до цієї кімнати і витягнув звідти ОСОБА_1, яка била бабусю. Після цього він пішов з будинку, а коли повернувся, ОСОБА_1повідомила, що вона вбила бабусю. За її вказівкою ОСОБА_2викинув тапочки ОСОБА_1, які були на ній та змив з бабусі сліди крові.
Свої показання ОСОБА_6. підтвердив під час відтворення обстановки та обставин події.
Під час додаткового огляду місця події на подвір'ї будинку виявлено жіночі тапочки, а будинку - рушник з плямами, схожими на кров, на яких експертом виявлено кров людини, походження якої від ОСОБА_5 не виключається і виключається від ОСОБА_1
Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_5 настала від закритої тупої травми живота з розривом брижі тонкого кишечника з наступною гострою крововтратою у виді кровотечі у черевну порожнину. Це ушкодження виникло від однократної травматичної дії тупого предмета з обмеженою поверхнею, що травмує, в область нижньої частини живота і перебуває у причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_5
У ОСОБА_5 також виявлено синці лобної частини, субарахноідальний церебральний крововилив та осередкові крововиливи у тканини правої лобної частини головного мозку, які виникли від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, що травмує, у даному випадку не пов'язані зі смертю, щодо живої людини є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості і виникли за 1-3 години до її смерті.
Крім того, у ОСОБА_5 виявлено крововилив у м'які тканини грудей, переломи грудини, ребер праворуч і ліворуч, неповний перелом грудного відділу хребта. Ці ушкодження у даному випадку не є причиною смерті, щодо живої людини є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості і виникли за 3-5 діб до смерті.
Виявлено також численні синці голови обличчя, верхніх кінцівок, які виникли незадовго до смерті від дії тупих твердих предметів з обмеженою поверхнею, що травмує.
Цим висновком судово-медичної експертизи спростовуються також твердження у касаційних скаргах засудженої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_3 про те, що у справі не встановлено причини смерті ОСОБА_5
На обгрутування таких доводів касаційних скаргах є також посилання на лікарське свідоцтво про смерть, у якому причиною смерті ОСОБА_5 зазначено шок.
Дійсно, копія такого свідоцтва є у справі, але, як убачається з цієї копії, це свідоцтво є попереднім.
В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_8 показав, що у лікарському свідоцтві про смерть було зазначено попередню причину смерті ОСОБА_5, оскільки на час видачі свідоцтва не було даних лабораторних досліджень, без яких неможливо остаточно визначити причину смерті, а характер розриву брижі свідчить про те, що це ушкодження виникло від удару.
Твердження у касаційних скаргах про недоведеність наявності у ОСОБА_1 мотиву вбивства ОСОБА_5 та умислу на вбивство її безпідставні.
Як показала засуджена ОСОБА_1, вона наносила удари ОСОБА_5, розізлившись на неї внаслідок неправильної, на її думку, поведінки потерпілої, а нанесення ОСОБА_1 численних ударів ОСОБА_5 численних ударів у частини тіла, де розташовані життєво важливі органи людини, поведінка та дії засудженої як у ході вчинення вбивства, так і після нього свідчать про наявність у неї умислу на вбивство ОСОБА_5
Досудове та судове слідство проведено з достатньою повнотою, а відхилення судом деяких клопотань засудженої та її захисника, на що є посилання у касаційних скаргах, не вплинуло на повноту судового слідства.
Суд дав належну оцінку дослідженим доказам і обгрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні злочинів, за які її засуджено.
Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування вироку, не виявлено, а несвоєчасне ознайомлення під час досудового слідства ОСОБА_1 з постановою про призначення судово-медичної експертизи, на що посилається захисник ОСОБА_3 у касаційній скарзі, не є підставою для скасування вироку.
Злочинні дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно, а покарання їй призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України: (2341-14)
з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, її особи та конкретних обставин справи і вважати призначене покарання надмірно м'яким, як про це ставиться питання у касаційному поданні, або надмірно суворим підстав не вбачається.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України (1001-05)
, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційні скарги засудженої ОСОБА_1 та її захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Запорізької області від 27 грудня 2006 року щодо ОСОБА_1- без зміни.
Судді:
Селівон О.Ф.
Пошва Б.М.
Шевченко Т.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф. Селівон