Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Тельнікової І.Г.,

суддів Лагнюка М.М., Франтовської Т.І.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 7 квітня 2016 року,

Вироком Шепетівського міськрайонного суду від 14 липня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 411 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2014 року вказаний вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2015 року вищевказаний вирок та ухвалу змінено, виключено з рішень кваліфікуючу ознаку - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та посилання на визначення тяжких наслідків через кратність неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ухвалено вважати, що тяжкі наслідки замаху на злочин склали 529213,64 грн., пом'якшено призначене ОСОБА_1 покарання до 3 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 звернувся з заявою про перегляд вироку Шепетівського міськрайонного суду від 14 липня 2014 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Шепетівського міськрайонного суду від 14 липня 2014 року залишено без задоволення.

ОСОБА_1 оскаржив зазначене рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 7 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року без зміни.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвали районного та апеляційного судів і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що кримінальне провадження щодо нього сфальсифіковано, вирок ухвалений упередженим складом суду з порушенням територіальної підсудності. Вказує, що суд неправильно застосував норми Кримінального процесуального закону, що потягло за собою прийняття неправосудного рішення. Крім того вважає, що його неправомірно притягнули до кримінальної відповідальності та засудили за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 411 КК України. Зазначає, що апеляційний суд на вказані порушення вимог закону увагу не звернув та не усунув їх.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії оскаржуваних судових рішень, колегія суддів не вбачається підстав для її задоволення.

Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має відповідати вимогам зазначеним у ст. 462 КПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, крім іншого, зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції своє рішення обґрунтував тим, що заява ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами містить доводи про незгоду з доказами, на яких ґрунтується вирок і не містить обставин, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.

Районний суд зазначив, що вимоги ОСОБА_2 про неправомірність притягнення його до кримінальної відповідальності, були предметом неодноразової перевірки судів усіх інстанцій та визнані необґрунтованими. Посилання ОСОБА_3 на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження правоохоронними та судовими органами ґрунтуються лише на його припущеннях. Доводи ОСОБА_2 щодо порушення територіальної підсудності в цьому кримінальному провадженні, не знайшли свого підтвердження, оскільки злочин було скоєно на території м. Шепетівка Хмельницької області. Обвинувальний акт був спрямований у Шепетівський міськрайонний суд, який розглянув кримінальне провадження та постановив вирок.

Таким чином, наведені ОСОБА_1 підстави для перегляду вироку фактично зведені до переоцінки доказів, які вже досліджувались судами та яким надана оцінка у судових рішеннях.

Отже, суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 не наведено будь-яких обставин, що є нововиявленими, згідно встановленого у кримінальному процесуальному законі переліку та обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу в апеляційному порядку, належним чином перевірив доводи апеляції ОСОБА_1, надав на них обґрунтовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Інших доводів, ніж ті, які були предметом перевірки апеляційного суду, та були б підставами для зміни чи скасування судових рішень, у касаційній скарзі ОСОБА_1 не наведено.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 лютого 2016 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вироку Шепетівського міськрайонного суду від 14 липня 2014 року за нововиявленими обставинами та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 7 квітня 2016 року, якою залишено без зміни зазначену ухвалу суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.