Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого-судді

Синявського О.Г.

суддів

Пекного С.Д. і Нікітіна Ю.I.,

за участю прокурора

Микитенка О.П.,

захисника

ОСОБА_2

та потерпілої  ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 24 квітня 2007 року  кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1, на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 8 грудня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

постановою апеляційного суду Чернігівської області від 8 грудня 2006 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 296 КК України (2341-14) направлено на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду.

Вказану постанову мотивовано порушенням під час досудового слідства права на захист обвинуваченого ОСОБА_1, якому не було надано запрошеного ним захисника ОСОБА_2, а пред'явлено обвинувачення та виконано вимоги ст. 218 КПК України (1001-05) з участю іншого захисника призначеного йому слідчим.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати дану постанову і мотивує його тим, що слідчим правильно було призначено ОСОБА_1 іншого захисника, оскільки обраний ним захисник ОСОБА_2 не з'явився на виклик слідчого. У доводах прокурор зазначає про те, що захисника було належним чином повідомлено про час і місце пред'явлення обвинувачення ОСОБА_1, однак він не з'явився. Вказує, що обвинуваченому

ОСОБА_1 було роз'яснено право запросити іншого захисника, але він цим правом не скористався.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Микитенка О.П., який не погодився з касаційним поданням і вважає його безпідставним, пояснення потерпілої ОСОБА_3 про те, що вона підтримує подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, колегія суддів вважає його необгрунтованим з наступних підстав.

Згідно зі статтею 246 КПК України (1001-05) при попередньому розгляді справи суддя за клопотанням обвинуваченого, його захисника, своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час досудового слідства були допущені такі порушення вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Відповідно до ст. 370 КПК України (1001-05) порушення права обвинуваченого на захист є істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, яке перешкоджає суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Матеріалами справи встановлено, що ці вимоги закону судом дотримані.

Суд прийшов до правильного висновку про порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 і прийняв обгрунтоване рішення про повернення справи на додаткове розслідування у зв'язку з істотним порушенням органом досудового слідства вимог кримінально-процесуального закону.

Так, згідно зі статтями 46, 47 КПК України (1001-05) захисник запрошується обвинуваченим.

Заміна одного захисника іншим, може мати місце тільки за клопотанням чи згодою обвинуваченого.

Якщо потреби у проведенні невідкладних слідчих чи інших процесуальних дій з участю захисника немає і коли неможлива явка захисника, обраного обвинуваченим, - протягом семидесяти двох годин, слідчий має право запропонувати обвинуваченому запросити іншого захисника. Якщо обвинувачений протягом двадцяти чотирьох годин не запросить іншого захисника, слідчий постановою сам призначає захисника.

Як вбачається із клопотання обвинуваченого ОСОБА_1, для захисту своїх прав і законних інтересів він запросив адвоката ОСОБА_2, якого слідчий допустив його захисником (т. 5 а. с. 88, 89).

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 не заявляв клопотання про заміну захисника і згоди на участь іншого захисника не давав (т. 5 а. с. 286).

Як вбачається з постанови про призначення захисника від 8 листопада 2006 року слідчий призначив обвинуваченому ОСОБА_1 іншого захисника, мотивуючи своє рішення тим, що 6 листопада 2006 року

ОСОБА_1 було винесено остаточне обвинувачення і захисник

ОСОБА_2 не з'явився для його пред'явлення, а тому 7 листопада 2006 року він роз'яснив ОСОБА_1 право запросити іншого захисника і

8 листопада 2006 року призначив захисником ОСОБА_4 (т. 5 а. с. 287).

Таким чином, всупереч вимогам ст. 47 КПК України (1001-05) , слідчий не з'ясовував з 6 листопада 2006 року протягом семидесяти двох годин, чи можлива явка захисника ОСОБА_2, а вже через дві доби, тобто 8 листопада 2006 року, призначив обвинуваченому ОСОБА_1 іншого захисника, що суд обгрунтовано визнав порушенням права на захист.

Що ж стосується доводів у касаційному поданні прокурора про належне повідомлення захисника ОСОБА_2 про час і місце пред'явлення обвинувачення  ОСОБА_1, то вони є безпідставними, оскільки слідчим не було дотримано встановленого процесуальним законом строку на призначення іншого захисника.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи,  залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Чернігівської області від 8 грудня 2006 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 за  п. 6, ч. 2 ст. 115,

ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 296 КК України (2341-14)   на додаткове розслідування - без зміни.