Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Канівської міжрайонної прокуратури Черкаської області про скасування подання та постанови прокурора,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 2 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року,

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, про: визнання незаконною та скасування постанови Канівської міжрайонної прокуратури від 12 квітня 2013 року № 187-46-13 в частині проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів в Григорівській сільській раді Черкаської області щодо припинення повноважень Григорівським сільським головою за вчинення корупційного правопорушення; визнання незаконним та скасування подання Канівської міжрайонної прокуратури від 12 квітня 2013 року № 140-679-13 в частині прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень Григорівським сільським головою ОСОБА_2 відповідно до частини 2 статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 2 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Cудами попередніх інстанцій встановлено, що прокурором Канівської міжрайонної прокуратури 12 квітня 2013 року прийнято постанову № 187-46-13 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.

На виконання вказаної постанови відповідачем 12 квітня 2013 року було винесено подання №140-679-13, яким вимагалося від сесії Канівської сільської ради прийняти рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_2, з тих підстав, що постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25 січня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 72-2 КУпАП.

Статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII передбачено, що прокурорська перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань. Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови. За результатами розгляду скарги прокурор вищого рівня приймає рішення про задоволення скарги та скасування постанови або про відмову у задоволенні скарги. Оскарження постанови до прокурора вищого рівня не позбавляє особу права на її оскарження до суду, яке може бути здійснене нею протягом десяти днів з дня одержання рішення прокурора вищого рівня про результати розгляду скарги.

Відповідно до вимог частини 1 статті 23 Закону № 1789-XII подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб. Відповідний прокурор має бути повідомлений про результати розгляду подання та вжиті заходи у визначений ним строк, що обчислюється з дня отримання подання та не може бути меншим 10 днів.

Отже, в даному випадку, Канівська міжрайонна прокуратура, вносячи подання та приймаючи постанову реалізовувала свої повноваження щодо здійснення прокурорського нагляду, передбачені Законом України "Про прокуратуру" (1789-12) . Питання щодо висновків такого нагляду та внесення подання та прийняття постанови є виключними повноваження прокурора.

В свою чергу, внесення прокурором подання породжує відповідні обов'язки (щодо його розгляду у десятиденний строк після його надходження) лише у органу, якому воно адресовано, в даному випадку - Григорівської сільської ради.

Відносно інших осіб подання та постанова не спричиняє виникнення будь-яких прав та обов'язків та не породжує правовідносин, які можуть бути предметом спору.

Рішенням, дією або бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин для позивача, є не подання та постанова про визнання протиправними та скасування яких ним ставилося питання, а рішення компетентного органу за наслідками розгляду подання.

Таким чином, постанова та подання прокурора не є рішенням суб'єкта владних повноважень, які мають обов'язкову силу для виконання, вони не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, крім обов'язку відповідного органу щодо розгляду подання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 2 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.