Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Романець Л.А., суддів: Бех М.О., Зубара В.В., з участю прокурора Ємця І.І., представника цивільного відповідача ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні у м. Києві 02 червня 2016 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня 2014 року щодо нього.

Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має,

визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортним засобами строком на три роки.

Постановлено стягнути на користь потерпілого ОСОБА_7 з ОСОБА_6 73126 грн 50 к. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та з СК "Оранта" 24490 грн - моральної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_8 з СК "Оранта" 1388 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та з ОСОБА_6 808 грн 40 к. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 2600 грн - моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_9 з СК "Оранта" 1000 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та з ОСОБА_6 545 грн 10 к. - матеріальної шкоди; на користь потерпілої ОСОБА_10 з СК "Оранта" 1388 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та з ОСОБА_6 694 грн 68 к. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 2600 грн - моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_11 з СК "Оранта" 2000 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та з ОСОБА_6 70000 грн - моральної шкоди; на користь потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з СК "Оранта" 2777 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди і 1000 грн - матеріальної шкоди та з ОСОБА_6 5452 грн 64 к. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 80 000 грн - моральної шкоди; на користь потерпілих ОСОБА_14, який бере участь в справі у своїх інтересах та в інтересах своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_15 з СК "Оранта" 2777 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди та з ОСОБА_6 80 000 грн - моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора Летичівського району Хмельницької області в інтересах держави в особі Летичівської ЦРЛ та Криворізької міської клінічної лікарні № 2 до СК "Оранта" та ОСОБА_6 про відшкодування коштів, затрачених на лікування ОСОБА_16, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у сумі 1601 грн 72 к. задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_6 в дохід Летичівської ЦРЛ 64 грн 12 к. та дохід Криворізької міської клінічної лікарні 1538 грн 70 к.

Постановлено витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із ст. 81 КПК України 1960 року.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня 2014 року вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року щодо ОСОБА_6 змінено.

Виключено із мотивувальної частини вироку вказівку суду, що ОСОБА_6 порушено правила експлуатації транспорту.

В решті вирок залишено без зміни.

Як визнав встановленим суд, о 14 год 29 червня 2007 року, ОСОБА_6, керуючи вантажним мікроавтобусом "DАІМLЕR - ВЕNZ 209", реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Стрий - Тернопіль - Кіровоград - Знам'янка, поблизу с. Лісо - Березівка, Летичівського району, Хмельницької області, рухаючись в напрямку м. Вінниця, порушуючи правила безпеки дорожнього руху, а саме: п.п. 10.1, 10.4, Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , перед зміною напрямку руху з метою зупинитись на протилежному узбіччі дороги, виконуючи розворот при перетині смуги зустрічного руху не надав перевагу в русі автомобілю марки "ОРЕL-VЕКТRА", реєстраційний номер НОМЕР_1, який рухався йому на зустріч, при цьому допустив зіткнення із вказаним автомобілем, в результаті чого автомобіль марки "ОРЕL-VЕКТRА", з'їхав з смуги руху на праве узбіччя та перекинувся на потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які знаходились на правому узбіччі дороги, що спричинило їх загибель: потерпіла ОСОБА_17 від отриманих тілесних ушкоджень померла на місці, потерпіла ОСОБА_19 від отриманих тілесних ушкоджень померла в Летичівській ЦРЛ, а водій автомобіля марки "ОРЕL-VЕКТRА", потерпілий ОСОБА_7 отримав легкі та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, пасажир автомобіля марки "ОРЕL-VЕКТRА" потерпіла ОСОБА_8, отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, пасажир автомобіля марки "ОРЕL-VЕКТRА" потерпілий ОСОБА_9, отримав легкі тілесні ушкодження, пасажир автомобіля марки "ОРЕL-VЕКТRА" потерпіла ОСОБА_10 отримала легкі та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, пасажир автомобіля марки "DАІМLЕR - ВЕNZ 209" потерпіла ОСОБА_16 отримала легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду першої та ухвалу апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_6 за ч.3 ст. 286 КК України за відсутністю складу злочину, цивільний позов залишити без розгляду, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, неповнотою судового розгляду, істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а саме: ст. 377 КПК України, неправильним застосуванням кримінального закону.

В обґрунтування наведеного вказує, що рішення суду належним чином не мотивовані, а в основу покладено суперечливі показання свідків, не взято до уваги висновок експертизи № 12123/2446/10-18 від 21 квітня 2010 року.

Також зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції не було виконано вказівки ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 01 грудня 2010 року.

В запереченнях на касаційну скаргу потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_12 просять касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а судові рішення без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив судові рішення залишити без зміни, пояснення представника цивільного відповідача, який підтримав касаційну скаргу засудженого в частині цивільного позову, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргане підлягає задоволенню з наступних підстав.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель декількох осіб, за обставин викладених у вироку винним себе не визнав і пояснив, що 29.06.2007 року на вантажному мікроавтобусі "DАІМLЕR - ВЕNZ 209", поблизу села Лісо-Березівка, Летичівського району, Хмельницької області, переконавшись, що на смузі зустрічного руху відсутні транспортні засоби, увімкнув лівий поворот та почав здійснювати розворот. Перетнувши осьову лінію розмітки, зненацька почув короткий звуковий сигнал, різко викрутивши руль та натиснувши на газ намагався уникнути зіткнення, але відчув удар у правий бік автомобіля.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_6 своєї вини, на підставі пояснень потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_16, свідчень ОСОБА_21, ОСОБА_22, даних, що містяться в протоколах огляду місця ДТП, огляду і затримання транспортного засобу, від 29 червня 2007 року, висновках судово-медичної експертиз №№ 63, 64 від 11 липня 2007 року, № 364 від 10 вересня 2007 року, № 320 від 22 серпня 2007 року, № № 318, 319 від 16 серпня 2007 року, № 268 від 23 липня 2007 року, комплексної судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної № 84 А від 22 травня 2008 року, № 1712/1713 від 09 листопада 2009 року, комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної № 12123/2446/10-18 від 21 квітня 2010 року, комісійної автотехнічної №106А від 15 червня 2011 року, комісійної комплексної автотехнічної та транспортно-трасологічної № 7198/7199/12-52 від 28 лютого 2013 року та інших доказів по справі, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину, кваліфікував його дії за ч.3 ст. 286 КК України та призначив покарання.

Судом першої інстанції висновок експертизи № 12123/2446/10-18 від 21 квітня 2010 року, взято до уваги належним чином та їм дана оцінка у судових рішеннях обох інстанцій.

Посилання засудженого, що рішення суду належним чином не мотивовані, а в основу покладено суперечливі показання свідків не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.

Твердження засудженого про те, що при розгляді справи судом першої інстанції не було виконано вказівки ухвали Апеляційного суду Хмельницької області від 01 грудня 2010 року є надуманими та спростовуються доводами що викладені у вироку та ухвалі.

Відповідно до ст. 67 КПК України 1960 року, оцінка доказів є компетенцією суду, який постановив вирок, і ці вимоги закону судом першої інстанції дотримано у повному обсязі.

Доводи засудженого викладені в касаційній скарзі, щодо істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження.

Крім того, доводи касаційної скарги, які за змістом є аналогічними доводам апеляційної скарги, були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції за апеляційними скаргами засудженого та його захисника, які суд визнав необґрунтованими та навівши відповідні мотиви, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення. З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.

Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року.

При призначенні покарання ОСОБА_6,судом враховано обставини і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам, передбаченим статтями 50, 65 КК України.

Викладений у мотивувальній частині вироку суду першої інстанції висновок, про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у вказаному виді та розмірі, є обґрунтованим, судом наведені мотиви такого рішення.

Законним і обґрунтованим є також рішення місцевого суду щодо заявлених цивільних позовів про стягнення матеріальних збитків та морального відшкодування на користь потерпілих.

Колегія суддів, вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_6, попередження вчинення ним нових злочинів та є домірним скоєному.

Інших порушень норм кримінального і кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставами для скасування судових рішень по даній кримінальній справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) , колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 15 квітня 2014 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно: суддя Романець Л.А.