Про замах на незаконне переміщення наркотиків та на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, а також замах на незаконне придбання з метою збуту наркотичних засобів - 02.06.2016 Прийняття

Головуючого судді Літвінова Є.В., суддів: Кравченка С.І., ОСОБА_3, при секретарі ОСОБА_4, розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 22013010000000089 за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2015 року, засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11 липня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2015 року щодо

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця

м. Могилів-Подільський Вінницької області, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 332 КК України

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця

с. Паньківці Старосинявського району Хмельницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 305, ч. 2 ст. 332 КК України

за участю прокурораДронової І.С.,захисникаОСОБА_6,

У касаційній скарзі прокурор посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що в рішенні апеляційного суду не викладено мотивів на спростування доводів засудженого щодо неналежності оцінки місцевим судом показань свідків з приводу того, що будь-якого обліку показників у роботі прикордонної застави по кількості виявлених правопорушень немає. Не наведено доводів на спростування тверджень ОСОБА_7 про те, що він не використовував телефонний номер зазначений у вироку суду.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного покарання його особі у зв'язку із надмірною суворістю, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому, зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження проводилось однобічно, неповно, а слідчі дії - з порушеннями КПК України (4651-17) , тому здобуті докази повинні були бути визнанні недопустимими, що не зроблено судами. Вказує, що при призначенні покарання судом не враховано такі пом'якшуючи обставини, як наявність у нього сім'ї в якій виховується малолітня дитина, є батьки інваліди, які потребують догляду. Крім того, судом неправильно застосовано кримінальний закон в частині призначення покарання за незакінчений злочин та не вказано в чому полягала його роль у вчиненні злочинів за попередньою змовою з іншими засудженими.

У касаційній скарзі, яка є фактично аналогічною скарзі засудженого ОСОБА_5, його захисник ОСОБА_6 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання особі засудженого ОСОБА_5 через суворість, просить судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що досудове розслідування кримінального провадження провадилось з порушенням норм КПК України (4651-17) , а здобуті докази є недопустимими. Крім того, судом не враховано наявність обставин, які пом'якшують покарання засудженому ОСОБА_5, неправильно призначено покарання за замах на вчинення злочину та не вказано, яку роль виконував засуджений у вчиненні злочинів.

Вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11 липня 2014 року засуджено:

- ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 305 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 332 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та з конфіскацією майна.

- ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 305 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 332 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди з конфіскацією майна та з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_7 позбавлено спеціального військового звання "майор".

Вироком суду також вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 перебуваючи на посаді заступника начальника відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" Могилів-Подільського прикордонного загону, будучи службовою особою, діючи умисно, за попередньої змовою з ОСОБА_10 та ОСОБА_5, запропонував останнім за грошову винагороду підшукувати осіб, які б також за грошову винагороду перетинали митний кордон України із прихованими при собі наркотичними засобами. В подальшому, такі особи затримувалися б співробітниками прикордонного загону або митниці, та відповідні повідомлення про виявленні правопорушення направлялись до правоохоронних органів, в результаті чого штучно покращувались результати роботи ВПС "Могилів-Подільський" та безпосередньо ОСОБА_7

Так, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_7, перебуваючи на території домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3, де фактично проживає ОСОБА_11, отримавши згоду від останнього на те, що він перемістить наркотичний засіб через митний кордон України, передали йому особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину - 30, 61 г. При цьому, повідомили, що він має перетнути кордон та пройти до туалету поблизу пропуску в м. Отач Республіки Молдова, де у нього чоловік забере наркотичний засіб.

В подальшому, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_7 про час і місце вчинення ОСОБА_11 контрабанди, а ОСОБА_7 про це, через керівництво прикордонного загону, проінформував Вінницьку митницю. В результаті чого,

10 липня 2013 року о 21.40 год. на території пункту пропуску "Могилів-Подільський - Отач" співробітниками Вінницької митниці було затримано ОСОБА_11, у якого було виявлено прихований від митного контролю пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину - 30, 61 г, який він намагався перемістити на територію Республіки Молдова через митний кордон України, та який він отримав від ОСОБА_10 та ОСОБА_5, що діяли за попередньою змовою з ОСОБА_7

21 серпня 2013 року приблизно о 15.30 год. ОСОБА_10 та ОСОБА_5, діючи умисно за попередньою домовленістю з ОСОБА_7, перебуваючи на проспекті Незалежності у м. Могилів-Подільський, отримавши згоду від ОСОБА_12 на те, що він перемістить наркотичний засіб через митний кордон України, передали йому особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину - 147, 82 г та повідомили, що він має перенести наркотичний засіб через річку Дністер та залишити його на території м. Отрач Республіки Молдова.

Далі, ОСОБА_12, з вищезазначеним наркотичним засобом, перетнув митний кордон через річку Дністер, проте з невідомих причин повернувся на територію України, залишивши при собі наркотичний засіб. Про час і місце вчинення контрабанди ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_7, а він в свою чергу проінформував керівництво прикордонного загону та організував вжиття заходів, в результаті яких 21 серпня 2013 року о 16.05 год. співробітниками прикордонного загону було затримано на березі річки Дністер ОСОБА_12 та виявлено у останнього прихований від митного контролю пакет з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Вказаний наркотичний засіб він отримав від ОСОБА_10 та ОСОБА_5, які діяли за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 та перемістив його через митний кордон України поза митним контролем.

Також, ОСОБА_7 21 серпня 2013 року діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_10 і ОСОБА_5, керуючи їхніми діями, надаючи поради, здійснив незаконне переправлення через державний кордон України громадянина ОСОБА_12 за таких обставин.

Так, на виконання вказівок та порад ОСОБА_7 та діючи з ним за попередньою змовою, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, запропонували ОСОБА_12 за грошову винагороду перемістити наркотичний засіб через митний кордон України. Отримавши згоду, вони передали ОСОБА_12 наркотичний засіб та на виконання порад ОСОБА_7, привели ОСОБА_12 в район міського пляжу м. Могилів-Подільський і показали місце, де він має перетнути кордон України з наркотичним засобом та залишити його на протилежному березі у м. Отрач. ОСОБА_12 виконуючи поради ОСОБА_10 та ОСОБА_5, діями яких керував ОСОБА_7, у визначеному місці перетнув кордон та потрапив на територію Республіки Молдова, після чого повернувся у зворотному напрямку, де на території України, на березі річки, його було затримано.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2015 року вирок районного суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_7 змінено.

Визнано винним ОСОБА_5 та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 7 (сім) місяців з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та конфіскацією особистого майна; за ч. 2 ст. 305 КК України у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та конфіскацією особистого майна; за ч. 2

ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією особистого майна; за ч. 2 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі 9 (дев'ять) років з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди з конфіскацією особистого майна.

Визнано винним ОСОБА_7 та призначено покарання:

ст. 332 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев'ять) років з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди, з конфіскацією особистого майна та з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_7 позбавлено спеціального військового звання "майор".

Врешті вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11 липня 2014 року, щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишено без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника, який підтримав свою та засудженого касаційні скарги та просив їх задовольнити, а касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції; думку прокурора, який не підтримав касаційні скарги подані прокурором, засудженим та його захисником, просив судові рішення залишити без зміни; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти та однобічності досудового і судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження було встановлено, що висновок суду про доведеність винуватості

ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, за обставин установлених судом, є правильним, оскільки відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтованим сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, які суд дослідив, належно оцінив і детально виклав у вироку.

В обґрунтування своїх висновків, місцевий суд поклав показання: свідка ОСОБА_11, який підтвердив, що до нього додому неодноразово приходили ОСОБА_10 з ОСОБА_5 з приводу повернення боргу, дізнались його номер телефону, а 10 липня

2013 року під час зустрічі, саме ОСОБА_5 запропонував йому в рахунок списання боргу перенести пакунок через кордон. В подальшому, ОСОБА_5 наполягав щоб він переніс пакунок та запевняв, що все буде гаразд, однак при перетині кордону, під час проведення працівниками митниці особистого огляду, у нього було вилучено пакунок з наркотичною речовиною; ОСОБА_10, який будучи допитаний в якості свідка пояснив, що він разом із ОСОБА_5 приїжджали декілька разів до ОСОБА_11 та розмовляли з приводу боргу. Одного разу запропонували йому перенести наркотичний засіб через кордон в рахунок погашення боргу. Ствердив, що передача наркотичної речовини відбулась за місцем проживання ОСОБА_11, а потім ОСОБА_5 в його (ОСОБА_10.) присутності зателефонував ОСОБА_7 і повідомив, що знайшов людину, яка перенесе наркотичний засіб через кордон; свідка ОСОБА_13, яка показала суду, що ОСОБА_10 з ОСОБА_5 неодноразово приходили до місяця проживання її чоловіка, розмовляли про борг, при цьому ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_26, одного дня чоловік повернувшись до дому переодягся, взяв паспорт та пішов з ОСОБА_5, а вранці вона дізналась, що його затримали за спробу незаконного переміщення через кордон наркотичного засобу; свідка ОСОБА_15, заступника начальника ОРВ прикордонного загону, який підтвердив, що від ОСОБА_7 отримував інформацію про можливе переміщення через кордон наркотичного засобу. Пояснив, що ОСОБА_7 заохочувався за результати роботи, а виявлення правопорушень є однією з підстав заохочення. ОРС відносно ОСОБА_11 заведено не було, заходи планував ОСОБА_7; свідка ОСОБА_16, який ствердив, що під час зустрічі

ОСОБА_5 пообіцяв ОСОБА_11 пробачити борг перед ОСОБА_10, а також, що дасть йому 500 грн, за перенесення пакунку через державний кордон. Аналогічну домовленість ОСОБА_5 мав з ОСОБА_12

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_5, підтвердив, що з ОСОБА_7 він знайомий та повідомляв останньому про злочини, що готувались за що отримував винагороду, а засуджений ОСОБА_7 в свою чергу, підтвердив, що спілкувався з ОСОБА_5 в рамках службової діяльності та отримував від нього інформацію про готування до вчинення злочинів ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Свідки ОСОБА_17, який є начальником мобільної прикордонної застави та ОСОБА_18, який працював на посаді заступника начальник прикордонного загону, підтвердили те, що вони отримували від ОСОБА_7 інформацію про можливе переміщення через кордон наркотичного засобу та за результатами перевірки цієї інформації було затримано ОСОБА_12 з наркотичною речовиною.

А, свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які 21 серпня 2013 року були присутні при виявленні у ОСОБА_12 наркотичного засобу, повідомили, що останній, коли вони його помітили, перебував в річці Дністер ближче до берега Республіки Молдова, а коли повернувся та вийшов з річці у нього було виявлено пакунок з наркотичним засобом. При цьому ОСОБА_12 пояснював, що пакунок йому не належить. Зазначені показання також підтвердив свідок ОСОБА_21, який був присутній в якості понятого.

Під час розгляду провадження в суді першої інстанції ОСОБА_12 показав, що влітку він познайомився з ОСОБА_5, який запропонував йому перенести через річку Дністер до Республіки Молдова пакунок і забрати дві пачки сигарет в зворотному напрямку, за що він отримає 500 грн. Оскільки на іншому березі його ніхто не зустрів, він повернувся з пакунком, де був затриманий працівниками прикордонної служби.

Також, свідок ОСОБА_10 підтвердив, що вони зустрічались з ОСОБА_12, розмовляв з ним ОСОБА_5 Від останнього він дізнався, що ОСОБА_7 необхідно було, ще один показник, за який мали заплатити 5 000 грн. Підтвердив, що декілька разів розмовляв по телефону з ОСОБА_7, який погодився, що людина без реєстрації та постійного місця проживання перенесе наркотичний засіб через кордон. Крім того, зазначив, що сприяв порадами ОСОБА_12 з приводу того, як і де зручніше перейти річку. Коли ОСОБА_12 пішов через річку, ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_7 Вважав, що незаконний перетин кордону по епізоду, як із ОСОБА_11 так і з ОСОБА_12, необхідно ОСОБА_7 для покращення показників роботи. Гроші на придбання наркотичних засобів отримував в його присутності ОСОБА_5, але при цьому відходив в машину, а він вже їх отримував від ОСОБА_5 Користувався телефонним номером, який зазначений в матеріалах кримінального провадження, а номери ОСОБА_22 та ОСОБА_7 зафіксовано у нього в телефоні. Підтвердив, що телефонні розмови відтворенні в судовому засіданні дійсно відбувались.

Крім цього, доведеність вини засуджених, повністю підтверджується: протоколами огляду місця події та особистого огляду особи від 10 липня 2013 року, з яких, вбачається, що у ОСОБА_11 було виявлено наркотичну речовину, при спробі її переміщення через кордон, а згідно протоколу огляду місця події від 21 серпня 2013 року у ОСОБА_12 було виявлено пакунок з наркотичною речовиною; протоколами пред'явлення осіб для впізнання, згідно яких, ОСОБА_11 впізнав особу, якою виявився ОСОБА_10 та впізнав ОСОБА_5, як особу, яка передала йому пакет з коноплею, свідок ОСОБА_16 впізнав особу на ім'я ОСОБА_5, а ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_5, як особу, що запропонувала йому грошову винагороду за перенесення через кордон пакету, свідок ОСОБА_10 впізнав прикордонника на ім'я ОСОБА_8 на прізвисько "ОСОБА_8"; протоколами проведення слідчих експериментів, відповідно до яких ОСОБА_10 детально описав обставини переміщення через кордон канабісу ОСОБА_12, підтвердив, що ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_7, описав обставини готування та передачі ОСОБА_11 наркотичного засобу, для подальшого переміщення через кордон, а ОСОБА_12 показав обставини вчинення ним злочину та отримання пакунку від ОСОБА_5; відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання, ОСОБА_11 впізнав сумку, яка була при ОСОБА_5 10 липня 2013 року; висновками експерта № 638 та № 800, відповідно до яких, вилучена у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 речовина є наркотичним засобом; протоколами огляду інформації на оптичних дисках, з яких встановлена наявність телефонних з'єднань між телефонними номерами, що належать ОСОБА_10 та ОСОБА_11, ОСОБА_5, а також підтверджують телефонний зв'язок між ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_5, до, після та в день вчинення злочину ОСОБА_12, тобто 21 серпня 2013 року, з прив'язкою до базових станцій, адреса яких співпадає з місцем вчинення злочину; витягами наказів начальника ДПС України у м. Одеса та посадовою інструкцією ОСОБА_7; заявою ОСОБА_5; протоколами обшуку та вилучення предметів за місцями проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_10, а також огляду цих предметів (мобільних телефонів, сумки, тощо); протоколами особистого обшуку ОСОБА_7, огляду вилучених у нього речей (мобільний телефон, сім-карти); довідкою за підписом заступника начальника ВБКОЗ від 9 вересня 2013 року, згідно якою ОСОБА_7 використовував телефони з номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, тощо.

Наявність в діях ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, підтверджується показаннями ОСОБА_10, ОСОБА_19, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які підтвердили, що інформація про місце вчинення злочину надійшла саме від ОСОБА_7, проведеними у провадженні слідчими діями, з яких вбачається, що ОСОБА_10 в телефонній розмові з ОСОБА_7 обговорював місце та спосіб вчинення злочину, а ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_7 безпосередньо з місця вчинення злочину та повідомляв про те, що ОСОБА_12 зайшов у річку. Таким чином, ОСОБА_7 діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинив незаконне переправлення особи через державний кордон України.

Досліджені в сукупності докази у кримінальному провадженні свідчать про послідовність та узгодженість дій засуджених між собою та у своїй сукупності утворюють склад злочинів за які засуджені ОСОБА_5 та ОСОБА_7, а також свідчать про наявність домовленості між ними на вчинення злочинів.

Апеляційний суд, в межах повноважень та в порядку визначеному ст. 404 КПК України, розглянув у повному обсязі доводи сторони захисту про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неповноту досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Визнав ці доводи, з наведенням в ухвалі відповідних мотивів, безпідставними і обґрунтовано дійшов висновку про залишення апеляційних скарг захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката Рудого В.А. та засудженого ОСОБА_7 без задоволення.

При цьому суд в своєму рішенні, крім іншого, зазначив, що в змінах до апеляційної скарги, ОСОБА_5 визнав обставини вчинених злочинів, за які його разом з ОСОБА_7 засуджено, а саме з метою створення показників по службі останнього. Крім того, із заяви ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_7 пропонував йому підшукувати осіб, за грошову винагороду, які б переміщали наркотичні засоби через кордон, а також надавав грошові кошти для придбання цих засобів. На виконання цієї домовленості ОСОБА_5 разом із ОСОБА_10 підшукав для вчинення злочинів ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які в подальшому, були засуджені за контрабанду наркотичних засобів та вироки щодо яких набрали законної сили.

Зазначені обставини повністю підтвердили допитані в суді першої інстанції ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Вчинення ОСОБА_7 злочинів з метою створення штучних показників, підтверджується показаннями свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_15, які підтвердили, що одним з критеріїв якості роботи є кількість виявлених правопорушень та ведення ОРС (на забезпечення якої передбачено виділення коштів), що в свою чергу є підставами для заохочення працівників.

З такими висновками судів погоджується і колегія суддів, оскільки вони належним чином мотивовані та вважати їх необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.

Враховуюче викладене, вина засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів повністю доведена доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, які зібрані у законний спосіб, є достатніми, належними та допустимими.

Ухвала апеляційного суду є достатньо мотивованою та в повній мірі відповідає вимогам ст. 419 КПК України. З огляду на викладене обґрунтування касаційної скарги прокурора не містить переконливих доводів, які свідчать про необхідність скасування зазначеного судового рішення, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, при цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Як убачається із вироку, при призначенні ОСОБА_5 покарання суд першої інстанції в повному обсязі врахувавши, ступень тяжкості вчинених злочинів, які є тяжкими, дані про особу засудженого, який раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, призначив йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією предметів контрабанди та конфіскацією майна.

Разом з тим, суд апеляційної переглядаючи кримінальне провадження дійшов обґрунтованого висновку про те, що призначене місцевим судом покарання засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України (2341-14) (за вчинення замаху на контрабанду) суперечить вимогам ст. 68 КК України (оскільки перевищує дві третини максимального строку найбільш суворого виду покарання) та зменшив розмір призначеного засудженим покарання у виді позбавлення волі, з восьми років до шести років семи місяців кожному, з чим погоджується і колегія суддів.

При цьому, в ухвалі суду зазначено про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_5 положень ст. ст. 69, 75 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів та з огляду на вказівки касаційного суду, що викладені в ухвалі від 2 квітня 2015 року, які відповідно до ч. 2 ст. 439 КПК України є обов'язковими для судів при повторному розгляді. Крім того, визнання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі своєї вини, колегіє апеляційного суду розцінила, як намагання засудженим уникнути суворого покарання, а не його щире каяття.