ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів Дембовського С.Г., Мороза М.А.,
при секретарі Міщанінцеві О.В.,
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014180180001484, за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Косіва С.П. на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 12 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 грудня 2015 року щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
за ст. 307 ч. 1 КК України, за участю прокурора Єщенко О.П., захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Косіва С.П. в режимі відеоконференції,
в с т а н о в и л а :
у касаційній скарзі захисник Косів С.П. просить ухвалу щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в апеляційному суді. Вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме ст. 419 ч. 2 КПК України. Так, зазначає, що апеляційний суд належним чином не перевірив усіх доводів апеляційної скарги сторони захисту, не з'ясував дійсних обставин кримінального провадження та дійшов помилкового висновку щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції.
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 12 жовтня 2015 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 307 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов'язки.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 18 грудня 2014 року близько 18 години 30 хвилин, в порушення вимог ст.ст. 7, 11 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", маючи умисел на незаконний збут психотропної речовини, перебуваючи по вулиці Рівненській, 2 в смт. Квасилів Рівненського району збув шляхом продажу за 200 гривень ОСОБА_3 психотропну речовину, а саме: поліетиленовий пакет з психотропною речовиною обіг якої обмежено - метамфетамін (первітин) загальною вагою 0,0508, яка відповідно до "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого постановою КМУ № 770 від 06.05.2000 року (770-2000-п) відноситься до психотропних речовин обіг яких обмежено.
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 10 грудня 2015 року вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - без задоволення.
Заслухавши доповідача, доводи захисника про підтримання касаційної скарги, доводи прокурора про заперечення проти касаційної скарги та законність і обґрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Зі змісту положень ст.ст. 418 ч. 2, 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
В порушення таких вимог процесуального закону суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду щодо ОСОБА_1, усіх доводів апеляційної скарги захисника Косіва С.П. належним чином не перевірив, та обґрунтування підстав, з яких частину з них залишив без задоволення, у своїй ухвалі не навів.
Так, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що захисник Косів С.П. як на підстави для скасування вироку суду щодо ОСОБА_1 вказував на допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, внаслідок чого ряд доказів обвинувачення, на його думку, є недопустимими, відповідно до положень ст.ст. 87, 290 ч. 12 КПК України. Зокрема, захисник у своїй апеляційній скарзі звертав увагу на те, що обвинувачення ОСОБА_1 переважно ґрунтується на доказах, отриманих у результаті заходів з контролю за вчиненням злочину - оперативної закупки, порядок проведення якої визначається законодавством, проте в порушення вимог ст. 290 КПК України стороною обвинувачення не було відкрито матеріалів досудового розслідування (рішення), на підставі яких було проведено оперативну закупку та в порушення вимог ст. 253 КПК України не повідомлено ОСОБА_1 про проведені відносно нього негласні слідчі дії.
Статтею 246 КПК передбачено, що виключно прокурор вправі прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. Вказане рішення має відповідати вимогам статей 251, 271 цього Кодексу.
Вказував захисник у своїй апеляційні скарзі і на те, що показання свідка сторони обвинувачення, анкетні дані якого змінені, - ОСОБА_4, не могли бути покладені в обґрунтування вироку, оскільки стороні захисту не було відкрито протоколи допиту вказаного свідка на досудовому розслідуванні, як того вимагає ст. 290 ч. 12 КПК України, та він не міг бути допитаний в судовому засіданні.
Вказаних обставин апеляційним судом належним чином перевірено не було та відповідей на такі доводи апеляційної скарги захисника в ухвалі не зазначено.
Без з'ясування та перевірки зазначених захисником у своїй апеляційній скарзі обставин, висновки апеляційного суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 1 КК України, є передчасними, а тому ухвала апеляційного суду не може вважатися такою, що відповідає вимогам ст.ст. 370, 419 КПК України.
Таким чином, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення. Доводи касаційної скарги захисника в цій частині є обґрунтованими і в цій частині скарга підлягає задоволенню.
За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга - задоволенню частково. Інші доводи апеляційної скарги захисника, які аналогічні доводам його касаційної скарги, в тому числі і щодо допущених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та під час судового провадження в суді першої інстанції, а також щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 1 КК України, підлягають перевірці при новому розгляді в суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України (4651-17) та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката КосіваС.П. задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 грудня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В.Наставний
С.Г.Дембовський
М.А.Мороз