Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого Селівона О.Ф., Макаренка М.М.

суддів Кривенди О.В., Кривенди О.В., Кияшка

Кузьменко О.Т., А.Я.

за участю Вергізової Л.А.,

прокурора

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 19 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

засуджено за ч. 1 ст. 164 КК України (2341-14) на один рік обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_21642,48 гривень заборгованості по аліментах.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду від 21 вересня 2000 року коштів на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, на користь потерпілої ОСОБА_2та мав заборгованість по аліментах станом на 1 березня 2006 року у розмірі 1642,48 гривень.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку в частині розв'язання цивільного позову у зв'язку з істотним порушенням судом вимог кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, який просив скасувати вирок в частині стягнення із засудженого заборгованості по аліментах і справу в цій частині закрити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначеного у вироку злочину підтверджуються показаннями засудженого в судовому засіданні, потерпілої ОСОБА_2, свідкаОСОБА_4.

Дії засудженого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України (2341-14) , що не оспорюється прокурором.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок у частині стягнення із засудженого заборгованості по аліментах підлягає скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України (1001-05) особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Як видно з вироку, суд стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2не матеріальну шкоду, заподіяну злочином, а заборгованість по аліментах на дитину.

Приймаючи таке рішення, суд не врахував, що порядок стягнення аліментів та заборгованості по них визначений ст.ст. 194-195 Сімейного кодексу України та ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) .

Відповідно до вказаних положень закону заборгованість по аліментах визначається державним виконавцем і стягується за виконавчим листом, виданим на підставі рішення про стягнення коштів на утримання дитини.

Оскільки суд повторно стягнув з ОСОБА_1 суму, яка має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, вирок в цій частині підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

касаційне подання заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити.

Вирок Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 14 червня 2006 року щодоОСОБА_1 в частині стягнення із засудженого на користь ОСОБА_21642,48 гривень скасувати і справу в цій частині закрити.

У решті зазначений вирок залишити без зміни.