5-413км07 Про вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області та касаційними скаргами потерпілої ОСОБА_1. і захисника - адвоката ОСОБА_3. на судові рішення щодо ОСОБА_4.,

в с т а н о в и л а :

Вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 жовтня 2005 року

IНФОРМАЦIЯ_1

раніше не судима,

засуджена за ст. 124 КК України (2341-14) на 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) суд звільнив ОСОБА_4. від відбування Справа № 5-413км07

Категорія: ст. 124 КК України (2341-14)

Головуючий у першій інстанції Iгнатенко Є.I.

Доповідач Школяров В.Ф.

покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та поклав на неї обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України (2341-14) .

Постановлено стягнути з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1. 3000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 25000 грн. - моральної шкоди та 241 грн. 67 коп. судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 20 грудня 2005 року зазначений вирок змінено, визнано, що вчинення злочину ОСОБА_4. у стані алкогольного сп'яніння не є обставиною, що обтяжує її покарання. В решті зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_4. визнана винною у заподіянні ОСОБА_5. умисного тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони за таких обставин.

02 липня 2005 року приблизно о 02-й годині 30 хвилин у квартиріАДРЕСА_1ОСОБА_4. під час сварки з ОСОБА_5. за обставин, встановлених судом та детально наведених у вироку, захищаючись від його неправомірних дій, які виразилися у нанесенні ударів у обличчя, поштовхів у груди, запобігаючи нанесення ОСОБА_5. удару табуреткою, перевищивши межі необхідної оборони, умисно нанесла удар ножем в груди потерпілому чим спричинивши йому колото-різане поранення серця, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи відноситься до тяжкого тілесного ушкодження по критерію небезпеки для життя, від якого наступила смерть ОСОБА_5.

У касаційному поданні прокурор, просить вирок щодо ОСОБА_4. скасувати, а справу направити на нове розслідування, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та м'якість призначеного засудженій покарання. Зазначає, що ОСОБА_4. нанесла удар потерпілому ножем в область серця, тобто у життєво важливий орган, що свідчить про спрямованість її умислу на позбавлення життя ОСОБА_5. Оскільки дії ОСОБА_4. були обумовлені потребою негайно запобігти посяганню з боку потерпілого, вона діяла у стані необхідної оборони, але перевищивши її межі, нанесла удар ножем в область серця, що не відповідало безпеці посягання. За таких обставин вважає, що дії ОСОБА_4. необхідно кваліфікувати за ст. 118 КК України (2341-14) .

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1., посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність і неповноту досудового слідства й судового розгляду справи, неправильне застосування кримінального закону та м'якість призначеного ОСОБА_4. покарання. Зокрема, потерпіла стверджує, що у справі не досліджено всіх обставин, які мали істотне значення для прийняття правильного рішення, а вирок суду грунтується на суперечливих та неперевірених судом доказах. Доводить, що ОСОБА_4. не перебувала у стані необхідної оборони, тоді як ОСОБА_5. в обстановці, що склалася, мав право захищати своє життя. Вважає, що в діях ОСОБА_4. є склад більш тяжкого злочину. За змістом скарги потерпіла просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_4. і прийняти справедливе рішення.

У касаційній скарзі захисник засудженої ОСОБА_4. - адвокат ОСОБА_3., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону, однобічність та неповноту судового слідства просить вирок щодо засудженої скасувати - застосувати ст. 36 КК України (2341-14) і постановити виправдувальний вирок. Наводячи свій аналіз зібраних доказів, стверджує, що ОСОБА_4. протягом тривалого часу страждала від фізичного насильства з боку потерпілого ОСОБА_5. і вчинила свої дії, захищаючись від протиправних дій останнього.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання і частково касаційні скарги, потерпілу ОСОБА_1., представника потерпілого ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_3., які також підтримали свої касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційному поданні та касаційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Органи досудового слідства, пред'явивши обвинувачення ОСОБА_4. у умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5. при перевищенні меж необхідної оборони, не вжили всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об'єктивного розслідування справи, а суд, розглянувши справу, належним чином не дослідив усієї сукупності доказів, не дав їм належної оцінки, що вплинуло на правильність прийнятих у справі судових рішень як про відмову у задоволенні клопотання потерпілої про направлення справи на додаткове розслідування для перевірки наявності в діях ОСОБА_4. складу більш тяжкого злочину, так і вироку про її засудження за ст. 124 КК України (2341-14) .

Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_4. у навмисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5. при перевищенні меж необхідної оборони органи досудового слідства і суд послалися на докази протиправної поведінки потерпілого щодо засудженої, яка мала місце 02 липня 2005 року спочатку в нічному клубі, а потім у її квартирі, внаслідок чого ОСОБА_4. були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

Також органи досудового слідства і суд взяли до уваги показання свідка ОСОБА_6. ( подруги ОСОБА_4.) про те, що під час сварки 02 липня 2005 року ОСОБА_5. завдав засудженій декілька ударів рукою по голові та розмахував табуреткою.

Однак при цьому органи досудового слідства і суд не врахували інших доказів, які є у справі, не усунули суперечностей у показаннях засудженої та свідків і не з'ясували причини зміни показань ОСОБА_4., які вона давала на початку досудового слідства.

Зокрема, без уваги суду залишилися первинні показання ОСОБА_4. з яких убачається, що 02 липня 2005 року приблизно о 2-й годині після того як вона, ОСОБА_5. та ОСОБА_6. повернулися з нічного клубу до її квартири, потерпілий під час сварки завдав їй кілька ударів рукою по обличчю. З метою налякати потерпілого, який наближався до неї, вона взяла зі столу ножа і вийшла з кухні до коридору квартири. Оскільки ОСОБА_5. підійшов до неї, штовхав і не давав можливості вийти з квартири, вона лівою рукою схопила потерпілого за сорочку, а правою рукою, в якій був ніж, завдала йому удар в область серця.

Пізніше засуджена змінила свої показання, і пояснила, що завдала удар ножем ОСОБА_5., захищаючись від його протиправних дій, оскільки він намагався вдарити її табуреткою по голові.

Судом також не враховано, що відповідно до протоколу огляду місця події, що проводився 02 липня 2005 року з 4 год. 50 хв. до 05 год. 35 хв., обстановка в квартирі відповідала первинним показанням засудженої. Зокрема, табуретка була виявлена перевернутою на кухні біля вікна, а в коридорі квартири на килимі, виявлено плями бурого кольору.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи у потерпілого виявлено одне колото-різане поранення серця, яке утворилося від дії колюче-ріжучого предмета та садно на лівій щоці. Смерть потерпілого ОСОБА_5. настала від колото-різаного поранення серця, шоку та гострої крововтрати.

Разом з тим, з огляду на висновок судово-медичної експертизи в ОСОБА_5., крім колото-різаної рани, виявлені й інші тілесні ушкодження. Однак питання про механізм заподіяння потерпілому вказаних ушкоджень не досліджувалося, хоча його з'ясування має значення для правильного прийняття рішення по справі.

Наведені дані в сукупності свідчать про те, що органи досудового слідства і суд, не зважаючи на клопотання потерпілої про необхідність додаткової перевірки обставин події злочину і кваліфікації дій ОСОБА_4. за більш тяжким законом, без наведення достатніх мотивів визнали, що засуджена при заподіянні ОСОБА_5. тілесних ушкоджень, які спричинили його смерть, діяла у стані необхідної оборони з перевищенням її меж.

Оскільки ні досудовим слідством, ні судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної оцінки зібраним доказам та не проведено належної перевірки обставин, за яких ОСОБА_5. було спричинено тяжкі тілесні ушкодження, й ці недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, то судові рішення у справі про засудження ОСОБ А_4. за вчинення злочину, передбаченого ст. 124 КК України (2341-14) , підлягають скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування.

Під час нового розслідування справи необхідно усунути зазначені недоліки, перевірити інші доводи, викладені у касаційному поданні і касаційних скаргах потерпілої ОСОБА_1. й захисника ОСОБА_3. та з урахуванням зібраних доказів прийняти законне й обгрунтоване рішення.

Якщо при новому розгляді справи буде встановлено винність ОСОБА_4. у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України (2341-14) , то призначене їй покарання із застосуванням ст.75 КК України (2341-14) слід вважати таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину і даним про її особу внаслідок м'якості.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) колегія суддів

касаційне подання прокурора та касаційні скарги потерпілої ОСОБА_1. і захисника - адвоката ОСОБА_3. задовольнити частково.

Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_4, ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 20 грудня 2005 року та постанову Стахановського міського суду Луганської області від ЗО жовтня 2006 року щодо неї скасувати, а справу направити на нове розслідування.