Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Наставного В.В., суддів Вільгушинського М.Й., Мороза М.А.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на судове рішення щодо нього,

у касаційній скарзі порушується питання про перевірку кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1201500030010739 від 10 вересня 2015 року, та скасування судового рішення.

З наявної в матеріалах провадження інформації вбачається, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2015 року ОСОБА_4 засуджено за ст.ст. 15 ч. 2, 185 ч. 2, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21 квітня 2016 року вказаний вирок місцевого суду залишено без зміни.

Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.

Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 1 п.п. 1, 3 КПК України у касаційній скарзі не зазначено найменування суду касаційної інстанції, яким відповідно до ст. 3 ч. 1 п. 21 КПК України є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, та не зазначено, які саме судові рішення оскаржуються особою, що позбавляє колегію суддів можливості встановити, чи можуть ці рішення бути оскаржені в касаційному порядку, відповідно до положень ст. 424 КПК України.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

У разі повторного звернення із касаційною скаргою ОСОБА_4 необхідно врахувати інші вимоги до касаційної скарги, визначені статтею 427 КПК України.

Зокрема, відповідно до пунктів 4 та 5 зазначеної статті у касаційній скарзі необхідно зазначити вимоги до суду касаційної інстанції, обґрунтувати її, зазначивши у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень згідно зі ст. 438 ч. 1 КПК України.

Відповідно до ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Однобічність і неповнота досудового розслідування та судового розгляду в частині з'ясування обставин та перевірки їх доказами відповідно до зазначеної статті не можуть бути предметом розгляду касаційної інстанції.

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу,має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при винесенні судових рішень, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Також особа, яка подає скаргу, має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436 КПК України.

У разі повторного звернення із касаційною скаргою, засудженому необхідно також враховувати положення частини 5 статті 427 КПК України та надати копії судових рішень, що ним оскаржуються. Копії судових рішень мають бути завірені належним чином, як це передбачено п. 13.7 Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (v0173750-13) (копія судового рішення має бути належним чином оформлена та засвідчена відбитком гербової печатки суду). Додана до касаційної скарги копія вироку суду першої інстанції від 11 грудня 2015 року не відповідає вищезазначеним положенням.

Крім того, відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 6 КПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.

Залишення касаційної скарги без руху не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України (4651-17) , у межах строку на касаційне оскарження.

Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, колегія суддів

залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без руху.

Встановити ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.