Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
|
30 травня 2016 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Крещенка А. М., суддів Пузиревського Є. Б., Сахна Р. І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2015 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 1411 грн 74 коп. витрат на проведення експертиз.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року зазначений вирок змінено в частині стягнення процесуальних витрат за проведення експертизи, зменшено їх розмір до 920 грн 70 коп.
Врешті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху на таких підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Усупереч положенням п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України зі змісту касаційної скарги засудженого не вбачається, які саме порушення, що відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України є підставами для скасування або зміни судових рішень, допущені, на його думку, судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді кримінального провадження, а також у чому полягали саме такі порушення, не наведено конкретних доводів і аргументів в обґрунтування їх незаконності.
Крім того, засуджений просить скасувати ухвалу апеляційного суду та закрити кримінальне провадження, що суперечить вимогам ст. 436 КПК України.
У порушення вимог ч. 5 ст. 427 КПК України, до скарги долучено копію вироку місцевого суду, однак дане рішення не оформлене належним чином, як це передбачено п. 13.7. Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173 (v0173750-13)
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Залишення касаційної скарги без руху не перешкоджає відкриттю касаційного провадження за умови усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, якщо скарга надійде у межах строку, визначеного у ст. 426 КПК України, або не пізніше п'ятнадцятиденного строкуз дня одержання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху (заявник має підтвердити, що він не пропустив цей строк при повторному зверненні до суду).
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 24 лютого 2016 року залишити без руху.
Встановити ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
А. М. Крещенко
Є. Б. Пузиревський
Р. І. Сахно
|