Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Сороки М.О.,

суддів: Смоковича М.І.,

Горбатюка С.А.,

Стрелець Т.Г.,

Чумаченко Т.А.,

секретаря судового засідання: Носенко Л.О.,

з участю представників: Вищої ради юстиції - Пантелейчук Л.Б., Верховної Ради України - Долгова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, -

31.08.2015 ОСОБА_7 звернулась в суд з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції та Верховної Ради України щодо несвоєчасного надання подання та розгляду питання про звільнення у відставку судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що будучи обраною суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково, 21.03.2014 подала до Вищої ради юстиції заяву про відставку, яку лише 18.06.2015 було задоволено та внесено подання до Верховної Ради України.

Протиправна бездіяльність Вищої ради юстиції, на її переконання, полягає у недотриманні п'ятнадцятиденного строку розгляду заяви, передбаченого частиною 3 статті 102 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010, у редакції на час подання заяви.

Посилаючись на вимоги частини 1 статті 102 вказаного Закону, за змістом якої суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п'яти років, вважає, що днем закінчення повноважень мало бути 03.06.2014.

Проте, з посади судді її було звільнено у відставку Постановою Верховної Ради України № 636-VIII від 16.07.2015 (636-19) .

В зв'язку з недотриманням Верховною Радою України строку розгляду питання про прийняття відставки, передбаченого Законом України "Про Регламент Верховної Ради України" (1861-17) , просила визнати бездіяльність протиправною.

Внаслідок такої тривалої бездіяльності відповідачів відбулось суттєве погіршення її конституційних прав і гарантій на матеріальне забезпечення, а також щомісячного грошового утримання судді у відставці.

У письмовому запереченні проти позову представник Вищої ради юстиції просить відмовити у задоволенні позову, оскільки при розгляді заяви ОСОБА_7 про звільнення судді у відставку діяла у відповідності до вимог Закону України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) та Регламенту Вищої ради юстиції, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції № 791/0/15-10 від 04.10.2010 (v0791423-10) , у редакціях на час звернення позивача із заявою. Відділом підготовки матеріалів про звільнення суддів за загальними обставинами управління забезпечення підготовки матеріалів з питань дисциплінарної відповідальності та звільнення суддів секретаріату Вищої ради юстиції матеріали із заявою позивача були опрацьовані і здійснено підготовку їх до розгляду на засіданні Вищої ради юстиції. Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в України" (1188-18) з 11.04.2014 були припинені повноваження членів Вищої ради юстиції (крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою). В порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) зі змінами, внесеними Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) , а також з урахуванням пунктів 3,4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень до цього Закону, був сформований новий склад Вищої ради юстиції. Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 16 Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вища рада юстиції набула повноважності 04.06.2015, тобто з 11.04.2014 до цієї дати вона не здійснювала свої повноваження через відсутність складу органу. 18.06.2015 відбулось перше засідання Вищої ради юстиції з дати надходження згаданої заяви позивача, на якому було прийнято рішення № 40/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку". 23.06.2015 на адресу Верховної Ради України направлено подання № 3/0/12-15 про звільнення ОСОБА_7 у зв'язку з поданням заяви про відставку.

У письмовому запереченні проти позову представник Верховної Ради України просить відмовити у задоволенні позову, з посиланням на те, що парламент не є суб'єктом права законодавчої ініціативи, а тому не може самостійно ініціювати прийняття проекту постанови. Чинне законодавство не встановлює строк, протягом якого парламентом повинно бути прийнято рішення про звільнення судді. Вказує на реалізацію своїх повноважень відповідно до положень Конституції та Регламенту Верховної Ради України і не допущення порушень прав позивача.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Встановлено, що з грудня 1993 року по квітень 2001 року ОСОБА_7 працювала суддею Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська. Постановою Верховної Ради України № 2297-ІІІ від 15.03.2001 (2297-14) позивача обрано безстроково суддею Дніпропетровського обласного суду (нині - Апеляційний суд Дніпропетровської області).

21.03.2014 ОСОБА_7 звернулась до Вищої ради юстиції із заявою про відставку разом з додатковими матеріалами, які згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції надійшли до відповідача 26.03.2014. Також було додано заяву до Верховної Ради України з проханням звільнити її з посади судді у відставку відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції України, із зазначенням про відсутність стороннього впливу або примусу.

Згідно висновку Секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 16.06.2015 Вищій раді юстиції рекомендовано прийняти рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

18.06.2015 Вищою Радою юстиції прийнято рішення № 40/0/15-16 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку", яким вирішено внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

23.06.2015 Вища Рада юстиції до Верховної Ради України внесла подання № 3/0/12-15 про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, у зв'язку з поданням заяви про відставку. Постановою Верховної Ради України № 636-VII (636-18) від 16.07.2015 "Про звільнення суддів" постановлено звільнити суддю апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7. у зв'язку з поданням заяви про відставку.

За змістом статті 100 у редакції на час звернення позивача із заявою про відставку Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010 (2453-17) (далі - Закон № 2453-VI (2453-17) ) суддя суду загальної юрисдикції звільняється з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Згідно з частинами 1, 3 статті 109 вказаного Закону суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади. У разі звільнення судді з посади в результаті внесення такого подання Вища рада юстиції повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої належить внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад.

За змістом частин 1, 2 статті 1 у редакції на час звернення позивача із заявою про відставку Закону України "Про Вищу раду юстиції" № 22/98-ВР від 15.01.1998 (22/98-ВР) (далі - Закон № 22/98-ВР (22/98-ВР) ) статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України (254к/96-ВР) і цим Законом.

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

У пункті 9 частини 5 статті 126 Конституції України визначено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження Вищої ради юстиції конкретизуються положеннями статті 31 Закону № 22/98-ВР, яка врегульовує розгляд питання про звільнення судді за загальними обставинами, за правилами якої Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1-3, 7-9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.

Наведені норми матеріального права встановлюють повноваження Вищої ради юстиції щодо внесення за заявою судді про звільнення з посади за власним бажанням подання до органу, який його призначив або обрав.

Згідно з вимогами статті 2 Закону № 22/98-ВР повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.

Пунктом 1 § 2.1 глави 1 розділу II чинного на час звернення позивача із заявою про відставку Регламенту Вищої ради юстиції, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від № 791/0/15-10 від 04.10.2010 (v0791423-10) (далі - Регламент Вищої ради юстиції), заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням разом з відповідними матеріалами подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції.

З урахуванням вимог вказаної норми днем звернення ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції із заявою про відставку згідно штампу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача є 26.03.2014.

Статтею 131 Конституції України та статтею 5 Закону України № 22/98-ВР передбачено, що Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.

Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

Відповідно до пунктів 1, 3 розділу II Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" № 1188-VII від 08.04.2014 (1188-18) (далі - Закон № 1188-VII (1188-18) ) цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

З дня набрання чинності цим Законом повноваження членів Вищої ради юстиції, крім тих, які перебувають у цьому органі за посадою, припиняються. Вища рада юстиції формується відповідно до закону з урахуванням вимог, встановлених пунктом 4 цього розділу, у частині призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України.

Порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності передбачений Указом Президента України № 503/97 від 10.06.1997 (503/97) , за змістом пункту 4 якого нормативно-правові акти Верховної Ради України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні. Закон № 1188-VII (1188-18) вперше було опубліковано у газеті "Голос України" № 70-71 від 10.04.2014.

З урахуванням описаних норм повноваження Вищої ради юстиції були припинені 11.04.2014.

Пунктом 6 Розділу І Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" № 192-VIII від 12.02.2015 (192-19) (далі - № 192-VIII) до ряду положень Закону України № 22/98-ВР (22/98-ВР) , якими врегульований порядок формування та діяльності зазначеного колегіального органу, були внесені зміни і доповнення.

Так, відповідно до статті 1 Закону України № 22/98-ВР зі змінами, внесеними Законом України № 192-VIII (192-19) , Вища рада юстиції є колегіальним, постійно діючим, незалежним органом, відповідальним за формування незалежного високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Члени Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до 11 складу за посадою, здійснюють свої повноваження на постійній основі (частина 4 статті 6 Закону України № 22/98-ВР).

Пунктами 3, 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 192-VIII (192-19) передбачено, що з набранням чинності пунктом 6 розділу І цього Закону повноваження членів Вищої ради юстиції, призначених Верховною Радою України, Президентом України, з'їздом адвокатів України, з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнською конференцією працівників прокуратури, припиняються.

З'їзд суддів України призначає членів Вищої ради юстиції в порядку, передбаченому Законом України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) , з урахуванням внесених цим Законом змін, не пізніше спливу четвертого року повноважень членів Вищої ради юстиції, призначених з'їздом суддів України до набрання чинності цим Законом. Повноваження членів Вищої ради юстиції, призначених з'їздом суддів України до набрання чинності цим Законом, припиняються з дня призначення членів Вищої ради юстиції в порядку, передбаченому Законом України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) , з урахуванням внесених цим Законом змін.

Інші уповноважені суб'єкти призначають членів Вищої ради юстиції у порядку, передбаченому Законом України "Про Вищу раду юстиції" (22/98-ВР) , з урахуванням внесених цим Законом змін та не пізніше шістдесяти днів з дня набрання чинності пунктом 6 розділу І цього Закону. Закон України № 192-VIII (192-19) вперше опублікований у газеті "Голос України" № 35 від 26.02.2015.

Отже, вищенаведені зміни до Закону України № 22/98-ВР (22/98-ВР) та пункти 3, 4 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 192-VIII (192-19) набрали чинності 27.02.2015.

В порядку, визначеному Законом України № 22/98-ВР (22/98-ВР) зі змінами, внесеними Законом № 192-VIII (192-19) , а також з урахуванням пунктів 3, 4 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень до цього Закону, був сформований новий склад Вищої ради юстиції.

Вища рада юстиції набула повноважності 04.06.2015 та розпочала свою діяльність у новому складі з 17 членів, провівши перше засідання організаційного характеру 09.06.2015 у відповідності до вимог частини 2 статті 16 № 22/98-ВР, за змістом якої перше засідання Вищої ради юстиції скликається не пізніше ніж через тиждень після набуття Вищою радою юстиції повноважності.

Таким чином, з огляду на зазначені вимоги законодавства, Вища рада юстиції не здійснювала свої повноваження у період з 11.04.2014 по 04.06.2015 в зв'язку з відсутністю складу органу.

Наступне засідання Вищої ради юстиції було призначено Головою Вищої ради юстиції на 18.06.2015, на якому прийнято рішення № 40/0/15-15 "Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку".

Подання Вищої ради юстиції № 3/0/12-15 від 23.06.2015 про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, цього ж дня направлено до Верховної Ради України.

Виходячи з наведеного, відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання бездіяльності Вищої ради юстиції протиправною, оскільки при розгляді заяви від 26.03.2014 ОСОБА_7 про відставку, вона діяла у відповідності до вимог чинного законодавства.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Верховної Ради України, слід зазначити наступне.

У статті 111 Закону № 2453-VI визначено порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, за змістом якої порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, встановлюється цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.

Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.

Розгляд питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, на пленарному засіданні Верховної Ради України починається з доповіді Голови Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, який діє за його дорученням.

Рішення про звільнення з посади судді приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України і оформляється постановою Верховної Ради України.

У разі неодержання кількості голосів народних депутатів України, передбачених частиною четвертою цієї статті, щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково, проводиться повторне голосування.

Повноваження судді припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.

Положеннями статті 216 Закону України № 1861-VI від 10.02.2010 "Про Регламент Верховної Ради України" передбачено, що Верховна Рада звільняє, зокрема, суддів, обраних безстроково, відповідно до частини п'ятої статті 126 Конституції України.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 88 Конституції України підготовку питань про звільнення з посад суддів Конституційного Суду України та суддів, обраних Верховною Радою України безстроково, до розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України організовує Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.

Порядок роботи Верховної Ради України визначений статтями 82, 83, 84 Конституції України. Відповідно до статті 83 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України (254к/96-ВР) та Регламентом Верховної Ради України.

Відповідно до статті 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно. Під час сесій проводяться пленарні засідання Верховної Ради, засідання її комітетів та комісій. Верховна Рада на сесійний період визначає коло питань, які підлягають розгляду й вирішенню, складає порядок денний чергової сесії, визначає дні й тижні пленарних засідань, роботи комітетів та комісій, народних депутатів у виборчих округах, встановлює кількість і тривалість щоденних пленарних засідань парламенту тощо. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року, а завершуються відповідно не пізніш як за 45 та 10 днів до початку наступної сесії. Верховна Рада може прийняти постанову про зміну строків завершення сесії.

Внесене Вищою радою юстиції подання № 3/0/12-15 про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшло до апарату Верховної Ради України 24.06.2015.

Голова Верховної Ради України вніс проект Постанови Верховної Ради України про звільнення суддів № 2337а-4 від 13.07.2015, у тому числі ОСОБА_7, на розгляд пленарного засідання.

16.07.2015 Верховною Радою України прийнято постанову "Про звільнення суддів" № 636-VII (636-19) , якою постановлено звільнити суддю Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7. у зв'язку з поданням заяви про відставку.

З урахуванням описаного колегія суддів дійшла висновку, що Верховна Рада України при розгляді подання Вищої ради юстиції про звільнення судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_7. у зв'язку з поданням заяви про відставку, діяла у відповідності до вимог, передбачених Конституцією та законами України, якими визначено порядок звільнення судді у відставку.

Керуючись ст.ст. 159- 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України,

У задоволенні позову ОСОБА_7 до Вищої ради юстиції, Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною - відмовити повністю.

постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.