750/5556/14 Про умисне вбивство - 26.05.2016 Прийняття

головуючого Франтовської Т.І., суддів: Орлянської В.І., Тельнікової І.Г., при секретарі за участю прокурора захисника засудженого Холявчуку А.А., Поліщука В.В., ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013260010006146, за обвинуваченням

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 листопада 2015 року,

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 серпня 2015 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 9 років.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 13 листопада 2015 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.

У касаційній скарзі, захисник ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7,порушує питання про скасування вироку районного суду та ухвали апеляційного суду та закриття кримінального провадження. Посилається при цьому на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону.Вказує також, що органами досудового слідства не було доведено участі ОСОБА_7 у вчиненні злочину за який його засуджено, а також на те, що докази винності засудженого були отримані з порушенням вимог кримінального процесуального закону та не доводять вини ОСОБА_7 у вчиненні умисного вбивства. Крім того захисник зазначає, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням вимог ст. 419 КПК України, оскільки більшість доводів скарги захисника залишились поза увагою суду.

На касаційну скаргу захисника від прокурора, який брав участь в розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, до суду надійшли письмові заперечення.

За вироком суду, ОСОБА_7 засуджено за те, що він, 6 грудня 2013 року приблизно о 13-й год., перебуваючи у комунальній квартирі АДРЕСА_2, з метою умисного вбивства, наніс один удар рукою в область обличчя та не менше чотирьох ударів дерев'яною кухонною дошкою в область голови ОСОБА_8, спричинивши їй тілесні ушкодження у виді: внутрішньо-черепної травми - забійних ран лівої лобної та тім'яної ділянок, синця обличчя зліва, крововиливів у м'які тканини лівої лобної, тім'яної, скроневої ділянок, багатоуламкового перелому лівої тім'яної кістки з переходом ліній перелому на ліву скроневу та потиличну кістки черепа, крововиливів по внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки в лівій тім'яній та лобній долі, забою головного мозку, від яких ОСОБА_8 померла на місці події.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7, які підтримали касаційну скаргу, пояснення прокурора Поліщука В.В., який не підтримав касаційну скаргу захисника та заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що така не підлягає задоволенню з таких підстав.

Захисником у касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_7 у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою судового розгляду. Проте, зазначені обставини були предметом розгляду судів першої й апеляційної інстанцій, та їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 433 КПК України, вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. Тому, при розгляді доводів касаційної скарги захисника ОСОБА_6, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами.

Зокрема винність ОСОБА_7 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9; показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15; протоколом огляду місця події від 9 грудня 2013 року; протоколом додаткового огляду місця події від 10 грудня 2013 року; висновком судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_8 № 1056 від 29 січня 2014 року; висновком комісійної судово-медичної експертизи № 30 від 28 лютого 2014 року; протоколом огляду місця події від 18 грудня 2013 року; висновком комплексної судово-дактилоскопічної та імунологічної експертизи № 17,039(б) від 27 січня 2014 року; висновком судово-медичної експертизи № 26 від 25 лютого 2014 року; висновком судово-медичної експертизи № 8 від 6 лютого 2014 року; висновком судово-медичної експертизи № 11 від 28 січня 2014 року; висновком судово-трасологічної експертизи № 195 від 25 квітня 2014 року, які узгоджуються між собою, зібрані із дотриманням вимог КПК (4651-17) у зв'язку із чим судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про можливість прийняття цих доказів.

Також, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 26 від 25 лютого 2014 року, при дослідженні дерев'яної дошки (об. № 1), вилученої з місця події, виявлена кров людини жіночої генетичної статі, а сліди крові походять від жінки(жінок) групи АВ, якою є потерпіла ОСОБА_8 При дослідженні виступу для тримання дерев'яної дошки (об. № 2) виявлений піт, сім клітин поверхневого шару епітелію та сперма, кров не виявлена. Враховуючи групові належності крові ОСОБА_8 та ОСОБА_7, походження поту від них не виключається. Сперма належить чоловіку (чоловікам) з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, яким є ОСОБА_7 При дослідженні виступу для тримання дерев'яної дошки (об. № 3) виявлено кров та піт, а також вісім епітеліальних клітин, що походять від особи (осіб) чоловічої генетичної статі. Враховуючи групові належності крові ОСОБА_8 та ОСОБА_7, присутність їх крові та поту в об'єкті № 3 не виключається (т.1 а.п. 105-110).

Крім того, відповідно до висновків судової-молекулярно-генетичної експертизи від 31 березня 2014 року за № 207 мб НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві, слідує що на запитання органу досудового розслідування "Чи можливо встановити ДНК-профіль виявлених в ході проведення судово-цитологічної експертизи слідів поту, 7 клітин поверхневого шару епітелію, слідів сперми, крові та 8 епітеліальних клітин" - дана відповідь що в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені ознаки (ДНК - профіль) зразка крові підозрюваного ОСОБА_7 (т. 2 а.п. 215-218).

Під час апеляційного розгляду кримінального провадження було встановлено, що з протоколу огляду місця події від 9 грудня 2013 року та фототаблиці до нього вбачається, що під час відкриття дверей кімнати, де проживала потерпіла ОСОБА_8, навіть труп потерпілої видно не одразу, оскільки кімната завалена різними речами, не видно навіть вікна. Отже, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що без показань ОСОБА_7 не можливо було відразу було виявити знаряддя злочину. Колегія суддів погоджується з тим, що знаряддя злочину, а саме дерев'яна кухонна дошка була виявлена та вилучена лише після того, як слідчому стало відомо, що саме вони шукають, що підтверджується і фото-таблицею до додаткового протоколу огляду від 10 грудня 2013 року.

Зазначені у касаційній скарзі захисника доводи про те, що висновки в цій частині не ґрунтуються на матеріалах справи, є необґрунтованими, оскільки суд, у відповідності до вимог процесуального закону, дав оцінку вищевказаним доказам, ґрунтуючись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, навівши у вироку мотиви прийнятого рішення та спростувавши зазначені засудженим доводи.

За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України КК України (2341-14) кваліфіковано правильно. Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон, колегією суддів не виявлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Покарання ОСОБА_7 призначено з дотриманням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, даних про особу засудженого, наслідків вчиненого, характеру посягання та інших обставин, і є справедливим.

Ухвала апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, які були б підставою для зміни судових рішень щодо ОСОБА_7, колегією суддів не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника немає.