Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого, судді

Редьки А.I.

суддів

Заголдного В.В. та Жука В.Г.

за участю прокурора

Вергізової Л.А.

розглянула в судовому засіданні 12 квітня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2006 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу -

25 листопада 2004 року за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14)

на один рік дев'ять місяців позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) його звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки та покладено обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України (2341-14) ;

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2,

немаючу судимості,

за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) на три роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів їй призначено три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України (2341-14) її звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки та покладено обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України (2341-14) .

Суд визнав ОСОБА_1 і ОСОБА_2 винуватими у тому, що вони 7 жовтня 2005 року за попередньою змовою за місцем проживання по АДРЕСА_1 незаконно зберігали без мети збуту особливо небезпечні наркотичні засоби: 0,205 грами опію ацетильованого і 0,276 грами опію екстракційного.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати і справу - направити на новий судовий розгляд, а стосовно ОСОБА_2 - змінити. Твердить, що засудженому призначено надмірно м'яке покарання, а засудженій безпідставно призначено покарання вирок за правилами ст. 70 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про скасування вироку щодо засудженого ОСОБА_1 та зміни стосовно засудженої ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла до наступного.

Приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України (2341-14) , суд, як видно вироку, не врахував тієї обставини, що раніше ОСОБА_1 був судимий за ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) і ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку. Він учинив аналогічний злочин через дев'ять місяців після звільнення з місць позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо. Все це, на думку колегії суддів, свідчить про стійкість протиправної поведінки ОСОБА_1.

Тому доводи касаційного подання про необгрунтованість застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України (2341-14) є слушними. Вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а кримінальна справа - направленню на новий судовий розгляд.

Коли при новому розгляді справи буде підтверджена винуватість ОСОБА_1 в обсязі пред'явленого обвинувачення, то з урахуванням вчиненого ним злочину, даних про його особу та непогашеної судимості призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) є надмірно м'яким.

Що стосується призначення покарання ОСОБА_2 за  ч. 2 ст. 309 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 75 КК України (2341-14) , а так само доведеності винуватості засудженої у вчиненні цього злочину, то це рішення суду грунтується на перевірених доказах, у тому числі на викривальних показаннях самої засудженої, воно є правильним і в касаційному поданні під сумнів не ставиться.

Рішення ж суду про застосування щодо ОСОБА_2 ст. 70 КК України (2341-14) є необгрунтованим і підлягає виключенню з вироку, оскільки підстав для застосування зазначеної статті закону у справі немає і таких даних судом не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

ухвалила:

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.

Цей же вирок щодо ОСОБА_2 - змінити, виключивши рішення суду про призначення покарання ОСОБА_2 на підставі ст. 70 КК України (2341-14) .

У решті вирок щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.