5-1604км07 Про вимогу передати гроші із застосуванням фізичного насильства та погрозами вбивства або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень - Текст документа

розглянула в судовому засіданні 5 квітня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження, уродженця м. Євпаторії Автономної Республіки Крим, згідно зі ст. 89 КК України (2341-14) такого, що не має судимості,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України (2341-14) , і призначено йому за цим законом покарання 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Прийнято рішення щодо заявлених потерпілими цивільних позовів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 1 серпня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

Наприкінці серпня 1996 року ОСОБА_1, перебуваючи біля ресторану "Дюльбер" по вул. Фрунзе в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим, підійшов до ОСОБА_3 та, використовуючи виниклу між їх дівчатами сварку, неодноразово наніс йому удари руками по голові і тулубу, заподіявши шкоду його здоров'ю, після чого, діючи з корисливих спонукань, з метою заволодіння майном сім'ї ОСОБА_3, використовуючи виниклий конфлікт, вивсловив ОСОБА_3 та його батьку ОСОБА_4 вимогу про передачу йому грошей в сумі 3000 доларів США, супроводжуючи її погрозою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та членам його сім'ї. Протягом вересня 1996 року ОСОБА_1, інша особа та невстановлені слідством особи за попередньою змовою між собою з метою заволодіння майном сім'ї ОСОБА_3 неодноразово повторювали у рішучій формі ОСОБА_4 вимогу про передачу ОСОБА_1 або цим особам грошей в сумі 3000 доларів США, супроводжуючи ці вимоги до ОСОБА_4 застосуванням фізичного насильства, небезпечного для його життя та здоров'я, та погрозами вбивства або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, не реагуючи на заперечення ОСОБА_4 про необгрунтованість цих вимог. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сприйняли погрози фізичної розправи з боку ОСОБА_1, іншої особи та невстановлених слідством осіб як реальні, внаслідок чого, побоюючись за своє життя і здоров'я членів своєї сім'ї, ОСОБА_4 у жовтні 1996 року був вимушений передати в м. Євпаторії ОСОБА_1 двома частинами гроші загальною сумою 1000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 1 жовтня 1996 року становило 1760 грн., а станом на 19 червня 2006 року - 5050 грн.

25 вересня 1996 року ОСОБА_1, інша особа та невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою між собою, отримавши інформацію про вчинення 24 вересня 1996 року крадіжки грошей в сумі 4900 доларів США за місцем проживання ОСОБА_5, вирішили використати цей факт з метою заволодіння майном ОСОБА_6, для чого біля 18 год. 30 хв. 25 вересня 1996 року приїхали на автомобілі "ВАЗ-21099" до АДРЕСА_1, де він на той час проживав. ОСОБА_1 та інша особа, діючи узгоджено, підійшли до ОСОБА_6, який вийшов із будинку, і висловили вимогу про передачу їм 2000 доларів США, супроводжуючи її погрозою прострелити ОСОБА_6 ногу та насильно вивезти його за місто для подальшої розправи. Схопивши ОСОБА_6, ОСОБА_1 та інша особа насильно утримували його на вулиці і, не реагуючи на його заперечення про необгрунтованість і незаконність зазначених вимог, з метою здійснення висловлених ними погроз, вчинили побиття ОСОБА_6, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, в тому числі й такі, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого ОСОБА_6 був вимушений виїхати з м. Євпаторії та переховуватись.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати і справу закрити, звільнивши його з-під варти. Мотивує тим, що досудове та судове слідство проведено неповно і однобічно з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи містяться нескасовані постанови про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1, вирок ухвалено незаконним складом суду, порушено право ОСОБА_1 на захист. Даючи свій аналіз доказам, які є у справі, вказує на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 189 КК України (2341-14) , оскільки згідно показань ОСОБА_4 особисто ОСОБА_1 грошей від нього не вимагав, докази заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому та передачі ним 1000 доларів США ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні, висновок суду про визнання цієї суми грошей великою шкодою необгрунтований, а потерпілий ОСОБА_6 під час досудового слідства заявляв, що ОСОБА_1 злочину щодо нього не вчиняв, але суд залишив це поза увагою. Вважає, що апеляційний суд, розглядаючи справу за його апеляцією, не перевірив викладені у ній доводи і безпідставно залишив її без задоволення, не навівши докладних мотивів такого рішення в ухвалі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Твердження у касаційній скарзі захисника ОСОБА_2 про неповноту і однобічність досудового та судового слідства у справі щодо ОСОБА_1 згідно з ч. 1 ст. 398 КПК України (1001-05) касаційним судом не перевіряються, тому колегія суддів виходить з обставин, установлених судом першої інстанції.

Доводи про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 189 КК України (2341-14) спростовуються дослідженими судом у встановленому законом порядку і викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну оцінку.

Так, потерпілий ОСОБА_3 під час судового слідства показав, що ОСОБА_1 побив його в присутності свідків і сказав йому, що вони "попали на три штуки", що було сприйнято ним реально і наступного дня повідомлено батьку ОСОБА_4, який намагався домовитися з ОСОБА_7, але марно. ОСОБА_1 разом з іншими вчинили побиття батька і продовжували вимагати передачі їм 3000 доларів США, супроводжуючи це погрозами на адресу його сім'ї, внаслідок чого ОСОБА_4 у жовтні 1996 року передав ОСОБА_1 1000 доларів США.

Аналогічні показання дав потерпілий ОСОБА_4

Факт заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень внаслідок його побиття ОСОБА_1 та іншими підтверджується також показаннями під час досудового та судового слідства свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Згідно з показаннями під час досудового слідства свідка ОСОБА_11, після побиття ОСОБА_3 ОСОБА_1 наказав передати йому, що "він попав на трьошку".

Зазначеними та іншими доказами у справі доведено винність ОСОБА_1 у вимаганні, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, що завдало майнової шкоди у великих розмірах.

Доводи захисника ОСОБА_2 про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ознакою заподіяння майнової шкоди у великих розмірах були предметом перевірки судом першої інстанції і обгрунтовано визнані безпідставними з наведенням докладних мотивів такого висновку у вироку суду.

Що стосується показань потерпілого ОСОБА_6 під час досудового слідства, які він змінив під час розгляду справи в суді, то суд дав їм належну оцінку, встановивши, що причиною написання ним заяви про відсутність ОСОБА_1 серед осіб, які вчинили його побиття і вимагали від нього гроші, були численні погрози на його адресу, через які він був вимушений виїхати з м. Євпаторії.

Посилання захисника ОСОБА_2 на наявні в матеріалах справи нескасовані постанови про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за епізодами щодо потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і закриття з цих підстав даної кримінальної справи є безпідставними.

Так, постановою прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим від 1 серпня 2005 року скасовано постанову в.о. слідчого Євпаторійського МВВС від 25 грудня 2002 року про закриття кримінальної справи за фактом вимагання щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Зі змісту обох постанов убачається, що вони стосуються одного й того ж злочинного епізоду (т. 2 а. с. 127 - 131).

Стосовно постанови слідчого СВ Євпаторійського МВВС від 2 жовтня 1997 року, то згідно з нею закрито кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України (2341-14) , у зв'язку із виїздом потерпілого ОСОБА_6 за межі Криму і відсутністю відомостей про місце його перебування, що унеможливлює подальше слідство. Отже, наявність в матеріалах справи цієї нескасованої постанови не перешкоджає порушенню кримінальної справи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 144 КК України (2341-14) за іншими обставинами (т. 3 а. с. 192, т. 4 а. с. 16, т. 5 а. с. 13).

Доводи захисника ОСОБА_2 про ухвалення вироку щодо ОСОБА_1 незаконним складом суду, тому що суддя Кротова Л.В. вирішувала питання про обрання міри запобіжного заходу щодо ОСОБА_12, який вчинив злочин разом з ОСОБА_1, є непереконливими, оскільки на момент розгляду в суді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 матеріали справи щодо ОСОБА_12 було виділено в окреме провадження і, вирішуючи питання про обрання йому міри запобіжного заходу, суд досліджував обставини, що стосуються його особи та тяжкості інкримінованого йому злочину, а не оцінював докази у справі.

Щодо порушення, на думку захисника ОСОБА_2, права ОСОБА_1 на захист під час досудового слідства, то з матеріалів справи убачається, що до скасування прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим 18 листопада 2005 року постанови старшого слідчого з ОВС СУ ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим від 2 вересня 2005 року про допуск захисника до участі в кримінальній справі захист ОСОБА_1 здійснював адвокат ОСОБА_13 (т. 4 а. с. 102), після чого ОСОБА_1 відмовився від участі захисника протягом досудового слідства у справі щодо нього (т. 4 а. с. 139, 140), а обставин, які б позбавляли ОСОБА_1 можливості самостійно здійснювати право на захист, у справі не встановлено. Тому доводи касаційної скарги захисника ОСОБА_2 в цій частині є необгрунтованими.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією захисника ОСОБА_2, перевірив викладені у ній доводи, які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, в тому числі й щодо неповноти і однобічності досудового та судового слідства, і обгрунтовано залишив її без задоволення, навівши в ухвалі докладні мотиви такого рішення, з яким погоджується і колегія суддів.