5-1600км07 Про вчинення грабежу, поєднаного з насильством - Текст документа

розглянула в судовому засіданні 5 квітня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 3 березня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 27 липня 2005 року щодо нього.

Цим вироком ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, уродженця м. Севастополя, раніше судимого:

- 18.05.1994 р. за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 142, ст. 208, ст. 42 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

- 05.07.2001 р. за ч. 2 ст. 229-1 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі, звільненого 11.02.2004 р. умовно-достроково на 1 рік 3 місяці,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) , і призначено йому за цим законом покарання 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Цим вироком також засуджено за вчинення злочину у групі з ОСОБА_1 та інших злочинів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, касаційні скарги чи подання щодо яких не подано.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4 350 грн.

Прийнято рішення щодо речових доказів.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 27 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 змінено, постановлено стягнути на її користь з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно 350 грн. на відшкодування майнової шкоди. В решті цей вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину за таких обставин.

17 лютого 2004 року, близько 18 год., ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також ОСОБА_5, засуджений вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 16 липня 2004 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля технікуму, що по вул. Рєпіна в м. Севастополі, повторно за попередньою змовою між собою, застосовуючи до потерпілої ОСОБА_4 насильство, яке не є небезпечним для її життя і здоров'я, відкрито заволоділи її майном на загальну суму 701 грн.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить переглянути і скасувати постановлені щодо нього судові рішення, мотивуючи тим, що його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведено, а досудове та судове слідство у справі проведено з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі його права на фіксування перебігу судового процесу технічними засобами та на ознайомлення з матеріалами справи для внесення касаційної скарги. Посилається на застосування до нього незаконних методів слідства та на порушення вимог кримінально-процесуального закону під час пред'явлення його для впізнання. Даючи свій аналіз доказам, які є у справі, зазначає, що його дії полягали лише у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого злочину, а потерпіла ОСОБА_4 його обмовила. Вважає, що апеляційний суд упереджено та однобічно розглянув справу за його апеляцією і безпідставно відмовив у її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Винність ОСОБА_1 у відкритому викраденні майна ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтверджується, зокрема, показаннями під час досудового слідства самого засудженого про те, що рішення про пограбування ОСОБА_4 вони прийняли разом, він повалив потерпілу на землю і утримував її, а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відібрали у неї сумку, після чого розбіглися в різних напрямках, а згодом зустрілися біля піццерії "Херсонес", аналогічними показаннями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, даними протоколу зводин віч-на-віч ОСОБА_1 та ОСОБА_2, показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що на неї напало 4 чоловіків, даними протоколу пред'явлення особи для впізнання, згідно з якими ОСОБА_4 вказала на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як на осіб з числа тих, що її пограбували, та іншими доказами, якими в сукупності спростовуються твердження ОСОБА_1 про те, що він не приймав участі у грабежі, а лише приховав цей злочин.

Підстав для обмови ОСОБА_1 потерпілою ОСОБА_4 з матеріалів справи не вбачається.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України (2341-14) кваліфіковано правильно.

Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією ОСОБА_1, ретельно перевірив викладені у ній доводи і залишив її без задоволення, навівши в ухвалі докладні мотиви такого рішення, з яким погоджується і колегія суддів.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Доводи у касаційній скарзі засудженого про те, що він визнав себе винним у грабежі ОСОБА_4 внаслідок застосування до нього незаконних методів слідства, є необгрунтованими, оскільки він не заявляв про застосування до нього таких методів під час досудового та судового слідства, і дані, які б свідчили про їх застосування, в матеріалах справи відсутні.

Посилання у скарзі ОСОБА_1 на порушення вимог кримінально-процесуального закону при пред'явленні його для впізнання потерпілій ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки згідно з протоколом цієї слідчої дії ніяких зауважень під час її проведення ОСОБА_1 не подавав.

Твердження у касаційній скарзі засудженого про порушення його права на фіксування перебігу судового процесу технічними засобами безпідставні, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідного клопотання від нь ого не надходило.

Стосовно доводів ОСОБА_1 у скарзі про порушення його права на ознайомлення з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги, то вони спростовуються його розпискою, яка міститься у т. 2 на а. с. 515, про те, що він ознайомився з матеріалами справи в повному обсязі. Матеріали справи надано ОСОБА_1 для ознайомлення після апеляційного розгляду справи.