Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Пойди М.Ф., суддів: Романець Л.А. і Зубара В.В., за участю прокурора Гаврилюка С.М., засудженої ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні в м. Києві 5 травня 2016 року в режимі відеоконференції кримінальну справу за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_5 та її захисника ОСОБА_6 на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_5, -
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2014 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку АДРЕСА_2, громадянку України, таку, що судимості не мала, засуджено
- за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік і 6 місяців;
- за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки і 6 місяців;
- за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На відшкодування завданої матеріальної шкоди ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь:
- ОСОБА_7 - 138 600 грн.;
- ОСОБА_8 - 191 012,5 грн.;
- ОСОБА_9 - 171 930,172 грн.;
- ОСОБА_10 - 55 000 грн.;
- ОСОБА_11 - 207 974 грн.;
- ОСОБА_12 - 483 309,80 грн.;
- ОСОБА_13 - 561 814 грн.;
- ОСОБА_14 15 792 грн.;
- ОСОБА_15 99 572 грн.;
Крім того, на відшкодування завданої моральної шкоди з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ухвалено стягнути по 1 500 грн.
У вироку вирішено питання щодо запобіжного заходу, речових доказів та відшкодування шкоди за цивільними позовами у справі.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 6 жовтня 2015 року вирок залишено без зміни.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_5 визнано винуватою в тому що вона, діючи з корисливим мотивом та маючи умисел на заволодіння чужим майном, зокрема грошовими коштами, заволоділа такими коштами шляхом обману та зловживання довірою, повторно, у великих та особливо великих розмірах за наступних обставин.
Повідомивши директору ПП "Гудзон" та ПП "Циклон" ОСОБА_16 неправдиву інформацію, про те що за окрему плату вона посприяє у передачі в оренду ПП "Гудзон" та ПП "Циклон" двох земельних ділянок у смт. Східниці Львівської області для будівництва пансіонатів, в середині серпня 2008 року, заволоділа 100 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 484 400 грн., які ОСОБА_16 у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області особисто передав ОСОБА_5 за нібито передачу в оренду земельних ділянок для будівництва пансіонатів на території смт. Східниці Львівської області, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про передачу в оренду земельних ділянок вказаним підприємствам Східницькою селищною радою не приймалося.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на вчинення обману щодо ОСОБА_16, ОСОБА_5 у серпні 2008 року особисто представила ОСОБА_16 фіктивний витяг з рішення XXXIІ сесії селищної ради смт. Східниця за №414 від 06 березня 2009 року про погодження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування пансіонату для ПП "Гудзон", договір оренди землі 04.09.439.00034 від 03 липня 2009 року укладений між ПП "Гудзон" та Східницькою селищною радою, фіктивний витяг з рішення XXXII сесії селищної ради смт. Східниця за №414 від 06 березня 2009 року про погодження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування пансіонату для ПП "Циклон" та договір оренди землі 04.09.439.00035 від 03 липня 2009 року, укладений між ПП "Циклон" та Східницькою селищною радою.
Таким чином ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ПП "Гудзон" та ПП "Циклон" в особливо великих розмірах на загальну суму 484 400 грн.
Крім цього, ОСОБА_5 повідомивши ОСОБА_13 неправдиву інформацію про те, що вона за окрему плату посприяє в наданні земельної ділянки в смт. Східниці Львівської області площею 0,022 га. за ціною 25 000 доларів США, впродовж травня - червня 2009 року заволоділа грошовими коштами в сумі 25 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 255 370 грн., які ОСОБА_13 у м. Бориславі, передав ОСОБА_5, за нібито отримання земельних ділянок по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відповідно, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про надання земельних ділянок вказаним особам Східницькою селищною радою не приймалося.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на вчинення обману щодо ОСОБА_13, ОСОБА_5 у жовтні 2010 року передала ОСОБА_13 фіктивні витяги з рішень Східницької селищної ради №468 від 23 жовтня 2009 року про затвердження проекту відведення та передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 на ім'я ОСОБА_13 і ОСОБА_14 відповідно.
Маючи єдиний злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_13, ОСОБА_5 у травні - червні 2010 року, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_13 позичила у нього кошти в сумі 30 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 01 травня 2009 року становили 306 444 грн., при цьому наперед знаючи про те, що реальної фінансової можливості повернути вказані кошти в неї немає.
Таким чином ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_13 в особливо великих розмірах на загальну суму 561 814 грн.
Також ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_7 неправдиву інформацію про те, що вона за окрему плату посприяє у наданні земельних ділянок в смт. Східніці Львівської області, у травні 2009 року заволоділа грошовими коштами в сумі 18 000 доларів США, які згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 138 600 грн., що є великим розміром, та які ОСОБА_7 у м. Бориславі передав ОСОБА_5 за нібито отримання двох земельних ділянок у смт. Східниці Львівської області, а ОСОБА_5 в свою чергу передала ОСОБА_7 в підтвердження надання права власності на земельні ділянки два фіктивні державні акти, НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_18 та НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про надання земельних ділянок вказаним особам Східницькою селищною радою не приймалося.
Крім цього, ОСОБА_5 повідомивши ОСОБА_19 неправдиву інформацію про те, що вона за окрему плату посприяє в наданні земельної ділянки в смт. Східниці площею 0,0085 га за 3 000 доларів США, 02 червня 2009 року приблизно о 10 годині заволоділа її грошовими коштами в сумі 3 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 22 831,5 грн., які у м. Бориславі ОСОБА_19 надала ОСОБА_5 за нібито отримання земельної ділянки по АДРЕСА_5.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на вчинення обману щодо ОСОБА_19, в березні 2010 року ОСОБА_5 передала ОСОБА_19 в підтвердження надання права власності на земельну ділянку фіктивний державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 на ім'я останньої, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про надання земельної ділянки ОСОБА_19 Східницькою селищною радою не приймалося.
Також ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_2 неправдиву інформацію про те, що вона за окрему плату посприяє в наданні земельної ділянки в смт. Східниці Львівської області площею 0,0085 га за 3 000 доларів США, 02 червня 2009 року приблизно о 10 годині заволоділа грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 3 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 22 831,5 грн., які ОСОБА_2 у м. Бориславі надала ОСОБА_5 за нібито отримання земельної ділянки по АДРЕСА_6.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на вчинення обману щодо ОСОБА_2 у березні 2010 року ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 в підтвердження надання права власності на земельну ділянку фіктивний державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 на ім'я останньої, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про надання земельної ділянки ОСОБА_2 Східницькою селищною радою не приймалося.
Крім цього ОСОБА_5, повідомивши ОСОБА_8 неправдиву інформацію про те, що вона за окрему плату посприяє в отриманні земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області, в липні 2009 року, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 в сумі 25 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 191 012,5 грн., що є особливо великим розміром, які потерпіла у м. Бориславі передала ОСОБА_5 за нібито отримання трьох земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області для ОСОБА_8, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про надання земельної ділянки ОСОБА_8 Східницькою селищною радою не приймалося.
Крім цього, ОСОБА_5, повідомивши ОСОБА_11 неправдиву інформацію про те, що вона за окрему плату посприяє в наданні земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області, в лютому - березні 2010 року заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 в сумі 26 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 207 974 грн., що є великим розміром, які потерпілий у м. Бориславі передав ОСОБА_5 за нібито отримання двох земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області, а ОСОБА_5 передала йому в підтвердження надання права власності на земельні ділянки фіктивні державні акти НОМЕР_2 па ім'я ОСОБА_20 та НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_11 - осіб, вказаних ОСОБА_11, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про надання земельних ділянок на вказаних осіб Східницькою селищною радою не приймалося.
Окрім зазначеного, ОСОБА_5 повідомивши ОСОБА_15 неправдиву інформацію про те, що вона за окрему плату посприяє в наданні земельних ділянок в смт. Східніці Львівської області, у квітні 2010 року, заволоділа грошовими коштами в розмірі 18 000 доларів США, згідно офіційного курс Національного Банку України становили 142 650 грн., що є великим розміром, та які в смт. Східниця Львівської області ОСОБА_15 передала ОСОБА_5 за нібито отримання двох земельних ділянок в смт. Східниця Львівської області, а ОСОБА_5 в свою чергу в підтвердження надання права власності на земельні ділянки передала фіктивні витяги з рішень Східницької селищної ради №593 від 19 березня 2010 року про надання дозволу на вибір місця розташування земельної ділянки та розроблення проекту відведення земельної ділянки та №601 від 11 травня 2010 року про затвердження проекту відведення та передачу у власність двох земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків по вул. І. Франка у смт. Східниці Львівської області на ім'я ОСОБА_21 та ОСОБА_22 - осіб вказаних ОСОБА_15, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про надання земельних ділянок вказаним особам Східницькою селищною радою не приймалося.
Крім цього, ОСОБА_5, повідомивши ОСОБА_12 неправдиву інформацію про те, що вона за окрему плату посприяє в наданні земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області, в квітні - липні 2010 року заволоділа грошовими коштами розмірі 58 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становлять 459 650 грн., що є особливо великим розміром, та які ОСОБА_12 у м. Бориславі по вул. Дрогобицькій передав ОСОБА_5 за нібито отримання семи земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області, а ОСОБА_5 продовжуючи злочинну діяльність спрямовану на подальший обман ОСОБА_12 передала останньому підтвердження надання права власності на земельні ділянки фіктивні витяги з рішень Східницької селищної ради №547 від 12 березня 2010 року, №593 від 19 березня 2010 року, №601 від 11 травня 2010 року про затвердження проекту відведення та передачу у власність семи земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків по вул. Котляревського та вул. Грушевського у смт. Східниці Львівської області на ім'я ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ОСОБА_26 та ОСОБА_27 - осіб вказаних ОСОБА_12, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про надання земельних ділянок вказаним особам Східницькою селищною радою не приймалося.
Також ОСОБА_5, повідомивши ОСОБА_28 та ОСОБА_29 неправдиву інформацію про те, що за окрему плату вона посприяє в наданні земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області, в липні 2010 року заволоділа грошовими коштами ОСОБА_28 в сумі 12 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 94 820,4 грн. та грошовими коштами ОСОБА_29 в сумі 12 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становлили 94 820,4 грн. на загальну суму 189 640,8 грн., які в м. Бориславі ОСОБА_28 та ОСОБА_29 передали ОСОБА_5 за нібито отримання восьми земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області, а ОСОБА_5 у вказаний час особисто передала ОСОБА_28 в підтвердження надання права власності на земельні ділянки фіктивні витяги з рішень Східницької селищної ради №593 від 19 березня 2010 року про затвердження проекту відведення та передачу у власність восьми земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків по вул. Котляревського, вул. Чорновола, вул. І.Франка у смт. Східниці Львівської області на ім'я зазначених ОСОБА_28 та ОСОБА_29 осіб, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про надання земельних ділянок таким особам Східницькою селищною радою не приймалося. Відтак ОСОБА_5 шляхом обману заволоділа чужим майном у великому розмірі.
Крім цього, ОСОБА_5 повідомивши ОСОБА_30 неправдиву інформацію про те, що вона за окрему плату посприяє в наданні земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області, в липні 2010 року заволоділа грошовими коштами в сумі 72 000 грн., які ОСОБА_30 надав за нібито отримання двох земельних ділянок в смт. Східниці Львівської області, а в підтвердження надання права власності на земельні ділянки ОСОБА_5 у м. Бориславі передала ОСОБА_30 фіктивні державні акти НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_31 та НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_32 - осіб, вказаних ОСОБА_30
У вироку також зазначено, що ОСОБА_5, 03 березня 2010 року в АДРЕСА_1, повторно, шляхом обману та зловживання довірою, які проявились в тому, що ОСОБА_5 позичила у ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 50 000 грн. та 3 500 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 27 947,5 грн., заволоділа вказаними коштами. В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність та зловживаючи довірою ОСОБА_10, ОСОБА_5 04 березня 2010 року в АДРЕСА_1, заволоділа коштами ОСОБА_10 в сумі 78 000 грн. Позичені кошти зобов'язувалась через три дні повернути, однак не маючи такої фінансової можливості, не мала наміру на їх повернення, а мала намір на подальше заволодіння ними. Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_10, ОСОБА_5 в кінці травня 2010 року в м. Бориславі шляхом обману та зловживання довірою, заволоділа коштами в розмірі 2 000 доларів США, які згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 15 850,2 грн. та які ОСОБА_10 особисто передала ОСОБА_5 за сприяння у отриманні земельної ділянки в смт. Східниця Львівської області, а ОСОБА_5 продовжуючи обман потерпілої ОСОБА_10 вказала останній на земельну ділянку в смт. Східіниця Львівської області, яку планується передати у власність останньої, що не відповідає дійсності, оскільки жодних рішень про виділення земельної ділянки ОСОБА_10 Східницькою селищною радою не приймалося. В загальному ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_10 у великих розмірах в сумі 171 797,7 грн.
Крім цього, ОСОБА_5, маючи злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_33 та діючи з корисливим мотивом, 19 червня 2010 року в АДРЕСА_7, повторно, шляхом обману та зловживання її довірою, які проявились в тому, що ОСОБА_5 позичила у ОСОБА_33 грошові кошти в сумі 25 800 грн., 345 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становлять 2 729,778 грн. та 3 145 євро, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 30 764,7 грн., заволоділа вказаними коштами не маючи наміру та можливості на їх повернення. В подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність та зловживаючи довірою ОСОБА_33, ОСОБА_5 22 червня 2010 року в АДРЕСА_7, заволоділа коштами ОСОБА_33 в сумі 11 200 грн., 2 550 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 20 172,285 грн. та 8 290 євро, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 81 259,409 грн. Позичені кошти зобов'язувалась через три дні повернути, однак не маючи такої фінансової можливості, не мала наміру на їх повернення. В загальному ОСОБА_5 шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошовими коштами ОСОБА_33 у великих розмірах в сумі 171 930,172 грн.
ОСОБА_5, маючи злочинний умисел на заволодіння грошима ОСОБА_14, 26 липня 2010 року в смт. Східниця Львівської області, повторно, шляхом обману та зловживання довірою останнього, зобов'язуючись повернути потягом трьох тижнів та ще й сплатити 500 доларів США за користування грошима, однак не маючи такого наміру, позичила в ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становило 15 792 грн., чим заподіяла ОСОБА_14 матеріальної шкоди в сумі 15792 грн.
Крім цього, ОСОБА_5, маючи злочинний умисел на заволодіння майном ОСОБА_34 у перших числах серпня 2010 року в м. Трускавець по вул. Стебницькій, повторно, шляхом обману та зловживання довірою останньої, переконала її надати їй кошти терміном на 3 дні в розмірі 1 600 доларів США, згідно офіційного курсу Національного Банку України становили 12 628,32 грн., проте насправді мала намір на заволодіння даними грошима і наміру на їх повернення не мала. Також у вищевказаний час, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_5 заволоділа належним потерпілій ОСОБА_34 майном, а саме: жіночим спортивним костюмом вартістю 350 грн., жіночою тунікою вартістю 250 грн., жіночою тунікою вартістю 200 грн. на суму 800 грн. Всього ОСОБА_5 шляхом обману заволоділа коштами ОСОБА_34 в розмірі 13 428,32 грн.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5 стверджує про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону під час розгляду справи в судах, неправильне застосування кримінального закону, що вплинуло на невідповідність призначеного їй покарання тяжкості вчинених нею злочинних дій та її особі. Обґрунтовуючи скаргу засуджена зазначає, що судами порушено вимоги закону щодо повного фіксування судового процесу технічними засобами. Вказує, що вирок є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд при розгляді справи щодо неї не дослідив усіх обставин, які мали значення у справі, та про що вона заявляла відповідне клопотання. Стверджує засуджена в касаційній скарзі й про те, що суд не надав уваги тому, що нею до порушення кримінальної справи частково, а декому й у повному обсязі повернуто кошти ОСОБА_16, ОСОБА_13, ОСОБА_34, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та іншим потерпілим.
Також скаржниця наголошує на відсутності в її діях корисливого мотиву, через що її дії не можуть кваліфікуватись як шахрайство. Неправильна кваліфікація її дій, за доводами скаржниці, потягла призначення їй надто суворого покарання. При цьому суд не врахував даних про наявність у неї малолітньої дитини, про її особу, про добровільне усунення заподіяної шкоди частині потерпілих.
ОСОБА_5 також посилається й на те, що апеляційний суд не надав належної відповіді на доводи її апеляційної скарги та не виправив недоліків, допущених судом першої інстанції при постановленні вироку.
В касаційній скарзі засуджена просить скасувати судові рішення щодо неї, а справу направити на нове розслідування.
Захисник ОСОБА_6 у касаційній скарзі вважає вирок щодо ОСОБА_5 незаконним, необґрунтованим, таким, що постановлено з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Скаржниця зазначає, що апеляційним судом порушено вимоги закону щодо повного фіксування судового процесу технічними засобами. Вказує також на те, що вирок є незаконним через неналежне дослідження обставин справи та неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_5, оскільки у засудженої був відсутній корисливий мотив.
Також захисником у касаційній скарзі наведено доводи про неправильне застосування закону при призначенні ОСОБА_5 покарання, зокрема застосування конфіскації майна. Посилається скаржниця й на призначення ОСОБА_5 судом надто суворого покарання. Зазначає, що при призначенні покарання суд не врахував факту, що ОСОБА_5 протягом 5 років не ухилялася від слідства і суду.
Оскільки, доводи засудженої щодо її невинуватості у пред'явленому обвинуваченні не було перевірено на досудовому слідстві, захисник ОСОБА_6 вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідача, засуджену, яка підтримала касаційну скаргу та просила скасувати судові рішення, а справу направити на нове розслідування, прокурора, який вважав за необхідне на підставі ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання за ч. 2 ст. 190 КК України, а в решті судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.
ухвала апеляційного суду є рішенням вищестоящого суду стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості вироку і повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції - бути законною та обґрунтованою.
За своїм змістом ухвала апеляційного суду повинна відповідати вимогам ст. 377 КПК України 1960 року. У ній мають бути наведені докладні мотиви постановленого рішення, усі доводи, що містяться в апеляції, мають бути проаналізовані та жоден з них не повинен залишитись без відповіді. Відповідно до частини третьої зазначеної статті при скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку.
Однак, як вбачається з матеріалів справи щодо ОСОБА_5, апеляційний суд при її розгляді зазначені вимоги закону виконав неналежним чином.
Так засуджена в апеляції на вирок та доповненнях до неї твердила про свою незгоду з вироком, вказувала на його незаконність та необґрунтованість, неконкретність обвинувачення за кожним епізодом, на недоведеність обвинувачення, зазначала про те, що суд не виклав формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, а дослівно переніс його із обвинувального висновку.
З огляду на вказане, апеляційний суд мав перевірити вирок на його відповідність вимогам ст. 323 КПК України 1960 року. Згідно з вимогами зазначеного закону, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим - обґрунтованим на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Також мотивувальна частина вироку має відповідати вимогам ч. 1 ст. 334 КПК України 1960 року згідно з якими, у ній, окрім іншого, наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Однак, як вбачається з ухвали, апеляційний суд таких вимог закону не виконав.
Так в апеляції на вирок засуджена, окрім іншого, зазначала про те, що за епізодом заволодіння грошима ОСОБА_16, суд не допитав вказаного потерпілого; що з ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_33, ОСОБА_14 та ОСОБА_35 у неї склались цивільно-правові відносини, що судом не було перевірено та не надано відповідної оцінки; що судом не надано також оцінки наявності завіреного нотаріусом договору-позики між нею, ОСОБА_19 та ОСОБА_2, а також розписок про позику коштів у інших потерпілих. За доводами скаржниці наявність вказаних фактів свідчить про відсутність у неї умислу на заволодіння коштами потерпілих, а звідси й про відсутність в її діях шахрайства. Зазначала засуджена й про те, що з потерпілими ОСОБА_15 та ОСОБА_12 вона взагалі не знайома.
Також апеляційна скарга засудженої містить доводи про те, що у вироку показання потерпілих та свідків викладено без належного їх аналізу та не зіставлено з іншими доказами у справі, що суд не мотивував своїх висновків щодо сум, які підлягають стягненню на відшкодування шкоди, та не роз'яснив строку і порядку оскарження вироку.
Апеляційний суд не надав вичерпної відповіді на доводи апеляції засудженої. Залишаючи її без задоволення, апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих підстав прийняття такого рішення, не сформулював належним чином висновки щодо обґрунтованості засудження ОСОБА_5, не зазначив в ухвалі конкретних підстав, через які визнав апеляцію засудженої необґрунтованою, обмежившись узагальненою формальною вказівкою про правильність висновків суду першої інстанції та формальним переліком доказів у справі без їх аналізу. Крім того, апеляційний суд послався на показання свідка ОСОБА_36 про вилучення під час огляду автомобіля ОСОБА_5 флешкарти на якій містилися зображення печатки Східницької сільської ради, однак не зазначив про що свідчать такі показання та як вони впливають на доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні шахрайства.
Отже, апеляцію ОСОБА_5 розглянуто не по суті, а зі змісту ухвали апеляційного суду неможливо зрозуміти, на підставі яких доказів вирок суду першої інстанції щодо засудженої визнано законним і обґрунтованим. Неналежний розгляд апеляційної скарги засудженої перешкодив апеляційному суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване і справедливе судове рішення. Зазначене є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року - підставою для скасування судового рішення.
У зв'язку з цим ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, а справа направленню на новий апеляційний розгляд.
Вирішення питання щодо обґрунтованості доводів касаційних скарг про неправильне застосування кримінального закону та призначення ОСОБА_5 покарання, є передчасним, оскільки такі питання вирішує суд при постановленні судового рішення в залежності від доведеності винуватості особи у вчиненні злочину та мають бути розглянуті при новому апеляційному розгляді.
При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм, та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, ухваливши, при необхідності, рішення про проведення судового слідства, перевірити доводи апеляції, та, з урахуванням усіх обставин, прийняти належне рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.
Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України 1960 року, п. 11 Розділу XI"Перехідних положень" КПК України (4651-17) , колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги засудженої ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
СУДДІ:
М.Ф. ПОЙДА
Л.А. РОМАНЕЦЬ
В.В. ЗУБАР