Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді Зубара В.В.,

суддів Пойди М.Ф., Романець Л.А.,

при секретарі Гапоні В.О.,

за участю:

прокурора Бобровницького А.Е.

розглянула в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014150000000273 відносно ОСОБА_1 за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 23 грудня 2015 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2015 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Спорний Ягодінського району Магаданської області, Росія, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК, та призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 190 КК у виді штрафу в розмірі 1700 грн.;

- за ч. 4 ст. 358 КК у виді штрафу в розмірі 850 грн.

На підставі ст. 49 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання за ч. 4 ст. 358 КК у зв'язку із закінченням строків давності з дня вчинення ним злочину.

Вироком вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат та про речові докази.

Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_1, працюючи на посаді водія цеху № 60 ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", вчинив шахрайство, а саме, перебуваючи в приміщенні бухгалтерії ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий,42-а, вводячи в оману службових осіб бухгалтерії про достовірність повідомлених ним відомостей, надавав зазначеним особам в період:

-з 21.07.2011 р. по 25.07.2011 р. "Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт" № 426, в якому зазначив неправдиві відомості про те, що витратив у відрядженні грошові кошти в сумі 1 344 грн. на оплату проживання в готелі "Адрія" ТОВ "Єврохотелсістем" м. Київ та одночасно із звітом надав завідомо підроблені офіційні документи - номер рахунку № 2201/2011 від 19.07.2011 р. та фіскальний чек № 2201 від 19.07.2011р. до зазначеного рахунку, які нібито видані працівниками вказаного вище готелю та відповідно до яких вбачалось, що в період з 19.07.2011 р. по 21.07.2011 р. ОСОБА_1 проживав в номері № 635 вказаного готелю та за отримані послуги сплатив 1 344 грн., що повністю не відповідало дійсності, на підставі чого шляхом обману заволодів вказаними коштами, які були йому видані під звіт в касі підприємства 18.07.2011 р. та 25.07.2011 р. як компенсація за витрачені у відрядженні кошти;

- з 18.08.2011 р. по 23.08.2011 р. "Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт" № 441, в якому зазначив неправдиві відомості про те, що витратив у відрядженні грошові кошти в сумі 2016 грн. на оплату проживання в готелі "Адрія" ТОВ "Єврохотелсістем" м. Київ та одночасно із звітом надав завідомо підроблені офіційні документи - номер рахунку № 3853/2011 від 15.08.2011 р. та фіскальний чек № 3853 від 15.08.2011 р. до зазначеного рахунку, які нібито видані вказаним готелем, відповідно до яких вбачалось, що в період з 15.08.2011 р. по 17.08.2011 р. він проживав в номері № 633 вказаного готелю та за отримані послуги сплатив 2016 грн., що повністю не відповідало дійсності, на підставі чого шляхом обману заволодів зазначеними коштами, які були йому видані під звіт в касі підприємства 12.08.2011 р. та 23.08.2011 р. як компенсація за витрачені у відрядження кошти;

- з 16.09.2011 р. по 20.09.2011 р. "Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт" № 288, в якому зазначив неправдиві відомості про те, що витратив у відрядженні грошові кошти в сумі 2688 грн. на оплату проживання в готелі "Адрія" ТОВ "Єврохотелсістем" м. Київ та одночасно із звітом надав завідомо підроблені офіційні документи - номер рахунку № 5676/2011 від 14.09.2011 р. та фіскальний чек № 5676 від 14.09.2011 р. до зазначеного рахунку, які нібито видані вказаним вище готелем відповідно до яких вбачалось, що в період з 14.09.2011 р. по 16.09.2011 р. він проживав в номері № 708 вказаного готелю та за отримані послуги сплатив 2 688 грн., що повністю не відповідало дійсності, на підставі чого шляхом обману заволодів вказаними коштами, які були йому видані в касі підприємства під звіт 09.09.2011 р. та 20.09.2011 р. як компенсація за витрачені у відрядження кошти.

Всього шляхом шахрайства ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами підприємства на загальну суму 6048 грн.

Крім того, ОСОБА_1, діючи повторно, з прямим умислом, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні бухгалтерії ДП НВКГ "Зоря-Машпроект", використав зазначені вище завідомо підроблені інші офіційні документи, які видаються підприємством, що має право надавати такі документи, і які надають права.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 грудня 2015 року зазначений вирок суду відносно ОСОБА_1 скасовано, кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК закрито через невстановлення достатніх доказів винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх отримати, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. В обґрунтування посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК. Вказує, що суд апеляційної інстанції, без проведення судового слідства та безпосередньо не досліджуючи докази, дав доказам іншу оцінку ніж суд першої інстанції. Поряд з цим вказує на те, що висновок апеляційного суду щодо недоведеності направленості умислу у ОСОБА_1 на вчинення кримінальних правопорушень не ґрунтується на доказах у справі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з положеннями ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК (4651-17) , які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження, визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК, та призначив йому відповідне покарання з подальшим звільненням його на підставі ст. 49 КК від призначеного за ч. 4 ст. 358 КК покарання.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначав про недопустимість доказів по справі та недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Апеляційний суд, переглядаючи матеріали кримінального провадження за вказаною апеляційною скаргою, дійшов висновку про її обґрунтованість та скасував вирок суду першої інстанції і кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 закрив через не встановлення в суді достатніх доказів винуватості особи і вичерпання можливості їх отримати, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.

За вимогами ч. 1 ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК (4651-17) .

Виходячи з визначеного ст. 23 КПК принципу безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд вправі дати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку дав суд першої інстанції, у випадку дослідження цих доказів апеляційним судом при апеляційному перегляді вироку суду першої інстанції.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції не виконав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції без проведення безпосереднього дослідження доказів, урахувавши ті ж самі обставини, які були враховані місцевим судом при постановленні вироку, у непередбачений кримінальним процесуальним законом спосіб дав цим доказам іншу оцінку ніж ту, яку дав суд першої інстанції.

Зазначені порушення, на думку колегії суддів суду касаційної інстанції, є істотними і такими, що перешкодили апеляційному суд ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому касаційна скарга прокурора в цій частині підлягає задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Поряд з наведеним, доводи касаційної скарги прокурора, які стосуються оцінки доказів у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст.ст. 433, 438 КПК, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо не проведення судом апеляційної інстанції судового слідства не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно усунути вказані недоліки і постановити законне та мотивоване рішення з дотриманням усіх вимог кримінального процесуального закону.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 434, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 23 грудня 2015 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.