Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Міщенка С.М., суддів Солодкова А.А. та Широян Т.А., розглянувши у судовому засіданні заяву засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Верховного Суду України від 27 квітня та 15 червня 2000 року,

вироком судової колегії в кримінальних справах Запорізького обласного суду від 28 грудня 1999 року засуджено ОСОБА_4 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року, п.п. "а", "г", "е", "і" ст. 93 КК України 1960 року, ч. 2 ст. 145 КК України 1960 року, ч. 3 ст. 141 КК України 1960 року, ч. 3 ст. 140 КК України 1960 року, ч. 2 ст. 196-1 КК України 1960 року до смертної кари - розстрілу, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Ухвалою Верховного Суду України від 27 квітня 2000 року розгляд кримінальної справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 перенесено на іншу дату у зв'язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року (v011p710-99) такий вид покарання як смертна кара визнаний неконституційним, тобто таким, що не відповідає положенням Конституції України (254к/96-ВР) , а механізм перегляду вироків у справах щодо осіб, засуджених до такого покарання, законом ще не визначений.

Ухвалою Верховного Суду України від 15 червня 2000 року вирок судової колегії в кримінальних справах Запорізького обласного суду від

Справа № 5-2156зно16 Доповідач у касаційній інстанції: Міщенко С.М.Категорія: ч. 1 ст. 429 КПК

28 грудня 1999 року щодо ОСОБА_4 змінено: призначене за п.п. "а", "г", "е", "і" ст. 93 КК України 1960 року основне покарання у виді смертної кари замінено на довічне позбавлення волі. На підставі ст. 42 КК України 1960 року постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених п.п. "а", "г", "е", "і" ст. 93 КК України 1960 року, ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року, ч. 2 ст. 145 КК України 1960 року, ч. 3 ст. 141 КК України 1960 року, ч. 3 ст. 140 КК України 1960 року, ч. 2 ст. 196-1 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю. В решті вирок залишено без зміни.

14 квітня 2016 року засуджений ОСОБА_4 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Верховного Суду України від 27 квітня та 15 червня 2000 року. У своїй заяві засуджений вказує, що нововиявленими обставинами він вважає той факт, що ВСУ вийшов за межі касаційних вимог скаржників, оскільки розглянув питання про застосування норм права без звернення суб'єктів права, у зв'язку з чим його було позбавлено права та можливості сформулювати правову позицію. Тому просить постановлені ухвали Верховного Суду України від 27 квітня та 15 червня 2000 року визнати незаконними і постановити свій вирок, яким звільнити його з місць позбавлення волі у зв'язку із закінченням строку покарання, так як він його вже фактично відбув.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Верховного Суду України, перевіривши долучені копії судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне повернути засудженомуОСОБА_4 його заяву на таких підставах.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

Звертаючись до суду касаційної інстанції із заявою від 14 квітня 2016 року про перегляд за нововиявленими обставинамиухвал Верховного Суду Українивід 27 квітня та 15 червня 2000 року, ОСОБА_4 пропустив визначений законом строк на подання такої заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 КПК України.

З огляду на зазначене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, заява ОСОБА_4 про перегляд ухвал Верховного Суду України від 27 квітня та 15 червня 2000 року за нововиявленими обставинами підлягає поверненню, оскільки вона подана після закінчення встановленого законом строку і засуджений не порушує питання про його поновлення.

Керуючись ст. 461, ч. 3 ст. 464, ч. 3 ст. 429 КПК України, колегія суддів

Заяву засудженого засудженого ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Верховного Суду України від 27 квітня та 15 червня 2000 року разом з усіма доданими до неї матеріалами - повернути.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.