Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кульбаби В.М.,

суддів Пойди М.Ф., Романець Л.А.,

розглянула 25 квітня 2016 року в м. Києві у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції на вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 13 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2016 року щодо ОСОБА_1, постановлені у кримінальному провадженні № 1205080200000368,

Вироком Веселівського районного суду Запорізької області від 13 листопада 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2016 року вирок суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор не погоджується із судовими рішення постановленими відносно ОСОБА_1 та ставить питання про їх скасування.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам закону, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.

Зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 427 КПК України, зокрема, у ній зазначаються обґрунтування вимог особи, із зазначенням того у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Разом з тим, вказаних вимог закону прокурором не дотримано.

Як убачається зі змісту поданої касаційної скарги, прокурор порушує питання про скасування вироку та ухвали з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Разом з тим, доводи касаційної скарги спрямовані на підтвердження незаконності, на думку скаржника, лише ухвали суду апеляційної інстанції та її невідповідності вимогам ст. 419 КПК України, натомість обґрунтувань незаконності вироку суду, яким ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання з випробуванням касаційна скарга не містить.

Зазначені обставини позбавляють суд касаційної інстанції можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали особою, яка подала скаргу.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції на вирок Веселівського районного суду Запорізької області від 13 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2016 року щодо ОСОБА_1, постановлені у кримінальному провадженні № 1205080200000368 залишити без руху.

Для усунення недоліків встановити прокурору п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

ухвала оскарженню не підлягає.