Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого  Коновалова В.М.,

суддів    Канигіної Г.В.,  Шевченко Т.В.

за участю прокурора  Колесниченка О.В.

та  захисника   ОСОБА_1

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 22 березня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1 на вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 березня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2

Цим вироком  ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

уродженця с. Семенівна Черкаської області,

раніше не судимого,

засуджено:

- за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими функціями на 3 роки;

- за ч.2 ст.366 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими функціями на 2 роки;

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом  поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими функціями на 3 роки.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2 в порядку ст.365 КПК України (1001-05) змінено, пом'якшено йому покарання за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими функціями на 3 роки.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом  поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими функціями на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України (2341-14) ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п.3 ч.1 ст.76 цього Кодексу.

В решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_2 засуджено за те, що він в період з 10 січня 2000 року по 21 січня 2002 року, займаючи посаду директора Бахчисарайського РСУ ДП ОАО "Кримрембудтрест" був наділений обов'язками, пов'язаними з виконанням адміністративно-господарськими і організаційно-розпорядчими функціями. Зловживаючи владою та службовим становищем, він спільно з ОСОБА_3, раніше засудженою 10 січня 2004 року вироком Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим, працюючою у цьому ж підприємстві на посаді головного бухгалтера,  знаючи про безгрішшя договору позики між Бахчисарайським РСУ та іншою особою, бажаючи уникнути  відповідальності за невиплату заробітної плати працівникам підприємства 30 жовтня 2001 року дав вказівку оформити договір позики, згідно якого Бахчисарайське РСУ отримало в борг від ОСОБА_4 13.500 гривень.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3, знаючи про існування в РСУ відомостей на виплату заробітної плати без дати, підписів керівника та головного бухгалтера, згідно яких заробітна плата була отримана в 1998-2000 роках, вписали у ці відомості дату видачі заробітної плати, а саме червень-серпень і 30 жовтня 2001 року підписали їх, придав їм статус офіційного документу.

Крім того, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 внесли завідомо неправдиві відомості у бухгалтерські документи, шляхом віднесення 13.500 гривень на баланс підприємства і оформили даний факт підробленим прибутковим касовим ордером на зазначену суму, внаслідок чого у Бахчисарайського РСУ виникла кредиторська заборгованість в розмірі 13.500 гривень перед іншою особою.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_2, даючи свій аналіз обставина справи, просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу закрити. Посилається на те, що висновки суду про його винуватість грунтуються на неналежних доказах та не відповідають фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство проведено однобічно, неповно та з порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

- аналогічне прохання ставить захисник ОСОБА_1, обгрунтовуючи тими ж доводами, що і засуджений ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав свою та засудженого касаційні скарги, думку прокурора, який заперечував про задоволення касаційних скарг та просив судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України (1001-05) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Згідно з вимогами ст.323 КПК України (1001-05) вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.

Розглядаючи справу, суд цих вимог закону не дотримався.

Згідно з диспозицією ч.2 ст.364 КК України (2341-14) об'єктивна сторона цього злочину передбачає спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Засуджуючи ОСОБА_2 за ч.2 ст.364 КК України (2341-14) , суд у вироку не вказав, чи спричинено діями засудженого тяжких наслідків, чиїм інтересам й у якому розміру.

Визнаючи ОСОБА_2 винним у службовому підробленні і кваліфікуючи його дії за ч.2 ст.366 КК України (2341-14) за ознакою спричинення тяжких наслідків, суд у вироку не навів, які саме наслідки спричиненні діями ОСОБА_2, та доказів на його обгрунтування.

Зазначені порушення є істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку суду першої інстанції.

У своїх апеляціях ОСОБА_2 та його захисники викладали доводи, які за змістом аналогічні доводам їх касаційних скарг, однак апеляційний суд не звернув уваги на дані порушення, розглянувши справу щодо  ОСОБА_2 формально, не надавши всіх відповідей на доводи апеляцій, ухвалив рішення, зміст якого не відповідає вимогам ст.377 КПК України (1001-05) .

Тому підлягає скасуванню й ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2006 року.

При новому судовому розгляді необхідно вжити передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи та їх дослідження з метою прийняття в ній обгрунтованого на законі рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.395, 396 КПК України (1001-05) колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 07 березня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.