5-1038км16 Про незаконне придбання наркотичного засобу із метою збуту, його зберігання та збут наркотиків - 21.04.2016 Прийняття

У касаційній скарзі захисника ОСОБА_2, котра діє в інтересах засудженого ОСОБА_3, викладено вимогу про зміну вироку апеляційного суду в частині призначеного покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України, яку обґрунтовано недостатнім врахуванням апеляційним судом даних про особу засудженого, котрий раніше не судимий, вину визнав, став на шлях виправлення, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, молодого віку, бере участь у громадському житті міста й у благодійній діяльності, має на утриманні матір із незадовільним станом здоров'я. З огляду на викладене, захисник вважає, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства.

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2015 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому визначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ч. 2 ст. 69 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки та покладенно на нього обов'язки, передбачені пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Вироком суду також вирішено долю речових доказів і питання процесуальних витрат.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим у тому, що він, незаконно придбавши наркотичний засіб із метою збуту за невстановлених органом досудового слідства обставин та незаконно зберігаючи при собі:

28 лютого 2014 року приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи неподалік школи на вул. 50-річчя УПА у м. Стрий, діючи умисно, з корисливих мотивів, незаконно збув за 150 грн ОСОБА_4 (зі зміненими анкетними даними) фрагменти речовини, що відповідно до висновку судової експертизи № 3/232 від 19 березня 2014 року № 3/232 містять наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, масою 0,0013 г;

11 березня 2014 року близько 14 год. 30 хв., перебуваючи неподалік кафе-бару на вул. Коссака у м. Стрий, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно збув за 100 грн ОСОБА_5 (зі зміненими анкетними даними) речовину, що згідно з висновком судової експертизи від 19 березня 2014 року № 3/218 містить наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, масою 0,0005 г;

27 березня 2014 року приблизно о 13.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно збув за 200 грн ОСОБА_4 речовину, що відповідно до висновку судової експертизи від 11 квітня 2014 року № 3/284 містить наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, масою 0,0012 г;

02 квітня 2014 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи на території школи на вул. 50-річчя УПА у м. Стрий, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно збув за 200 грн ОСОБА_5 речовину, що згідно з висновком судової експертизи від 15 квітня 2014 року № 3/319 містить наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, масою 0,0012 г;

14 травня 2014 року приблизно о 17 год. 15 хв., перебуваючи в автомобілі марки "ВАЗ-2109", державний номерний знак НОМЕР_1, на території коледжу на вул. Львівській у м. Стрий, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно збув за 200 грн ОСОБА_5 речовину, що відповідно до висновку судової експертизи від 28 травня 2014 року № 3/452 містить наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, масою 0,0012 г.

Працівники правоохоронних органів 14 травня 2014 року близько 18 год. 30 хв. у ході огляду ОСОБА_3, який перебував у цей час у під'їзді будинку АДРЕСА_1, виявили та вилучили два фрагменти таблетки, що згідно з висновком судової експертизи від 28 травня 2014 року № 3/452 містять наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, масою 0,0037 г, які він не збув через те, що був затриманий.

Цього ж дня у період із 20 год. 50 хв. до 22 год. 45 хв. за згаданою адресою місця проживання ОСОБА_3 було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено п'ять таблеток, що відповідно до висновку судової експертизи від 28 травня 2014 року № 3/452 містять наркотичний засіб - бупренорфін, обіг якого обмежено, масою 0,040 г, які були ним незаконно придбані за невстановлених органом досудового слідства обставин із метою подальшого збуту і які він не збув через те, що був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Вироком Апеляційного суду Львівської області від 16 жовтня 2015 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, вирок міськрайонного суду від 23 квітня 2015 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання зі звільненням від його відбування скасовано. Прийнято рішення вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 1 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років із конфіскацією належного йому майна. В решті вирок суду залишено без зміни.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, не оспорюються, як і кваліфікація його дій за цими злочинами.

Доводи касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного покарання внаслідок суворості є необґрунтованими.

Суд вважає, що призначене покарання відповідає вимогам статей 50, 52, 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого, попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_3 покарання послався на тяжкість вчинених злочинів, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими, дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно за місцем проживання та за місцем роботи, бере активну участь у громадському житті міста й у благодійній діяльності, спрямованій на допомогу добровольцям, які беруть участь у бойових діях на сході України. Судом при призначенні покарання також вказано на його молодий вік "та стан ейфорії при бажанні бути необхідним, що виникав в момент вчинення обвинуваченим злочину". Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено. Обставинами, які пом'якшують покарання, суд встановив такі, як повне визнання вини, щире каяття, і, враховуючи також зміну способу життя шляхом постійної праці та волонтерства, призначив покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі.

Апеляційний розгляд проведений відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Вирок апеляційного суду відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

Так, доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК Українивсебічно розглянуті апеляційним судом, який прийняв рішення про їх задоволення, навівши докладні мотиви прийнятого рішення.

При цьому рішення суду апеляційної інстанції про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням прийнято з огляду на неповне врахування судом першої інстанції тяжкості вчинених злочинів підвищеної суспільної небезпечності, конкретні обставини їх скоєння, кількість епізодів збуту наркотичного засобу в короткий проміжок часу з метою наживи, у зв'язку з чим цей суд не знайшов підстав і для непризначення засудженому обов'язкового покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді конфіскації майна. Крім того, суд першої інстанції, приймаючи рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, послався на ті ж самі обставини, що були підставами для застосування положень ст. 69 КК України.

Отже, наведені у касаційній скарзі захисника дані про особу засудженого вже були враховані судами при призначенні покарання. Інші дані, які захисник наводить у скарзі і вважає такими, що пом'якшують покарання, зокрема те, що злочини ОСОБА_3 вчинив, коли тільки закінчив навчання у коледжі і, шукаючи роботу за спеціальністю, не міг її знайти, а також незадовільний стан здоров'я його матері, не є достатніми для застосування положень ст. 75 КК України.

З огляду на те, що закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.