Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Скотаря А.М.,

суддів

Кравченка К.Т., Жука В.Г.,

за участю прокурора та законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1

Кривов"яза Я.I.,  ОСОБА_2

розглянула в судовому засіданні в м.Києві  22 березня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, та касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2006 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

раніше судимого:

1). 21.01.2005 р. за ст.ст.185 ч.3, 69, 75, 76, 104 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; постановою від 02.09.2005 р. звільнення від відбування покарання скасовано і його направлено для відбування покарання у місця позбавлення волі;

2). 13.01.2006 р. за ст.ст.185 ч.3, 69, 71 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі,

за ч.2 ст.121 КК України (2341-14) на 9 років позбавлення волі, а на підставі ч.4 ст.70 КК України (2341-14) частково приєднано 1 рік невідбутого покарання за попереднім вироком і остаточно призначено на 10 років позбавлення волі.

ОСОБА_4,

IНФОРМАЦIЯ_2,

раніше судимого:

1). 21.01.2005 р. за ст.ст.185 ч.3, 69, 75, 76, 104 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; постановою від 02.09.2005 р. звільнення від відбування покарання скасовано і його направлено для відбування покарання в місця позбавлення волі;

2). 13.01.2006 р. за ст.ст.185 ч.3, 69, 71 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі,

за ч.2 ст.121 КК України (2341-14) на 9 років позбавлення волі, а на підставі ч.4 ст.70 КК України (2341-14) частково приєднано 1 рік невідбутого покарання за попереднім вироком і остаточно призначено на 10 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути на користь потерпілої ОСОБА_5 з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 по  689,50 грн. матеріальних збитків, по 50.000 грн. моральної шкоди та по 210,05 грн. судових витрат.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_1 і ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.

12 вересня 2005 року о 21 год. ОСОБА_1 і ОСОБА_4 перебуваючи в м.Новоград-Волинському Житомирської області на березі річки Смолки побачили ОСОБА_6, який знаходився в стані алкогольного сп"яніня. З метою налякати потерпілого,  вони підбігли до нього ззаду і зупинили, але ОСОБА_6 висловився на їх адресу образливими словами. ОСОБА_4 у відповідь завдав останньому удар кулаком у груди. Наздогнаши потерпілого, який намагався втікти, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 збили його з ніг та завдали численні удари по голові та інших частинах тіла, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння і залишивши ОСОБА_6 в безпорадному стані, втекли з місця вчинення злочину.

Смерть ОСОБА_6 настала від відкритої черепно-мозкової-лицевої травми з ранами, синцями та саднами на голові, переломами кісток основи та склепіння черепа, кісток обличчя, розміжчення та розривів речовини головного мозку та крововиливів під оболонки в речовину та шлуночки головного мозку.

У касаційному поданні прокурор вважає, що судом безпідставно перекваліфіковано дії ОСОБА_1 і ОСОБА_4 з п.12 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) на ч.2 ст.121 КК України (2341-14) оскільки у них не було умислу на позбавлення життя потерпілого, що не відповідає фактичним обставинам справи. Мотивом вбивства ОСОБА_6 стали раптово виниклі неприязні стосунки внаслідок образи на адресу засуджених і, крім того, судово-медичною експертизою встановлено біля двох десятків ударів в голову потерпілому, що свідчить про умисел на позбавлення його життя. Крім того, відповідно до вимог ст.102 КК України (2341-14) , за тяжкий злочин особам, яки вчинили тяжкий злочин у неповнолітньому віці, максимальне покарання може бути призначено на строк не більше 7 років позбавлення волі. За змістом подання у зв"язку із неправильною кваліфікацією дій засуджених і неправильним застосуванням кримінального закону при призначення їм покарання, прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і направити справу на новий судовий розгляд.

У касаційних скаргах:

засуджений ОСОБА_1 стверджує, що умислу на вбивство ОСОБА_6 він не мав і не передбачав настання смерті потерпілого. За змістом скарги просить вирок змінити, перекваліфікувати його дії на ч.2 ст.296 КК України (2341-14) , призначити за цією нормою закону покарання і відмовити у задоволенні цивільного позову;

законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_1 -  ОСОБА_2 теж просить перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч.2 ст.296 КК України (2341-14) , призначити за цією нормою закону покарання та відмовити у задоволенні цивільного позову;

захисник ОСОБА_3 зазначає, що в ході досудового слідства і в судовому засіданні не було встановлено інших осіб крім ОСОБА_4 і ОСОБА_1 причетних до побиття ОСОБА_6, оскільки засуджені як в ході досудового і судового слідства постійно вказували на таку кількість ударів які, згідно з висновком експертизи, не могли призвести до смерті потерпілого. За змістом скарги захисник просить змінити вирок щодо ОСОБА_4, перекваліфікувати його дії на ч.2 ст.296 КК України (2341-14) та призначити за цією статтею покарання.

Заслухавши доповідача, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1-ОСОБА_2, яка підтримала свою касаційну скаргу і скаргу ОСОБА_1, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання і скарг, колегія суддів вважає, що підлягає задоволенню касаційне подання, касаційні скарги частковому задоволенню, а вирок скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1 і ОСОБА_4 випадково зустріли ОСОБА_6 і своїми діями спровокували конфлікт, внаслідок чого потерпілий їх образив. У відповідь на таку поведінку ОСОБА_6 засуджені збили його з ніг і завдали численні удари у різні частини тіла та голову, залишивши на землі у безпорадному стані.

Як вбачається із вироку суд перекваліфікував дії ОСОБА_1 і ОСОБА_4 з п.12 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) на ч.2 ст.121 КК України (2341-14) мотивуючи відсутністю у них  умислу на позбавлення життя ОСОБА_6

Згідно з даними судово-медичної експертизи на голові ОСОБА_6 було нараховано біля двох десятків ушкоджень, а його смерть настала від відкритої черепно-мозкової лицевої травми з ранами, синцями та саднами на голові, переломів кісток основи та склепіння черепа, кісток обличчя, розміжчення та розривів речовини головного мозку, крововиливів під оболонки, в речовини та шлуночки головного мозку.

Сукупність всіх виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень у зазначеній експертизі може свідчити про умисел у ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на позбавлення життя ОСОБА_6, однак суд не дав належної оцінки такому висновку експертизи та всім доказам у справі.

Також, відповідно до ст.12 КК України (2341-14) злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України (2341-14) , відноситься до категорії тяжких.

Згідно з п.3 ч.3 ст.102 КК України (2341-14) покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітнім, у разі вчинення ними тяжкого злочину, на строк не більше семи років.

Перекваліфікувавши дії ОСОБА_1 і ОСОБА_4 з п.12 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) на ч.2 ст.121 КК України (2341-14) та призначивши кожному з них покарання на 9 років позбавлення волі, а на підставі ч.4 ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів на 10 років позбавлення волі, суд неправильно застосував кримінальний закон.

На підставі наведеного вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд для постановлення рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст.395, 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити, а касаційні скарги засудженого ОСОБА_1, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок апеляційного суду Житомирської області від 21 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.