Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого судді-доповідача Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Шибко Л.В.,

за участю прокурора Вергізової Л.А.,

секретаря судового засідання Асанової Є.С.,

розглянув 12 квітня 2016 року в м. Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Запорізької області від 2 липня 2015 року.

Вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 14 квітня 2015 року засуджено

ОСОБА_2, 1995 р. н., судимого 06.03.2012 за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробу-ванням протягом півторарічного іспитового строку, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, - за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі.

Згідно вироку, ОСОБА_2 23.10.2014 о 23:00, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних стосунків з ревнощів побив неповнолітню ОСОБА_4, завдавши їй удари по голові: два - руками, не менше п'яти - ногами та приблизно чотири - кросівком, умисно спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпіла померла.

Апеляційний суд Запорізької області 02.07.2015 скасував цей вирок в частині призначення покарання та ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України 9 років позбавлення волі.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_3, посилаючись на неповноту судового слідства та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про законність й обґрунтованість оскарженого рішення, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають, а неповнота судового розгляду, на що посилається захисник у касаційній скарзі, сама по собі може бути підставою для зміни чи скасування вироку місцевого суду, згідно до вимог ст. ст. 409, 410 КПК України, апеляційним судом.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин викладених у вироку та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються, а доводи про несправедливість призначеного покарання через його суворість необґрунтовані.

Так, призначаючи засудженому покарання, апеляційний суд врахував наслідки та ступінь тяжкості вчиненого у стані алкогольного сп'яніння кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким, дані про особу ОСОБА_2, його поведінку після вчинення злочину, а саме - небажання негайно надати допомогу потерпілій, наявність у нього двох малолітніх дітей та часткове визнання ним вини.

Отже, покарання призначено з дотриманням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, та є справедливим.

При цьому в касаційній скарзі захисника відсутні доводи про явну несправедливість призначеного ОСОБА_2 покарання.

Отже, вирок апеляційного суду відповідає вимогам статей 374, 420 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законне й обґрунтоване рішення, при розгляді даної справи не було допущено.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, суд

Вирок Апеляційного суду Запорізької області від 2 липня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційну скаргу захисника ОСОБА_3 - без задоволення.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.