Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф. 

суддів

Селівон О.Ф.,Лавренюка М.Ю.

та прокурора

Морозової С.Ю.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 березня  2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 16 травня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 року народження,

раніше судимого 19 січня 2005 року за ч.2 ст.185 КК України (2341-14) на 2 роки

позбавлення волі,

засуджено:

-за ч.3 ст.15 і ч.3 ст.185 КК України (2341-14) із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

-за  ст.304 КК України (2341-14) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ст.70 КК України (2341-14) остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів 2  роки позбавлення волі.

Відповідно  до ст.71 КК України (2341-14) до покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 19 січня 2005 року і остаточно визначено покарання за сукупністю вироків 3 роки позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено  ОСОБА_2,  щодо якого касаційне подання не внесено. 

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 24 грудня 2002 року, близько 21-ої  години, перебуваючи у  змові з іншою особою, в с. Шостаки Полтавського району, шляхом проникнення в господарську будівлю, що належить ОСОБА_3, намагався викрасти майно потерпілого на загальну суму 985 грн., однак свій умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки разом зі спільником був виявлений і затриманий сусідами потерпілого. Крім того, він втягнув у злочинну діяльність неповнолітнього спільника.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалась.

Заступник прокурора Полтавської області у своєму касаційному поданні, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, покликається  на неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні засудженому покарання. Просить вирок змінити і призначити засудженому остаточне покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) замість ст. 71 КК України (2341-14) .

Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, колегія  суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд допустив помилку і застосував кримінальний закон, який не підлягав застосуванню. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був засуджений вироком Київського районного суду м. Полтави від 19 січня 2005 року за злочин, який ним вчинено на початку 2002 року та 3 лютого 2004 року. Новий злочин, за який його засуджено вироком  Полтавського районного суду Полтавської області від 16 травня  2005 року, він вчинив 24 грудня 2002 року, тобто до постановлення вироку  Київським районним судом м. Полтави від 19 січня 2005 року. За таких обставин, суд при призначенні остаточного покарання повинен був керуватися не ст. 71 КК України (2341-14) , а ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) , тобто визначити  його за сукупністю злочинів за правилами передбаченими, частинами 1-3 ст. 70 КК України (2341-14) .

З огляду на вищевикладене, вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 16 травня  2005 року щодо ОСОБА_1 належить змінити.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

касаційне подання заступника прокурора  Полтавської області задовольнити.

Вирок Полтавського районного суду Полтавської  області від 16 травня 2005 року щодо ОСОБА_1  змінити, замість ст. 71 КК України (2341-14) застосувати ч. 4 ст. 70 КК України (2341-14) , на підставі якої, застосувавши принцип часткового складання покарань, визначити йому за сукупністю злочинів, за які він засуджений цим вироком та вироком Київського районного суду м.Полтави  від 19 січня 2005 року, 3 (три) роки  позбавлення волі.