Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного

Суду України у складі :

головуючого

Пивовара  В.Ф.

суддів

Кривенди О.В., Кузьменко О.Т.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 березня 2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції на судові рішення у даній справі.

Вироком Гагаринського районного суду м. Севастополя від 7 квітня 2006 року   

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

несудимий,

виправданий за ст.70, ч.2 ст.165 КК України (2341-14) 1960 року за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п.2 ст.6 КПК України (1001-05) .

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_2,

несудимий,

засуджений за ч.1 ст.172 КК України (2341-14) 1960 року на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і фінансово-господарських функцій строком  3 роки.

На підставі ст.45 КК України (2341-14) 1960 року призначене ОСОБА_1 основне та додаткове покарання вважати умовним, з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст.48 КК України (2341-14) 1960 року ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв'язку зі сплином строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Його ж виправдано за ст.70, ч.2 ст.165 КК України (2341-14) 1960 року за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п.2 ст.6 КК України (2341-14) .

ОСОБА_3,

IНФОРМАЦIЯ_3,

несудимий,

засуджений за ч.1 ст.172 КК України (2341-14) на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими та фінансово-господарськими функціями строком 3 роки.

На підмтаві ст.45 КК України (2341-14) 1960 року призначене ОСОБА_3 основне та додаткове покарання вважати умовним, з іспитовим строком 3 роки.

На підставі ст.48 КК України (2341-14) 1960 року ОСОБА_3 звільнено від покарання у зв'язку зі сплином строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Його ж виправдано за ст.70, ч.2 ст.165 КК України (2341-14) 1960 року за відсутністю в його діях складу злочину на підставі п.2 ст.6 КК України (2341-14) .

ОСОБА_4,

IНФОРМАЦIЯ_4,

несудимий,

виправданий за ст.70, ч.2 ст.165 КК України (2341-14) на підставі п.2 ст.6 КПК України (1001-05) за відсутністю в його діях складу злочину.

За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винними у тому, що вони, у січні-лютому 1999 року вчинили посадовий підлог за таких обставин.

У січні-лютому 1999 року, ОСОБА_2, будучи третім помічником капітана СРТМ "IНФОРМАЦIЯ_1", являючись посадовою особою, з метою уникнення митного оформлення рибопродукції, порушуючи правила ведення судового журналу, особисто вніс в офіційний документ-судовий журнал СРТМ "IНФОРМАЦIЯ_1" НОМЕР_1 завідомо неправдиві відомості координат перебування судна і вилову свіжої хамси в період з 16 січня по 14 лютого 1999 року в економічній зоні України в районі промислу, хоча фактично судно знаходилось в територіальних водах Грузії в районі порту Поті.

1 лютого 1999 року, ОСОБА_3, будучи капітаном теплоходу "IНФОРМАЦIЯ_2", являючись посадовою особою, порушуючи діючі правила ведення судового журналу на судах рибної промисловості, вніс в офіційний документ-судовий журнал НОМЕР_2 теплоходу "IНФОРМАЦIЯ_2" завідомо неправдиві відомості про перебування судна в районі о.Зміїний і отримання там рибопродукції в кількості 84 420 кг.

Органом дізнання директор ТОВ "IНФОРМАЦIЯ_3" ОСОБА_1, за попередньою змовою з капітаном теплохода "IНФОРМАЦIЯ_2" ОСОБА_3 та представником ТОВ "IНФОРМАЦIЯ_3" ОСОБА_4  обвинувачувались у тому, що вони, 2 лютого 1999 року, організувавшись з метою зайняття контрабандою, перемістили з порту Поті (Грузія) у м. Севастополь через митний кордон з приховуванням від митного контролю товари на суму 106 369 грн. 20 коп. Крім того, ОСОБА_3, зловживаючи своїм посадовим становищем, пред'явив співробітникам митниці завідомо неправдиві документи і повідомив неправдиві відомості про місце отримання рибопродукції.

16 лютого 1999 року, ОСОБА_1, за попередньою змовою з капітаном СРТМ "IНФОРМАЦIЯ_1" ОСОБА_5 і помічником капітана-  представником ТОВ "IНФОРМАЦIЯ_3" ОСОБА_2, перемістили з порту Поті (Грузія) у м. Севастополь, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товари на загальну суму 81 635 грн. 40 коп.

Крім того, 2 лютого та 16 лютого 1999 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з корисливих мотивів використали посадове становище всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду державним інтересам на суми 176 866 грн. 12 коп. та 76 655 грн. 53 коп. відповідно і спричинило тяжкі наслідки. 

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 22 серпня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частково змінено. Встановлено вважати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засудженими за ч.1 ст.366 КК України (2341-14) 2001 року на 1 рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і фінансово-господарських функцій строком 2 роки. На підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України (2341-14) 2001 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнено у зв'язку зі сплином строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. 

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, покликаючись на те, що у справі зібрано достатньо доказів, що підтверджують винність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені контрабанди та зловживанні посадовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, а ОСОБА_4 у вчиненні контрабанди. Вказує також на істотні порушення місцевим судом кримінально-процесуального законодавства, що призвело до необгрунтованого виправдання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за пред'явленим органом дізнання обвинуваченням, наводячи відповідні доводи. Зазначає також, що суд апеляційної інстанції,  в порушення вимог ст.377 КПК України (1001-05) , не спростував доводів апеляції.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання слід відмовити.

Висновки про доведеність винності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні службового підроблення та кваліфікацію їх дій за ч.1 ст.366 КК України (2341-14) , суд апеляційної інстанції зробив на підставі зібраних у справі та детально досліджених доказів, в їх сукупності та взаємозв'язку, і такі висновки у поданні прокурора не оскаржуються.

Викладені в поданні прокурора доводи про необгрунтованість виправдання місцевим судом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст.70, ч.2 ст.165 КК України (2341-14) 1960 року, а ОСОБА_4 за ст.70 КК України (2341-14) 1960 року, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки місцевого суду про визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виправданими у пред'явленому їм о бвинуваченні у вчиненні контрабанди та використанні посадового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам, відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх об'єктивних і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з'ясуванні дійсних обставин події, та грунтуються на зібраних у справі доказах.

Такими доказами є, зокрема, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; показання свідків-капітанів грузинських суден ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших, що в період з 16 січня по 16 лютого 1999 року з грузинських суден не перевантажувалась  рибопродукція на СРТМ "IНФОРМАЦIЯ_1"; показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, про те, що в акваторії Поті СЧС "IНФОРМАЦIЯ_4" перевантажив 85 тон виловленої чорноморської хамси на СРТМ "IНФОРМАЦIЯ_1" на підставі договору між ними; показання спеціаліста ОСОБА_18 про те, що, виловлена українськими суднами в морському просторі Грузії риба, за наявності ліцензії для вилову риби не в територіальних водах України, вважається такою, що виловлена на території України і якщо судно не займається виловом риби, а переробляє її за допомогою морозильного обладнання, то країною походження такої продукції вважається Україна; вказані у вироку угоди, накладні, коносамент,  довідки та інші письмові докази свідчать про те, що СЧС "IНФОРМАЦIЯ_4" на підставі ліцензії на промисловий вилов риби виловив в районі порту Поті (Грузія) хамсу чорноморську і перевантажив 149 210 кг на СРТМ "IНФОРМАЦIЯ_1" на підставі договору між ними, де вона була перероблена шляхом заморожування, а 30 січня 1999 року СТРМ "IНФОРМАЦIЯ_1" передав на теплоход "IНФОРМАЦIЯ_2" для доставки у м. Севастополь 84  420 кг мороженої чорноморської хамси, що належала ТОВ "IНФОРМАЦIЯ_3", а 64 790 кг риби залишились на траулері.

Давши належну оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, місцевий суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що у справі відсутні докази, які б з переконливістю підтверджували пред'явлене органом дізнання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні контрабанди та використанні посадового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам і спричинило тяжкі наслідки, а ОСОБА_4 у вчиненні контрабанди і, оскільки вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, обгрунтовано визнав їх невинними за вказаним обвинуваченням.

Будь-яких процесуальних порушень при дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо невинуватості ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.70, ч.2 ст.165 КК України (2341-14) , а ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.70 КК України (2341-14) , місцевим судом не допущено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судові рішення є законними та обгрунтованими і не вбачає підстав для їх скасування, про що йдеться в касаційному поданні.

Що стосується доводів прокурора про те, що апеляційний суд, перекваліфіковуючи дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3, необгрунтовано  не застосував до засуджених ст.75 КК України (2341-14) , як це зробив місцевий суд, то такі є безпідставними. Як видно зі справи, дана обставина не є підставою для скасування апеляційної ухвали, оскільки апеляційний суд звільнив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі ст.49 КК України (2341-14) від призначеного покарання у зв'язку зі сплином строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Тому, мова про призначення апеляційним судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більш суворого покарання не може йти.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.377 КПК України (1001-05) .

Враховуючи викладене, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів, 

у х в а л и л а :

У задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції на вирок Гагаринського  районного суду м. Севастополя від 7 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 22 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовити.

С у д д і :

Пивовар В.Ф.  Кривенда О.В.  Кузьменко О.Т.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає за необхідне призначити справу до розгляду з метою перевірки тверджень наведених у поданні.   

Враховуючи викладене, керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,ухвалила:

призначити справу щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до розгляду колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України на 29 березня 2007 року.

Про день і час розгляду справи у Верховному Суді України повідомити засуджених та прокурора.