Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф.

суддів

Кузьменко О.Т., Кривенди О.В.

прокурора

Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 березня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2

Вироком Дніпровського районного суду м. Херсона від 3 серпня 2005  р.

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, судимості не має,

засуджено за ч.1 ст.115 КК України (2341-14) на 11 років позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 29 листопада 2005 р. апеляції засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок відповідно до ст. 365 КПК України (1001-05) змінено й зараховано засудженому у строк відбування покарання час його перебування у міліції з 23 по 25.08.2004 р.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у стані алкогольного сп'яніння 23.08.2004 р. у м. Херсоні на грунті неприязних стосунків учинив умисне вбивство ОСОБА_3, нанісши удари ножем у різні частини тіла, у тому числі в життєво-важливі органи. Від цих поранень ОСОБА_3 померла на місці вчинення злочину.

За змістом касаційних скарг, засуджений ОСОБА_1 і захисник ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність засудження й порушення права на захист, просять судові рішення скасувати, а справу закрити.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора про законність та обгрунтованість судових рішень, перевіривши матеріали справи, доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги засудженого та захисника підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 377 КПК України (1001-05) в ухвалі апеляційного суду повинні бути наведені докладні мотиви прийнятого рішення.

Як убачається зі справи, не погоджуючись із вироком, засуджений ОСОБА_1 і захисник ОСОБА_2 в апеляціях порушували питання про його скасування та закриття справи щодо ОСОБА_1 На обгрунтування своїх вимог вони наводили змістовні доводи, а саме, що, суд першої інстанції не врахував та належним чином не оцінив докази, які виправдовують ОСОБА_1, зокрема, показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 й ту обставину, що на місці вчинення злочину відсутні будь-які ознаки, які підтверджують факт його перебування там, а саме сліди пальців рук, сліди крові й взуття; розгляд справи у суді першої інстанції проведено однобічно й неповно, оскільки не допитані свідки ОСОБА_6 й вантажник, який відпрошувався у потерпілої в день вчинення злочину, показання, яких мають істотне значення для правильного вирішення справи; під час досудового слідства було порушено право на захист засудженого ОСОБА_1, якому тривалий час не надавали побачення із захисником, з яким родичами засудженого була укладена угода про його захист; суд безпідставно врахував при обгрунтуванні обвинувачення ОСОБА_1 його явку з повинною та показання, які він дав 30.08.2004 р. будучи допитаним як свідок; явка з повинною та інші первинні показання від ОСОБА_1 отримані шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів, які застосовувались на досудовому слідстві, про що неодноразово він та його захисник писали скарги й що належним чином не перевірено судом першої інстанції; органами досудового слідства порушено вимоги КПК України (1001-05) при вилученні одягу засудженого ОСОБА_1, що ставить під сумнів висновки імунологічної експертизи про виявлення слідів крові потерпілої на одязі засудженого; не встановлено мотиву злочину та не виявлено знаряддя, яким учинено вбивство; призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає ступені тяжкості злочину та його особі. Також вони посилалися й на інші порушення вимог кримінально-процесуального закону.

З огляду на вище викладене апеляційний суд повинен був ретельно вивчити та проаналізувати доводи апеляцій засудженого і захисника з урахуванням наявних у справі матеріалів із тим, щоб жоден з доводів не залишився без відповіді в  ухвалі. Крім того, в ухвалі необхідно було навести обгрунтовані міркування, які спростовують або підтверджують викладені в апеляціях доводи, і послатись на відповідні докази.

Проте, відмовляючи в задоволенні апеляцій засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2, колегія суддів апеляційного суду порушила вимоги ст.377 КПК України (1001-05) та не зазначила в своїй ухвалі частини суттєвих доводів засудженого і захисника, а частину хоча і вказала в ній, однак не навела переконливих мотивів, на підставі яких визнала їх необгрунтованими. Так, колегія суддів у порушення вимог зазначеного вище процесуального закону обмежилася лише перерахуванням доказів, які, на її думку, підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вбивства ОСОБА_3, зокрема, показань потерпілого ОСОБА_7,  свідка ОСОБА_8, висновків судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_3 і засудженого,  висновків судово-імунулогічної експертизи і пояснень ОСОБА_1 при його медичному освідуванні та проведенні судово-психіатричної експертизи, не розкривши в повному обсязі суті цих доказів та не перевіривши їх належним чином, у тому числі й щодо достовірності пояснень засудженого під час проведення його освідування та судово-психіатричної експертизи. Крім цього, колегія суддів формально вказала про те, що суд вірно критично оцінив показання свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, при цьому належним чином не обгрунтувала цього висновку. Також не знайшли належної перевірки й твердження захисника і засудженого про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та застосування незаконних методів під час досудового слідства.  Колегія суддів із цього приводу вказала лише про те, що порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали їй підстави для скасування вироку щодо ОСОБА_1, вона не знайшла.

За таких обставин колегія суддів, погоджуючись частково з доводами касаційних скарг, вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не може бути визнана законною та обгрунтованою, а тому її слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.

При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм, та висновкам суду першої інстанції належну оцінку, ухваливши, при необхідності, рішення про проведення судового слідства, перевірити доводи апеляцій засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2 та їх касаційних скарг, у тому числі й про те, що основні експертизи по справі були призначені неправомочною особою, яка не входила до складу слідчо-оперативної групи, й з урахуванням усіх обставин, прийняти належне рішення та викласти його у відповідному процесуальному документі згідно з вимогами закону.

На підставі наведеного і, керуючись статтями 395 і 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 й захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 29 листопада 2005 р. щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.