Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Коновалова В.М.,

суддів

Шевченко Т.В., Селівона О.Ф.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 березня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо нього.

Вироком Золочівського районного суду Львівської області  від 10 червня 2005 року

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1, раніше неодноразово судимого,   востаннє - вироком Зборівського районного суду Тернопільської   області від 29.11.2002 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України (2341-14) на 2 роки 1   місяць позбавлення волі

засуджено за ч.3 ст.185 КК України (2341-14) на 4 роки позбавлення волі;

за ст. 15, ч.3 ст.185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено 4 роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь УДК у Львівській області 67,59 грн., на користь НДЕКЦ при УМВС у Львівській області 188,30 грн. за проведені експертизи.

ОСОБА_1 засуджений за те, що він у Золочівському районі Львівської області в період з 12 листопада по 21 грудня 2004 року проникав до приміщень дачних будинків громадян, звідки скоїв ряд крадіжок чужого майна, вчинених повторно, поєднаних з проникненням у житло, чим заподіяв матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 359,40 грн., ОСОБА_3 на загальну суму 400 грн., ОСОБА_4 на загальну суму118 грн, ОСОБА_5 на загальну суму189 грн., ОСОБА_6 на загальну суму 236, 7 грн., ОСОБА_7 на загальну суму 205 грн., ОСОБА_8 на загальну суму148,10 грн., ОСОБА_9 на загальну суму 51 грн., ОСОБА_10 на загальну суму 144 грн., ОСОБА_11 на загальну суму 357 грн., ОСОБА_12 на загальну суму 300 грн., ОСОБА_13 на загальну суму 500 грн., ОСОБА_7 на загальну суму 130 грн., ОСОБА_14 на загальну суму 200 грн.(злочин вчинено у стані алкогольного сп'яніння), ОСОБА_8 на загальну суму 16,5 грн., ОСОБА_15 на загальну суму 324 грн. (злочин вчинено у стані алкогольного сп'яніння), ОСОБА_16 на загальну суму 382 грн., ОСОБА_3 на загальну суму 200 грн., ОСОБА_17 на загальну суму 150 грн. (злочин вчинено у стані алкогольного сп'яніння), ОСОБА_16 на загальну суму 605 грн.

Крім того, він в той же період вчинив ряд замахів на таємне викрадення чужого майна, вчинених повторно, поєднаних з проникненням у житло, з дачних будинків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 6 вересня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1  змінено: виключено епізоди про вчинення крадіжок майна ОСОБА_4 на загальну суму 118 грн., ОСОБА_8 на загальну суму 148,10 грн., ОСОБА_9 на загальну суму 51 грн., ОСОБА_10 на загальну суму 144 грн., ОСОБА_7 на загальну суму 130 грн., ОСОБА_8 на загальну суму 16,5 грн.,  ОСОБА_17 на загальну суму 150 грн., у зв'язку з декриміналізацією діянь згідно Закону України від 2 червня 2005 року "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" (2635-15) , а справу на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (1001-05) в цій частині провадженням закрито. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити вирок щодо нього та пом'якшити призначене покарання із застосуванням ст.69 КК України (2341-14) . Посилається на його поганий стан здоров'я, щире каяття. Вважає, що суд безпідставно вказав як обтяжуючу покарання обставину вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння. Вказує, що його винність у вчиненні злочинів, крім його власних показань, не підтверджується будь-якими іншими доказами, а сам він обмовив себе внаслідок застосування щодо нього незаконних методів слідства. Свою винність визнає лише за одним епізодом - щодо викрадення майна ОСОБА_16 на загальну суму 605 грн. і щиро розкаюється.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи в судовому засіданні ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, за які його засуджено.

В судовому засіданні він не заперечував проти недоцільності дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи і тому відповідно до вимог закону позбавлений права їх оспорювати.

Непереконливими є посилання засудженого ОСОБА_1 на застосування до нього незаконних методів ведення слідства, оскільки ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні ніяких заяв від засудженого з цього приводу не надходило.

Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовне скасування або зміну судових рішень щодо ОСОБА_1 не виявлено.

Призначаючи засудженому покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) , урахував конкретні обставини справи, взяв до уваги характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу ОСОБА_1 який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, за місцем проживання характеризується негативно. Підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання не вбачається.

Таким чином, при перевірці справи не виявлено передбачених ст.398 КПК України (1001-05) підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) .

Керуючись ст.394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.