5-958км07 Про умисне спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 27 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1. на судові рішення щодо ОСОБА_2.

Вироком Арцизького районного суду Одеської області від 25 листопада 2005 року

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженця та жителя АДРЕСА_1 Одеської області, в силу ст. 89 КК України (2341-14) раніше не судимого,

- за ч. 1 ст. 122 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі;

· за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) на 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

· за ч. 1 ст. 129 КК України (2341-14) на 6 місяців арешту.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів ОСОБА_2. визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_3., щодо якої касаційне подання та касаційні скарги не внесені.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18 квітня 2006 року вирок щодо ОСОБА_2. залишено без зміни.

Як визнав суд, у кінці жовтня 2003 року ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного сп'яніння, на присадибній ділянці будинку № АДРЕСА_2 Арцизького району Одеської області погрожував ОСОБА_3. вбивством, приставивши до живота потерпілої предмет, схожий на ніж, що ОСОБА_3. сприйняла за реальне здійснення цієї загрози.

Крім того, 16 та 29 травня 2004 року близько 22 години ОСОБА_2. та ОСОБА_3., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, проникли до будинку № АДРЕСА_3 Арцизького району Одеської області, звідки викрали майно ОСОБА_4, вартістю 310 грн.

Також, 22 травня 2004 року близько 22 години ОСОБА_2, будучи у стані алкогольного сп'яніння, повторно таємно викрав із будинку ОСОБА_4 її майно, вартістю 230 грн.

4 жовтня 2004 року близько 23 години ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № АДРЕСА_4 та будучи у стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних стосунків під час сварки із ОСОБА_5. наніс останньому удар кулаком в обличчя, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Продовжуючи діяти з єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, в жовтні 2004 року ОСОБА_2, за попередньої змовою з іншими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, повторно викрав з домоволодіння ОСОБА_4 майно останньої на суму 71 грн .та із будинку № АДРЕСА_5 майно ОСОБА_6., вартістю 204 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1. посилається на те, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно, необ'єктивно, однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; що апеляційним судом не дано відповіді на доводи поданої ним апеляційної скарги про непричетність ОСОБА_2. до вчинення злочинів. Просить судові рішення щодо ОСОБА_2. змінити, виключити із вироку засудження ОСОБА_2. за епізодами вчинення погрози вбивством ОСОБА_3., нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5. та скоєння крадіжки майна ОСОБА_4, а також просить пом'якшити засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України (2341-14) до 3 років позбавлення волі та звільнити ОСОБА_2. від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що захиснику слід відмовити у задоволенні його касаційної скарги.

За змістом касаційної скарги, захисник оспорює однобічність та неповноту досудового та судового слідства, фактичні обставини справи, які були предметом перевірки й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, і перегляду відповідно до вимог ч.1 ст.398 КПК України (1001-05) у касаційному порядку не підлягають, а тому колегія суддів виходить із встановлених судом фактичних обставин скоєння злочинів, у вчиненні яких ОСОБА_2. визнано винуватим.

Суд належно обгрунтував свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_2. у вчиненні злочинів, за які його засуджено, доказами, що отримані згідно з вимогами кримінально-процесуального законодавства і наведені у вироку.

Зокрема, як убачається із матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 на досудовому слідстві визнав свою вину і давав докладні показання, за яких обставин він скоїв злочини.

На обгрунтування свого висновку суд послався також на показання засудженої ОСОБА_3, потерпілих, свідків, на дані, що містяться у протоколах огляду місць події, відтворення обстановки та обставин події, очних ставок, висновку судово-медичної експертизи.

Зокрема, потерпілі по справі з самого початку досудового слідства незмінно та послідовно давали показання, які викривають засудженого у вчинені злочинів. У справі відсутні будь які дані, що могли б свідчити про обмову засудженого ОСОБА_2. потерпілими, а тому їх показання суд обгрунтовано поклав в основу вироку.

Згідно з даними, що містяться у протоколах відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_3. розказувала та показувала, за яких обставин вона разом із ОСОБА_2. викрали речі, що належали потерпілій ОСОБА_4.

Як видно з матеріалів справи, такі ж, як і в касаційній скарзі, твердження захисник висловив у своїй апеляції. Апеляційний суд визнав їх безпідставними. Свої висновки, із якими погоджується колегія суддів, із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. У касаційній скарзі захисника не наведено інших не досліджених судом доказів, якими б спростовувались висновки суду першої та апеляційної інстанції за обговорюваними твердженнями. Ухвала Апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) .

Таким чином, суд, дослідивши зібрані докази і давши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_2. у вчиненні злочинів та правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 1, ст. 122, ч. 1 ст. 129 КК України (2341-14) .

Призначаючи покарання засудженому, суд урахував характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про його особу. Обране покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Iстотних порушень норм КПК України (1001-05) на досудовому слідстві та при судовому розгляді справи не допущено.

При перевірці даної справи не виявлено передбачених ст. 398 КПК України (1001-05) підстав для перегляду судових рішень щодо ОСОБА_2. у касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) .