Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії суддів:

головуючого Фурика Ю.П., суддів: Британчука В.В., Григорєвої І.В., розглянувши касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_4 - адвоката Волок Ю.В. на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Республіки Таджикистану, зареєстрованої у с. Балівка, мешканки АДРЕСА_1,

засудженої за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК,

Зазначеним вироком ОСОБА_4 засуджено: за ч. 1 ст. 121 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК - до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 та ОСОБА_7, судові рішення щодо яких не оскаржуються.

Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду змінено, виключено з вироку обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину групою осіб. У решті вирок щодо ОСОБА_4 залишено без змін.

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватою та засуджено за те, що вона 01 січня 2015 року приблизно о 18.30 год. у стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 після нанесення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ударів потерпілому ОСОБА_8, діючи з ними у групі осіб, нанесла потерпілому металевим совком не менше чотирьох ударів по спині, один - по голові та не менше трьох ударів кулаками по спині.

Продовжуючи свої злочинні діяння, ОСОБА_4 нанесла не менше трьох ударів ногами, взутими у чоботи, по грудній клітині ОСОБА_8, чим спричинила йому тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник ставить питання про зміну постановлених щодо ОСОБА_4 судових рішень у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженої через суворість. Зазначає, що суд не повною мірою врахував пом'якшуючі покарання обставини та відносини, які склались між потерпілим та засудженою після вчинення злочину. Просить призначити засудженій покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй злочинів та кримінально-правова оцінка її діянь за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 125 КК у касаційній скарзі не оспорюється.

Що ж стосується доводів захисника про порушення щодо засудженої загальних засад призначення покарання, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними.

Як убачається з долученої до касаційної скарги копії вироку, суд першої інстанції зі змінами, внесеними ухвалою апеляційного суду, при призначенні ОСОБА_4 покарання урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, за місцем проживання характеризується задовільно. Крім того, суд визнав пом'якшуючими обставинами її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. З огляду на це суд призначив засудженій покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією закону, за яким засуджено ОСОБА_4, але не знайшов підстав для звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК, з чим погоджується і колегія суддів.

Таким чином, призначивши засудженій остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, яке слід відбувати реально, суд не порушив вимог статей 65- 67 КК, оскільки вказане покарання відповідає конкретним обставинам справи, характеру й тяжкості вчиненого, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів.

Апеляційний суд, переглянувши справу в апеляційному порядку, обґрунтовано змінив вирок місцевого суду, зазначивши в ухвалі підстави прийняття такого рішення. Стосовно доводів, викладених в апеляції захисника, аналогічних доводам його касаційної скарги, суд апеляційної інстанції навів відповідні мотиви їх необґрунтованості, з якими погоджується й колегія суддів.

ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника і вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, суд

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Волок Ю.В. на вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2015 року щодо ОСОБА_4.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.