Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді Квасневської Н.Д.,

суддів Пойди М.Ф., Зубара В.В.,

при секретарі Холявчуку А.А.,

за участю прокурора Міщенко Т.М.,

засудженої ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013210010004588, про обвинувачення

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки та мешканки АДРЕСА_1,

громадянки України, не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та покладено обов'язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 14 квітня 2014 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено. Перекваліфіковано її дії з ч. 1 ст. 122 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України та призначенопокарання у виді виправних робіт на 6 місяців з відрахуванням в дохід держави 10 відсотків із заробітку. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов'язок, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Виключено із вироку посилання на рапорт помічника начальника відділу РВ УМВС України (а.к.п. 9) та з фабули обвинувачення - заподіяння синця черевної стінки.

В решті вирок залишено без змін.

У касаційних скаргах:

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність. Вважає, що апеляційний суд необгрунтовано дійшов висновку про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 1 ст. 122 КК України на ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки доказами у справі доведено винуватість засудженої у заподіянні потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.Проситьпризначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції;

- засуджена ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо неї та закрити кримінальне провадження. Посилається на порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Вважає, що доказами у справі не доведено її причетність до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. Зазначає, що судом не надано належної оцінки доказам у справі, в основу обвинувачення покладено неналежні докази, а вирок та ухвала апеляційного суду ґрунтуються на припущеннях. Крім того, вважає, що у кримінальному провадженні допущено порушення правил підслідності. Крім того, вказує, що потерпілий не дав своєї згоди на перекваліфікацію її дій на іншу статтю, а її засуджено за правопорушення приватного обвинувачення за відсутності заяви потерпілого про притягнення її до відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України.

Вироком місцевогосуду ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 17 березня 2014 року приблизно о 20 год.20 хв., знаходячись у будинку № АДРЕСА_2, під час словесного конфлікту з колишнім чоловіком ОСОБА_2, з метою заподіяння йому тілесних ушкоджень, умисно нанесла йому удар ногою у праве стегно та декілька ударів долонею лівої руки в праву половину обличчя, спричинивши легкі тілесні ушкодження у виді численних саден правої половини обличчя, синців лівої половини передньої черевної стінки та на переднє-внутрішній поверхні середньої третини лівого стегна.

Одразу після цього ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, умисно штовхнула двері кімнати в напрямку правоїноги ОСОБА_2, внаслідок чого спричинила останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості у видізакритого перелому проксимальної фаланги 2-го пальця правої стопи, та легкі тілесні ушкодження у видісинця на тильній поверхні стопи.

Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність доказів вини ОСОБА_1 у заподіянні ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості та визнав доведеною її винуватість у спричиненні потерпілому легких тілесних ушкоджень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої на підтримання своєї касаційної скарги, думку прокурора, яка вважала, що касаційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, а касаційну скаргу засудженої необхідно задовольнити частково, ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга засудженої підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 в апеляційному порядку апеляційний суд не дотримався вимог кримінального процесуального закону.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України. З такою кваліфікацією погодився і суд першої інстанції, засудивши ОСОБА_1 за названою нормою із призначенням відповідного покарання.

Вирок щодо ОСОБА_1 був оскаржений в апеляційному порядку прокурором, який посилався на м'якість призначеного засудженій покарання і просив ухвалити новий вирок щодо ОСОБА_1, а також самою засудженою, яка посилалась на відсутність в її діях складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, вказувала на суперечливість покладених в основу вироку доказів та просила закрити кримінальне провадження.

Апеляційний суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити обидві апеляційні скарги, проте, не навів в ухвалі обгрунтування, які саме доводи прокурора визнані апеляційним судом обгрунтованими та в якій частині задоволено апеляційну скаргу прокурора.

Крім того, суд апеляційної інстанції, частково погоджуючись з необґрунтованістю засудження ОСОБА_1 ч. 1 ст. 122 КК України, без проведення повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, надав доказам іншу оцінку, ніж ту, яку їм надав суд першої інстанції, без достатнього належного обґрунтування заперечив висновки суду першої інстанції щодообставин події, встановлених судом першої інстанції, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про необхідність перекваліфікувати дії засудженої на ч. 1 ст. 125 КК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 419 КПК України, крім іншого,передбачено, що мотивувальна частина ухвали апеляційного суду має містити мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.Частиною 3 статті 419 КПК України встановлено, що при скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали. Наведених положень кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції в повній міріне дотримано.

Враховуючи наявність вищенаведених порушень кримінального процесуального закону суд касаційної інстанції позбавлений можливості зробити висновок щодо правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині кваліфікації дій засудженоїОСОБА_1

За таких обставин, у зв'язку з порушенням вимог кримінального процесуального закону, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, ухвала суду апеляційної інстанції в даному кримінальному провадженні підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно врахувати вищевикладене, розглянути справу відповідно до вимог закону та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 433, 434, 436, 376 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, задовольнити.

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 14 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.