Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Тельнікової І.Г.,

суддів Літвінова Є.В., Орлянської В.І.,

за участю прокурора Хейлик Н.М.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 31 березня 2016 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_1 на вирок Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2015 року

Вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2013 року

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має судимостей, в силу ст. 89 КК України

засуджено за:

- ч. 2 ст. 146 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- ч. 2 ст. 153 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі;

- п. п. 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 остаточно визначено покарання - довічне позбавлення волі.

Вирішені питання про речові докази та судові витрати у справі.

Цим вироком засуджений також ОСОБА_4

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2015 року вирок суду змінено.

Виключено з резолютивної частини вироку призначення засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_2 покарання за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України у виді 15 років позбавлення волі. Скасовано вирок в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 263 та ч. 1 ст. 309 КК України і провадження по справі в цій частині закрито на підставі ч. 2 ст. 213 КПК України 1960 року в зв'язку з недоведеністю участі ОСОБА_4 у вчиненні вказаних злочинів.

В решті вирок залишено без зміни.

Судові рішення щодо ОСОБА_4 ухвалою ВССУ від 15 жовтня 2015 року залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально описаних у вироку ОСОБА_2 засуджено за: незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб способом, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, що супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань; задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, вчинене групою осіб; умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині вчинене за попередньою змовою групою осіб; умисне вбивство з метою приховати інший злочин, вчинене за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила умисне вбивство. Злочини вчинено за наступних обставин.

16 серпня 2011 року, приблизно об 11 годині ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, запросили ОСОБА_5 відсвяткувати з ними день народження на території домоволодіння АДРЕСА_2 де під час спільного розпивання спиртних напоїв, застосовуючи фізичну силу, заштовхали ОСОБА_5 в приміщення гаража та одягнули їй на шию ланцюга, прив'язали до металевих дверей, які закрили з іншої сторони та залишили потерпілу до 17 години. У вказаний час, продовжуючи свій злочинний умисел, вивели ОСОБА_5 на вулицю, тримаючи за ланцюг, посадили за стіл та вимагали щоб остання з ними вживала спиртні напої, а коли потерпіла намагалась перечити їм, то ОСОБА_4 утримуючи останню за ланцюг, наніс їй не менше 20 ударів по голові, а в цей час ОСОБА_2 фрагментом ніжки від табуретки - не менше 15 ударів по голові. Крім того, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 не менше 8 поверхневих ножових поранень по спині. Після цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, утримуючи ОСОБА_5 на ланцюгу, завели її в будинок і вимагали задовольнити їхню статеву пристрасть неприродним способом, погрожуючи останній фізичною розправою у разі її відмови. Потерпіла, побоюючись за своє життя, задовольнила статеву пристрасть ОСОБА_4 та ОСОБА_2 неприродним способом, а потім, скориставшись моментом коли вони заснули, втекла.

10 листопада 2011 року о 17 годині, під час спільного розпивання спиртних напоїв ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1, між ними виникла сварка, під час якої на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 не менше двох ударів кулаком в обличчя, від яких остання втратила рівновагу і упала, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою в бік ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ОСОБА_2 наніс ОСОБА_6 не менше 2 ударів кулаками в ділянку тулуба. Взявши на кухні кухонного ножа та повернувшись у кімнату, де ОСОБА_2 тримав ОСОБА_6 за руки, ОСОБА_4 умисно наніс потерпілій один удар ножем в ліву половину грудної клітки в ділянку серця, внаслідок чого потерпіла померла. Після вказаних дій, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 винесли тіло з квартири та сховали в каналізаційному люці, що знаходиться за по АДРЕСА_3

Після заподіяння смерті ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 стали проживати у квартирі потерпілої, куди неодноразово приходила бабуся останньої - ОСОБА_7 з метою з'ясування місцезнаходження її онуки. Не бажаючи бути викритими, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 12 листопада 2011 року о 15 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, під приводом показати місцезнаходження ОСОБА_6, на автомобілі таксі вивезли ОСОБА_7 в бік с. Доброгірськ. Вийшовши з таксі, відвели останню в лісопосадку, де накинули їй на шию петлю та утримували до того часу, поки потерпіла не впала на землю. Після того ОСОБА_4 підійшов до лежачої на землі ОСОБА_7 та, нахилившись, правою рукою продовжив здавлювати шию останньої, поки вона не перестала виказувати ознаки життя.

Виявивши у ОСОБА_7 ключі від квартири АДРЕСА_4, забрали їх та в середині листопада 2011 року в нічний час проникли туди, звідки таємно викрали належне їй майно на загальну суму 500 грн.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_2 та його захисники ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ставлять питання про скасування постановлених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Вказують на істотні порушення кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недопустимість доказів, які покладені в основу вироку, неналежну їх оцінку, неправильне застосування кримінального закону. Зазначають про порушення прав на захист, ознайомлення з матеріалами справи, обмеження при виступі у судових дебатах, порушення таємниці нарадчої кімнати. Наголошують на застосуванні недозволених методів ведення слідства. Також, не погоджуються з кваліфікацією дій по епізоду умисного вбивства потерпілої ОСОБА_6, оскільки ОСОБА_2 вбивство не вчиняв, а лише допоміг приховати труп. Повідомляють, що матеріалами справи не підтверджується вина по епізоду вбивства ОСОБА_7 через не взяті до уваги первинні експертизи щодо причин смерті потерпілої. Зазначають, що злочинів щодо ОСОБА_5 ОСОБА_2 не вчиняв, а його обвинувачення базується лише на неправдивих показаннях потерпілої. Вказують на безпідставну відмову в задоволенні низки клопотань сторони захисту. Призначене покарання вважають невиправдано суворим та невмотивованим, без наведення обставин, які перешкоджають застосуванню позбавлення волі на певний строк. Вважають, що апеляційним судом порушено вимоги закону щодо незмінності складу суду, апеляційний розгляд не фіксувався технічними засобами, а ухвала апеляції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді; пояснення засудженого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_1 на підтримку доводів, викладених у касаційних скаргах; думку прокурора, який вважав судові рішення законними; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України від 7 жовтня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VІ (2453-17) ) визначення колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії процесу, за принципом випадковості.

Згідно з частиною третьою статті 16-2 КПК України (1960) визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідної кримінальної справи, скарги, подання чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який ураховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків, ухвал та постанов для судді, який брав участь в ухваленні вироку, ухвали та постанови, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КПК України (1960) кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів, який може бути змінений лише у випадках, передбачених законом, та з дотриманням порядку, встановленого частиною третьою статті 16-2 цього Кодексу. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочинається з початку.

За змістом зазначених норм права законодавець передбачив можливість заміни судді, який в силу поважності причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), на інших суддів цього суду шляхом проведення такої заміни автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

Винятком з цього правила є лише настання обставин, які об'єктивно унеможливили функціонування автоматизованої системи документообігу та тривають понад п'ять робочих днів (частина десята статті 15 Закону № 2453VІ).

З матеріалів справи убачається, що розгляд кримінальної справи в апеляційному суді здійснювали колегія суддів у складі Зайцева В.В., Ферафонтова В.Ю., Чернусь К.П.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься довідка керівника апарату апеляційного суду щодо заміни членів колегії суддів у неавтоматичному режимі (а. с. 117 том №9), а саме замінено суддів Ферафонтова В.Ю. і Чернусь К.П. на суддів Руських К.Г. та Свідерську Т.А.

Аналіз статті 15 Закону № 2453-VІ та статей 16-2, 258 КПК України дає підстави для висновку, що за наявності функціонуючої автоматизованої системи документообігу заміна судді (суддів), який з поважних причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень тощо), на інших суддів цього суду має здійснюється виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

Оскільки колегію суддів замінено не в автоматичному, а іншому режимі, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону, постановлене у справі судове рішення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 370 КПК України, підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Судові рішення щодо ОСОБА_4 ухвалою ВССУ від 15 жовтня 2015 року, який переглядав справу в межах касаційних скарг, залишено без зміни. Проте, з підстав незаконності складу колегії суддів ухвала апеляційної інстанції не переглядалася, а тому у порядку, передбаченому ст. 395 КПК України, підлягає скасуванню ухвала апеляційного суду і щодо ОСОБА_4 також.

При новому апеляційному перегляді цієї кримінальної справи слід виконати вимоги кримінально-процесуального закону, ретельно перевірити усі доводи апеляційних вимог з урахуванням також доводів, викладених у касаційних скаргах, і ухвалити законне рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396, 398 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) , колегія суддів

Касаційні скарги захисника засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисників ОСОБА_3 і ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 лютого 2015 року щодо ОСОБА_2 та в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_4 скасувати і направити справу на новий апеляційний розгляд.