Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого    Селівона О.Ф., 

суддів    Пивовара В.Ф.,  Кривенди О.В.

розглянула в судовому засіданні 22 лютого 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 6 квітня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2006 року щодо нього.

Цією постановою  ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця  м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,

раніше не судимого,

звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України (2341-14) , на підставі п. "е" ст. 1 Закону України "Про амністію" (2591-15) від 31.05.2005 р., а справу щодо нього закрито.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2006 року постанову щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з цією постановою ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 27 липня 2005 року, близько 23 год., біля буд. № 21 по вул. Леніна в м. Світловодську Кіровоградської області умисно заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у виді синців та різаних ран.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення щодо нього скасувати, мотивуючи тим, що судове слідство у справі проведено однобічно і упереджено з порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що злочину, в якому його обвинувачено, він не вчиняв, заяву про застосування до нього амністії написав під тиском з боку судді, наслідки застосування амністії йому не роз'яснювались.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні необхідно відмовити.

Правильність застосування до ОСОБА_1 Закону України "Про амністію" (2591-15)  від 31.05.2005 р., як до суб'єкта цього Закону, у касаційній скарзі не заперечується. ОСОБА_1 підпадає під дію п. "е" ст. 1 цього Закону і звернувся до суду із заявою про застосування до нього амністії.

Дані про написання ОСОБА_1 заяви про застосування до нього амністії під примусом у матеріалах справи відсутні.

З протоколу судового засідання, зауважень на який не надійшло, убачається, що наслідки застосування амністії ОСОБА_1 роз'яснювались.

Iстотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у даній справі судових рішень, не виявлено.

Проте, зі скарги потерпілого ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 убачається, що подія, яка стала підставою для порушення даної кримінальної справи, відбулася 27 липня 2004 року, а в судових рішеннях зазначено дату 27 липня 2005 року. Тому колегія суддів вважає за необхідне рекомендувати судам першої та апеляційної інстанцій виправити помилку в написанні цієї дати в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України (1001-05) .

Таким чином підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) , немає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Рекомендувати судам першої та апеляційної інстанцій в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України (1001-05) виправити помилку в написанні дати події, яка стала підставою для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1.