5-1118км16 Про умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя в момент їх спричинення, скоєне на грунті особистих неприязних стосунків, які раптово виникли з підстав обурення поведінкою потерпілого - 30.03.2016 Прийняття

головуючого-судді суддів за участю секретаря Міщенка С.М., Матієк Т.В., Широян Т.А., Гапона В.О., прокурора та захисника Хорольського С.В. ОСОБА_6розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 березня 2016 року матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 9 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2015 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого, -

визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди 1100 грн. 25 коп. та 60000 грн. моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2015 року цей вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що 12 травня 2013 року, приблизно о 21 год. 40 хв., він, знаходячись біля торгівельного павільйону "112", розташованого по вул. Дніпровській в м. Павлограді Дніпропетровської області, діючи на грунті особистих неприязних стосунків, які раптово виникли, будучи обуреним поведінкою ОСОБА_8, умисно наніс йому один удар кулаком правої руки в область голови - нижньої щелепи зліва та один удар кулаком правої руки в область голови - лівої скроні, від чого потерпілий впав потиличною частиною голови на асфальтне покриття.

В результаті вказаних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми - гематоми лівої щелепи зліва, саден потиличної ділянки, лінійного перелому лівої скроневої кістки з переходом на основу черепу з пошкодженням пірамідки, субарахноїдальних крововиливів, перелому луски потиличної кістки ліворуч. Тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми гематоми, садна, переломів кісток склепіння та основи черепу, крововиливів під оболонки головного мозку, забою головного мозку, відносяться до тяжкого ступеню за ознаками небезпеки для життя в момент їх спричинення.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить судові рішення щодо засудженого ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, посилаючись на те, що діям ОСОБА_7 дано неправильну юридичну оцінку, висновки суду першої інстанції грунтуються на припущеннях, покладені в основу вироку висновки судово-медичних експертиз суперечать висновкам суду, а показання свідка ОСОБА_10 (сина потерпілого ОСОБА_8) є показаннями з чужих слід і в силу ст. 97 КПК України захисник вважає показання цього свідка недопустимим доказом. Також захисник вважає, що жодним доказом не підтверджено нанесення ОСОБА_7 удару ОСОБА_9 кулаком правової руки в область лівої скроні і це є лише припущення потерпілого. На думку захисника, дії ОСОБА_7 мали бути кваліфіковані судом за ст. 128 КК України як необережне тяжке тілесне ушкодження.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_6, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора, який вважав, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню шляхом скасування ухвали апеляційного суду з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження та судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції дійшли однозначного висновку про винність ОСОБА_7 в заподіянні потерпілому ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень у вигляді відкритої черепно-мозкової травми - гематоми лівої щелепи зліва, лінійного перелому лівої скроневої кістки з переходом на основу черепу з пошкодженням пірамідки, субарахноїдальних крововиливів, перелому луски потиличної кістки ліворуч та саден потиличної ділянки, отриманих внаслідок нанесення двох ударів в область нижньої щелепи зліва і область лівої скроні кулаком правої руки та удару потиличною частиною голови об асфальтне покриття.

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми - гематоми лівої щелепи зліва, лінійного перелому лівої скроневої кістки з переходом на основу черепу з пошкодженням пірамідки, субарахноїдальні крововиливи були заподіяні потерпілому ОСОБА_9 вказаними умисними діями ОСОБА_7, а такої ж тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому луски потиличної кістки ліворуч та саден потиличної ділянки голови - його ж діями, але з необережності.

Незважаючи на явну суперечність висновків суду першої інстанції та обґрунтування ним кваліфікації злочинних дій ОСОБА_7 припущеннями, апеляційний суд від з'ясування та належної оцінки цих висновків та безсумнівного встановлення механізму заподіяння засудженим тяжких тілесних ушкоджень потерпілому за доводами апеляції захисту, всупереч вимог п. 2 ч. 1 ст. 419 КПК України, ухилився, не звернувши належну увагу на висновки судово-медичних експертиз та показання судово-медичного експерта ОСОБА_11, з яких випливає, що у ОСОБА_8 встановлено характерні ознаки перелому потиличної та лівої скроневої кісток внаслідок падіння та удару потиличну частиною голови об асфальтне покриття, тоді як утворення вказаних тілесних ушкоджень при ударі (ударах) кулаком в щелепу та скроню малоймовірне.

Оскільки механізм заподіяння отриманих потерпілим ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень судом першої інстанції за наслідками дослідження висновків судово-медичних експертиз, допиту судово-медичного експерта ОСОБА_11 та дослідження інших доказів переконливо не встановлено, більш того з приводу механізму заподіяння тілесних ушкоджень цей суд дійшов суперечливих висновків, які ставлять під обгрунтований сумнів правильність юридичної оцінки дій ОСОБА_7 в цілому, тому апеляційний суд мав перевірити правильність встановлення вказаних обставин і в залежності від можливості отримання та переконливості результатів визначитися із доводами апеляції щодо правильності встановлення фактичних обставин провадження, які напряму впливають на правильність юридичної кваліфікації дій обвинуваченого.

У зв'язку з тим, що до компетенції касаційного суду не відноситься оцінка зібраних і досліджених доказів, а також суперечностей у висновках суду першої інстанції, тобто правильність встановлення фактичних обставин провадження, таку перевірку та оцінку мав зробити апеляційний суд, визначившись із правильністю чи неправильністю висновків місцевого суду.

Таким чином, оскільки апеляційний суд не звернув увагу на суперечливість висновків суду першої інстанції, який при цьому також дійшов висновку, що тілесні ушкодження потерпілому більш ймовірно заподіяні внаслідок удару об тверду поверхню, обґрунтувавши свій висновок припущеннями. За таких обставин касаційний суд не має об'єктивної можливості визначитися із правильністю кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України, або ж погодитись із доводами касаційної скарги захисника про кваліфікацію дій засудженого за ст. 128 КК України.

У зв'язку з наведеним, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового апеляційного розгляду, під час якого цьому суду слід з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального законів прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення згідно вимог ст. 370 КПК України.