Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

головуючого

Шевченко Т.В.

суддів

Гошовської Т.В., Верещак В.М.

за участю прокурорів

Кривов'яза Я.I., Синявського А.В.

адвокатів засуджених

ОСОБА_10, ОСОБА_13 ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційним скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та в його інтересах адвоката ОСОБА_9, ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_10, ОСОБА_11 та в його інтересах адвоката ОСОБА_12, адвоката ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок  Апеляційного суду Житомирської області від 7 липня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, IНФОРМАЦIЯ_1 народження, громадянина України, раніше не судимого

засуджено за ч.2 ст.144 КК України (2341-14)   в редакції 1960 року на 6 років позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 майна, що є його власністю;

·  за п.п."а","и","і" ст.93 КК України (2341-14) в редакції 1960 року на 15 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, що є його власністю;

·  за ст.190-1 КК України (2341-14)   в редакції 1960 року на 12 років позбавлення волі;

·  за ч.1 ст.222 КК України (2341-14) в редакції 1960 року -  на 5 (п'ять) років позбавлення волі;

· за ч.1 ст.ст.263  КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на 5 (п'ять) років позбавлення волі ;

· за ч.2 ст.263 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на 3 (три) роки позбавлення волі;

·  за ст.304 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на 4 (чотири) роки позбавлення волі;

· за ст.348 КК України (2341-14) в редакції 2001 року -  на 12 ( дванадцять) років позбавлення волі ;

·  за ч.4 ст.187 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на 13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

· за ст.257 КК України (2341-14) в редакції 2001 року -  на 14 ( чотирнадцять) років позбавлення волі ;

-  за ч.3 ст.146 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на  10 (десять) років  позбавлення волі ;

· ст.ст.15 ч.2, п.п.6, 9, 12, 13ч.2 ст.115 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на 15(п'ятнадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

· за  п.п.4, 6, 9, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч.1 ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_2, IНФОРМАЦIЯ_2 народження, громадянки України, раніше не судиму

засуджено за ч.3 ст.146 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на  5 (п'ять) років позбавлення волі ;

· за ч.4 ст.187 КК України (2341-14) в редакції 2001 року -  на 8 ( вісім) років позбавлення волі ;

·  за ст.257 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на  5 (п'ять) років позбавлення волі ;

-  за п.п.4, 6, 9, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на  13  (тринадцять ) років позбавлення волі.

На підставі  ч.1 ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3 народження, громадянина України,  раніше не судимого,

засуджено  за ч.4 ст.187 КК України (2341-14) у редакції 2001 року на 11 (одинадцять) років позбавлення  волі без конфіскації майна ;

· за ст.257 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - 10 (десять) років позбавлення волі ;

· за ч.2 ст.15, п.п.6, 9, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) в редакції 2001 року -  на 13 (тринадцять) років позбавлення волі без конфіскації майна ;

·  за п.п.6, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на 14  (чотирнадцять) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_4 народження, громадянина України, на підставі ст.89 КК України (2341-14) такого, що не має судимості

засуджено  за  ч.4 ст.185 КК України (2341-14) в редакції 2001 року - на  6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі ;

· за  ч.5 ст.27, ч.4, 187  КК України (2341-14) в редакції 2001 року на 8 (вісім ) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю ;

· ч.4 ст.187 КК України (2341-14) в редакції 2001 року на 9 (дев'ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

· за ст.257 КК України (2341-14) в редакції 2001 року на 6 (шість) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_5,  IНФОРМА ЦIЯ_5 народження, громадянина України, на підставі ст.89 КК України (2341-14) такого, що не має судимості

засуджено  за ч.2 ст.144  КК України (2341-14) в редакції 1960 року на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю ;

· за ч.4 ст.19, п.п."а", "і" ст.93 КК України (2341-14) в редакції 1960 року на 14  (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч.1 ст.70  КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_6, IНФОРМАЦIЯ_6 народження, громадянина України,  раніше судимого

-30.01.1995 року Богунським районним судом м. Житомира за ч.1ст.215-3, 45 КК України (2341-14) на 2 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки;

-21.11.1995 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч.3 ст.81,ч.1 ст. 89, 17 ч.2, ст. 81 ч.3, 42, 43 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі ; постановою Житомирського обласного суду від 27.02.1998 року вирок змінено - зменшено призначене покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі ; постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20.05.1998 року на підставі ст.52 КК України (2341-14) звільнений від відбування покарання умовно - достроково на 2 місяці 26 днів

засуджено  за ч.2 ст.144  КК України (2341-14) в редакції 1960 року на 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю ;

· за ч.4 ст.19, п.п."а", "і"ст.93 КК України (2341-14) в редакції 1960 року на 14  (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч.1 ст.70  КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_7,  IНФОРМАЦIЯ_7 народження, громадянина України, раніше не судимого

засуджено за ч.2  ст.144 КК України (2341-14) в редакції 1960 року на 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, яке є його власністю ;

· за  п.п."а", "и", "і"ст.93 КК України (2341-14) в редакції 1960 року на 15  (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч.1 ст.70  КК України (2341-14) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 15 ( п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

ОСОБА_8, IНФОРМАЦIЯ_8 народження, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч.5 ст.19, ч.1 ст. 189-4  КК України (2341-14) в редакції 1960 року на 3  три роки позбавлення волі.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виправдано за ст.357 ч.3 КК України (2341-14) в редакції 2001 року на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України (1001-05) за відсутністю в їх діяннях складу даного злочину, а ОСОБА_4 й за ст.115 ч.2 п.п.4, 6, 9, 12, 13 та ст.146 ч.3 КК України (2341-14) в редакції 2001 року на підставі ст.213 п.2 КПК України (1001-05) за недоведеністю його участі у вчиненні даних злочинів.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3:

- 317 (триста сімнадцять) грн. 00 коп. на користь потерпілого ОСОБА_14в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- 1035 (одну тисячу тридцять п'ять) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_15в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

- 332  (триста тридцять дві) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_16в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

- 2167 (дві тисячі сто шістдесят сім) грн. 50 коп. на користь ОСОБА_17в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

- 2552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 18 коп. на користь ОСОБА_18і ОСОБА_19в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

- 516 (п'ятсот шістнадцять) грн. 48 коп. на користь ОСОБА_20в рахунок відшкодування матеріальної шкоди .

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2:

- 1015 (одну тисячу п'ятнадцять) грн. 00 коп.  на користь ОСОБА_21в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ;

- 820 (вісімсот двадцять) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_22в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- 2823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_23в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_4 :

- 4060 (чотири тисячі шістдесят) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_24 рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_25в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_26в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_1 338 (триста тридцять вісім  ) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_27в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто  з ОСОБА_4 :

- 4284 (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_28в рахунок відшкодування матеріальної шкоди;

- 5092 (п'ять тисяч дев'яносто дві) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_29в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнуто судові витрати, що зроблені органами досудового слідства і суду при проводженні у даній справі - проведення судових експертиз, із засуджених.

ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 визнані винними у вчиненні таких злочинів.

- 31 травня 1999 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_7за попередньою змовою між собою, застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого,  в м. Житомирі вчинили вимагання майна ОСОБА_30 на суму 1071 грн.02 коп. та права на користування майном.

-В кінці травня - на початку червня 1999 року, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_31 з корисливих мотивів, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 замовили ОСОБА_2у  і ОСОБА_7  вчинити це вбивство потерпілого за винагороду в сумі 2000 доларів США, на що останні погодились.

06 червня 1999 року ОСОБА_1 і ОСОБА_7, виконуючи замовлення, діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, обманним шляхом заманили і вивезли ОСОБА_31 на берег річки Тетерів між селами Тригір'я та Нова Рудня Житомирського району, де,  діючи спільно, раптово накинули на шию ОСОБА_31 заздалегідь підготовлений для вбивства шнур-мотузку від камуфляжної куртки, а потім ремінь і, долаючи опір потерпілого шляхом нанесення йому ударів кулаками по тулубу, одночасно стали душити його, пошкодивши під'язикову кістку, і таким чином  вбили його.

Смерть ОСОБА_31 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї петлею.

На виконання умов домовленості про оплату виконаного замовлення - вбивства ОСОБА_31, ОСОБА_5  в період з 06 червня по липень 1999 року в м. Житомирі передав ОСОБА_1і ОСОБА_7 винагороду у загальній сумі 1200 доларів США.

- ОСОБА_2 01 березня 2001 року незаконно, без відповідного дозволу, за 250 доларів США придбав у гр-на ОСОБА_32, за місцем  його проживання - по АДРЕСА_1, вогнепальну зброю - пістолет іноземного виробництва "Чешська збройовка" калібру 7,65 мм, та боєприпаси до нього - 25 патронів, які незаконно, без відповідного дозволу, зберігав за місцями свого проживання - по АДРЕСА_2 та за іншими адресами, а також незаконно носив її із собою.

-  ОСОБА_8,  з метою залякування та помсти за дії ОСОБА_33 відносно  викриття незаконної діяльності з металобрухтом ОСОБА_34  вирішив вчинити фізичну розправу над останнім у зв'язку з виконанням ним службового обов'язку.

З цією метою ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_2у  нанести побої дільничому інспектору міліції ОСОБА_33 за винагороду в сумі 100 доларів США, на що ОСОБА_1 погодився.

20 серпня 2001 року ОСОБА_1, зустрівши ОСОБА_33 поблизу АДРЕСА_3, свідомо вийшовши за межі замовлення, та посягаючи на життя працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, зробив прицільний постріл з пістолета " Чешська збройовка", який незаконно носив при собі, в ОСОБА_33. В результаті цього останньому було заподіяно  тяжкі тілесні ушкодження .

При цьому смерть потерпілого ОСОБА_33 від отриманого поранення не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1, оскільки потерпілому було вчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

-Продовжуючи озброюватись з метою подальшого вчинення нападів на громадян з корисливих мотивів, ОСОБА_1 у вересні 2001 року в с. Яроповичі Андрушівського р-ну Житомирської обл. у невстановленої слідством особи придбав за 200 гривень мисливську гладкоствольну рушницю 16 калібру моделі "ТОЗ-63".

В листопаді 2001 року з придбаної рушниці він незаконно, виготовив вогнепальну зброю - обріз.

Дану вогнепальну зброю ОСОБА_35 також незаконно, без відповідного дозволу, зберігав за місцем свого проживання - АДРЕСА_4 та носив при собі .

-26 жовтня 2001 року в період з 10-ої до 14-ої години ОСОБА_4 та особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, за попередньою змовою між собою, з проникненням  до АДРЕСА_5,  таємно викрали майно, що належало ОСОБА_36, на загальну суму 4284 гривні, що на момент вчинення злочину становило великий розмір викраденого, а також паспорт на ім'я ОСОБА_36.

-ОСОБА_1 у першій половині листопада 2001 року організував злочинне об'єднання, до якого залучив  свою дружину - ОСОБА_2, та втягнув у злочинну діяльність неповнолітнього ОСОБА_3, IНФОРМАЦIЯ_3 народження. Всім учасникам даного об'єднання було достовірно відомо про наявність у їх керівника - ОСОБА_1, вогнепальної і холодної зброї та вони розуміли її призначення під час вчинення ними злочинів.

- В ніч на 18 листопада 2001 року учасники банди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з використанням вогнепальної зброї вчинили розбійний напад на подружжя ОСОБА_37 у під'їзді № 1 житлового АДРЕСА_6, при цьому, свідомо допускаючи можливість скоєння умисного вбивства останніх. Направивши на потерпілих вогнепальну зброю, погрожуючи її застосуванням та вбивством ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вимагали передачі грошей та цінностей. Після цього ОСОБА_2 умисно зробив постріл з пістолету у ОСОБА_37, заподіявши йому наскрізне поранення  грудної клітки та правого плеча, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я.

Смерть потерпілого ОСОБА_37 від отриманого поранення не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1 та ОСОБА_3, оскільки потерпілому було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу. У готуванні цього злочину брала  участь також ОСОБА_2, яка разом з ОСОБА_1 вела спостереження за ОСОБА_37ми.

-20 листопада 2001 року близько 17-ої години подружжя ОСОБА_2ів та ОСОБА_3 вчинили розбійний напад на подружжя ОСОБА_38 у під'їзді  №1  АДРЕСА_7,  При цьому ОСОБА_2 попередньо увійшла до під'їзду та відчинила двері ОСОБА_1та ОСОБА_3, а ті погрожували ОСОБА_38 застосуванням зброї, направивши на них пістолет та обріз, вимагали передати гроші та цінності.  Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не змогли заволодіти майном ОСОБА_38 та ОСОБА_39 з причин, що не залежали від їх волі, оскільки подружжя ОСОБА_38 стало чинити опір нападникам, тому  ОСОБА_1 та ОСОБА_3, втекли з місця скоєння злочину.

-01 грудня 2001 року в період з 9-ої до 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 за попередньою  змовою з особою відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, вчинили крадіжку з проникненням до АДРЕСА_8,  звідки таємно, повторно викрали майно, що належало ОСОБА_40 на загальну суму 5192 гривні, що на момент вчинення злочину становило великий розмір викраденого.

-  В грудні 2001 року ОСОБА_35, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи спільно у складі банди, з метою заволодіння чужим майном вирішили вбити ОСОБА_41, який мав боргові зобов'язання перед ОСОБА_35.

17 грудня 2001 року близько 22-ої години ОСОБА_1 та ОСОБА_3  обманним шляхом заманили ОСОБА_41  у АДРЕСА_9, де ОСОБА_1 вистрілив у потиличну частину голови ОСОБА_41 із  пістолета, в результаті чого заподіяв йому смертельне вогнепальне пошкодження голови з руйнуванням головного мозку, тобто вбив його.

Після цього, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_2злочинний намір, заволоділи належним потерпілому майном,  на суму 9.017 грн. 79 коп., яка на момент вчинення злочину становила великий розмір викраденого.

Приховуючи сліди вчиненого злочину, діючи відповідно до розробленого плану і розподілених між собою ролей, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у зазначеному місці розчленували труп ОСОБА_41. При участі та за допомогою ОСОБА_2  19 грудня 2001 року вивезли його у лісовий масив поблизу с. Iванівка Житомирського р-ну Житомирської обл., де закопали.

-  Продовжуючи озброюватись з метою подальшого вчинення нападів на громадян з корисливих мотивів, ОСОБА_35 у другій половині грудня 2001 року у гр-на ОСОБА_32  придбав холодну зброю - штик мод.84/98 магазинної гвинтівки Маузера зразку 1898 року  (Німеччина) та гладкоствольний револьвер "Safarі Mod.820G", яким заволоділа очолювана ним банда в результаті вбивства ОСОБА_41. Дану зброю ОСОБА_1 зберігав за місцем свого проживання та незаконно, без передбаченого законом дозволу, носив із собою. Про її наявність і про те, що вона може бути застосована під час нападів, знали всі члени банди.

- 6 березня 2002 року близько 5 год.30 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_3, будучи членами банди, за попередньою змовою між собою, у  АДРЕСА_17 вчинили розбійний  напад на ОСОБА_42, направивши на ОСОБА_42 вище зазначену  зброю ( ОСОБА_1 - вогнепальну, а ОСОБА_3 - холодну), погрожуючи  її застосуванням та вбивством, стали вимагати  у  ОСОБА_42гроші.

Коли ОСОБА_42 відмовився виконати вимоги нападників і став втікати, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, будучи особами, які раніше вчинили умисне вбивство, розбій та бандитизм, вчинили його умсине вбивство з корисливих мотивів. При цьому  ОСОБА_1 умисно двічі вистрілив у ОСОБА_42 із обрізу, в результаті чого заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілого на місці вчинення злочину. А ОСОБА_3, діючи узгоджено з ОСОБА_2ом забезпечував прикриття злочинної діяльності, спостерігаючи за обстановкою.

Однак заволодіти майном ОСОБА_42ОСОБА_1 та ОСОБА_3  не змогли з причин, які не залежали від їх волі.

- 09 березня 2002 року близько 21 години 20 хвилин, поблизу дитячого садку "АБВГДЕйка", розташованого в м. Житомирі по Польському  бульвару 7, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою вчинили розбійний  напад на неповнолітнього ОСОБА_14. При цьому  ОСОБА_1  раптово наніс йому удар ногою в область живота, в результаті чого заподіяв йому фізичний  біль, а  коли від  нанесеного удару ОСОБА_14 впав на землю, став кричати і чинити опір, то ОСОБА_3 застосував до потерпілого насильство, небезпечне для його життя і здоров'я : умисно наніс ОСОБА_14у два удари в життєво важливий орган - по голові куском металевої труби. В результаті цього заподіяв потерпілому  тяжкі тілесні ушкодження . Після чого заволоділи майном потерпілого на загальну суму 113 грн.40 коп.

- 10 березня 2002 року близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою,  поблизу АДРЕСА_10 вчинили напад на ОСОБА_15, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої . При цьому  ОСОБА_1 раптово наніс ОСОБА_15 удар ногою в життєво важливий орган - в область правої скроні, заподіявши  потерпілій фізичний біль, і таким чином збив її з ніг ; в цей час ОСОБА_3 знаходився поряд з ОСОБА_1 та забезпечував йому прикриття, спостерігаючи за навколишньою обстановкою, щоб запобігти викриттю та втручанню  сторонніх осіб.

Скориставшись тим, що від нанесеного удару ОСОБА_15 втратила свідомість, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заволоділи її майном  на загальну суму 1524 грн. 50 коп..

-20 березня 2002 року ОСОБА_35 та ОСОБА_3, діючи як члени банди, озброївшись пістолетом, штиком та металевим прутом, близько 8 годин 30 хвилин здійснили розбійний напад на ОСОБА_43у АДРЕСА_11. При цьому вони раптово нанесли потерпілому чисельні удари кулаками і ногами в різні частини тіла. Крім того, ОСОБА_3 наніс потерпілому удари металевим прутом.

В процесі розбійного нападу, діючи узгоджено, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вчинили  умисне вбивство ОСОБА_43 з корисливих мотивів. Долаючи опір потерпілого, ОСОБА_2 наніс йому удар штиком  у живіт, заподіявши смертельні тілесні ушкодження у виді колото-різаної рани грудної клітини зліва від яких настала смерть потерпілого. Після цього ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заволоділи майном ОСОБА_43 на суму 160 грн.

- 26 березня 2002 року, близько 21 години 10 хвилин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поблизу СШ№16 по вул. Маршала Рибалки, 16 в м. Житомирі,  діючи узгоджено та у складі озброєної банди, здійснили напад на ОСОБА_16. При цьому  ОСОБА_1 застосував насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої - збивши ОСОБА_16 з ніг ударом кулака в обличчя, став наносити їй удари ногою в область голови і кулаками в обличчя,  вимагаючи передачі грошей і цінностей. ОСОБА_3, як співучасник бандитського нападу, діючи узгоджено з ОСОБА_1 і знаходячись  поряд з ним, забезпечував прикриття своєї та ОСОБА_1 злочинної діяльності, спостерігаючи за навколишньою обстановкою щоб запобігти викриттю та втручанню сторонніх осіб.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_16 і її здатність до опору, під погрозою подальшого застосування насильства, що не є небезпечним для її життя та здоров'я, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повторно, відкрито заволоділи майном потерпілої на суму 832 грн.

-  30 березня 2002 року ОСОБА_35 та ОСОБА_2, діючи у складі озброєної банди, узгоджено та з єдиним умислом, озброївшись штиком, близько 21 год. 15 хв., на автобусній зупинці біля фабрики "Фарби", що по вул. Нескорених в с. Довжик Житомирського р-ну, вчинили розбійний напад на  ОСОБА_17. При цьому ОСОБА_2діючи відповідно до відведеної ролі, забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності - спостерігала за навколишньою обстановкою, а  ОСОБА_1, погрожуючи застосуванням  насильства, що є небезпечним ждля життя і здоров'я потерпілої,  приставив їй до  живота  вказаний штик і вимагаючи передачі грошей та цінностей, погрожував вбивством в разі невиконання його вимог. Після цього він став наносити кулаками і ногами чисельні удари по голові та в обличчя.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_17 та її здатність до опору,  ОСОБА_2и заволоділи  її майно на загальну суму 843 грн. 50 коп., а також паспортом на ім'я ОСОБА_17 та іншим важливим особистим документом - ощадною книжкою Ощадного Банку України на ім'я ОСОБА_17, після чого втекли з місця скоєння злочину .

-  06 квітня 2002 року ОСОБА_35 та ОСОБА_1ирішили поблизу АДРЕСА_12, близько 24-ої години ОСОБА_2и, здійснити напад на ОСОБА_22.

Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_1 в співучасті з ОСОБА_2, безпосередньо застосував до ОСОБА_22 насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої : раптово підбіг до ОСОБА_22 ззаду і умисно зі значною силою прикладення наніс їй удар рукою в область нирок, декілька ударів кулаками в обличчя, заподіявши  потерпілій тілесні ушкодження . які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я, одночасно вимагаючи передачі грошей та цінностей. В цей час ОСОБА_2, діючи узгоджено з ОСОБА_1, забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності - спостерігала за навколишньою обстановкою, щоб запобігти викриттю у скоєнні нападу та втручанню сторонніх осіб.

Подалавши таким чином волю ОСОБА_22 та її здатність до опору, ОСОБА_2и повторно заволоділи майном потерпілої  на загальну суму 824 грн..

-14 квітня 2002 року близько 2-ої години ночі ОСОБА_1 та ОСОБА_3,  будучи  особами, які раніше вчинили  розбій і бандитизм, побачивши як по проспекту Миру в напрямку вул. Маршала Жукова  у м. Житомирі йдуть незнайомі їм ОСОБА_44 і ОСОБА_45, вирішили вчинити розбійний напад на них з метою заволодіння їх майном.

ОСОБА_1 наздогнавши ОСОБА_44, вчинив несподіваний напад на неї, поєднаний з насильством, небезпечним для її життя та здоров'я - раптовим ударом кулака в обличчя збив ОСОБА_44 з ніг, після чого наніс їй декілька ударів ногами в різні частини голови і тулубу, вимагаючи при цьому передачі належного їй майна.

У свою чергу ОСОБА_3, діючи узгоджено і одночасно з ОСОБА_1 та з єдиним умислом,  раптово схопив  рукою за шию ОСОБА_45 і став наносити чисельні удари ногами в різні частини тулуба і по ногах, вимагаючи при цьому передачі  грошей та цінностей.

Подавивши у такий спосіб волю ОСОБА_44 і ОСОБА_45 та їх здатність до опору, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заволоділи майном  потерпілих : ОСОБА_45  на загальну суму 700 грн., ОСОБА_44 на загальну суму 1.744 грн..

-   18 квітня 2002 року  Близько 22-ої години ОСОБА_1 та ОСОБА_3 побачивши, як поблизу перехрестя вулиць Андріївської та Чеської в м. Житомирі з маршрутного таксі вийшли ОСОБА_18 та ОСОБА_19 і пішли в напрямку АДРЕСА_13Житомирського р-ну, вирішили заволодіти їх майном шляхом  розбійного нападу. Поблизу перехрестя вулиць Андріївської і Зоряної  у АДРЕСА_13Житомирського р-ну,  ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, вчинив напад на ОСОБА_18,  ударами кулака в область голови  збив її з ніг, вимагаючи при цьому передачі грошей та цінностей.

ОСОБА_3, діючи узгоджено і одночасно з ОСОБА_1 та з єдиним умислом, будучи особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, вчинив  напад на ОСОБА_19, поєднаний з насильством, небезпечним для його життя та здоров'я - підбігши до ОСОБА_19 ззаду, наніс йому два удари в область голови куском металевої труби, а коли той став тікати,  наздогнав його і знову наніс ОСОБА_19 два удари куском металевої труби в область спини та по  рукам, заподіявши таким чином тілесні ушкодження у виді рани  на  голові та садна на лівій руці, які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Однак, ОСОБА_19 вдалося втекти від нападників.

Подавивши таким чином волю потерпілої ОСОБА_18 та  її здатність до опору, ОСОБА_35 та ОСОБА_3 заволоділи індивідуальним майном ОСОБА_18  на загальну суму 2.619 грн. 52 коп., а також  особистим важливим документом - службовим посвідченням працівника міліції на ім'я ОСОБА_18.

-  24  квітня 2002 року,близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_3,  в районі вул. Лісової в м.Житомирі вчинили напад на ОСОБА_20, поєднаний з  насильством небезпечним для її життя і здоров'я . ОСОБА_1 раптово накинувся на ОСОБА_20 і, вимагаючи у потерпілої передачі грошей та цінностей, умисно кулаком наніс їй не менше трьох ударів в голову ; ОСОБА_3, вчиняючи одночасно з ОСОБА_2ом напад на ОСОБА_20, наніс потерпілій удар по голові куском металевої арматури.

Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заподіяли потерпілій ОСОБА_20 тілесні ушкодження  середнього ступеню та заволоділи майном потерпілої на загальну суму 261 грн. 98 коп., а також паспортом на ім'я ОСОБА_20 та іншим важливим особистим документом - пластиковою картою банку "Аваль" на отримання заробітної плати .

-  07 травня 2002 року близько 23-ої години, знаходячись на мосту через річку Кам'янка зі сторони вулиці Соснової в м.Житомирі ОСОБА_1, продовжуючи перебувати в складі озброєної банди, вчинив напад на  ОСОБА_46. При цьому  застосував  насильство, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої - ударом кулака в обличчя збив ОСОБА_46 з ніг, після чого  наніс їй  не менше 7-ми ударів ногами в різні частини тулуба і голови,  одночасно вимагаючи від неї передачі грошей та цінностей.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_46 і її здатність до опору, ОСОБА_35 відкрито, повторно заволодів майном потерпілої на загальну суму 99 грн. та незаконно заволодів її особистим важливим документом - пропуском для проходу на панчішну фабрику на ім'я ОСОБА_46.

-07 червня 2002 року близько 2-ої години ночі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 біля АДРЕСА_14 вчинили розбійний напад на ОСОБА_21.  ОСОБА_1, діючи узгоджено і з єдиним умислом з ОСОБА_2, у складі озброєної банди, раптово схопив ОСОБА_21 рукою за плече і став наносити їй чисельні удари кулаком в обличчя, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, вимагаючи при цьому передачі грошей та цінностей. Одночасно ОСОБА_2, діючи узгоджено з ОСОБА_1 і знаходячись поряд з ним, забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності - спостерігала за навколишньою обстановкою щоб запобігти викриттю їх у скоєнні нападу та втручанню сторонніх осіб.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_21 і здатність її до опору, ОСОБА_1 у співучасті з ОСОБА_2заволоділи майном потерпілоїї на загальну суму 1439 грн. 06 коп.

-10 червня 2002 року близько 2-ої години ночі ОСОБА_2и ОСОБА_1 та ОСОБА_2, побачивши раніше незнайому їм ОСОБА_23, яка йшла в напрямку середньої школи № 5, розташованої в м. Житомирі по вул. Клосовського, 16, діючи у складі банди, будучи особами, які раніше вчиняли розбій та бандитизм,  здійснили розбійний напад на ОСОБА_23, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я останньої.  ОСОБА_1 раптово штовхнув ОСОБА_23 в спину і повалив її на землю, після чого став наносити їй чисельні удари кулаками в обличчя та ногами по тулубу, в результаті чого заподіяв тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, вимагаючи при цьому від ОСОБА_23 передачі їм грошей та цінностей. Одночасно ОСОБА_2, діючи узгоджено з ОСОБА_1, знаходячись поряд з ним, забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності, спостерігаючи за навколишньою обстановкою, щоб запобігти їх викриттю у скоєнні злочину та втручанню сторонніх осіб.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_23 і здатність її до опору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи майном потерпілої  на загальну суму 2.578 грн., після чого втекли з місця скоєння злочину.

-  14 червня 2002 року близько 23-ої години  ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм,  вчинив напад на ОСОБА_47, поєднаний із насильством, небезпечним для його життя і здоров'я. Наздогнавши ОСОБА_47 біля АДРЕСА_15 в м. Житомирі, він несподівано для потерпілого наніс потужний удар кулаком в обличчя, від якого той втратив свідомість та впав на землю.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_47 і його здатність до опору, ОСОБА_35, заволодів майном потерпілого на  загальну суму 68 грн. 78 коп..

Крім того, ОСОБА_1, вчиняючи розбійний напад на ОСОБА_47, незаконно заволодів іншими важливими особистими документами  потерпілого - свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та талоном до посвідчення водія на ім'я ОСОБА_47

-  15 червня 2002 року близько 2-ої години ночі ОСОБА_35, знаходячись поблизу школи № 5 м. Житомира,  будучи особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, вчинив напад на ОСОБА_27, поєднаний з насильством, небезпечним для її життя і здоров'я. Наздогнавши ОСОБА_27 у дворі школи № 5, несподівано накинувся на неї - ударом кулака в обличчя збив її з ніг, після чого наніс їй удар ногою по тулубу, в результаті чого заподіяв тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров'я, одночасно вимагаючи від потерпілої передачі йому грошей та цінностей.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_27 і її здатність до опору, ОСОБА_35 заволодів майном потерпілої на загальну суму 556 грн..

-  В середині травня 2002 року ОСОБА_4 зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_1, не знаючи на той час, що останнім створена і діє стійка озброєна банда з метою нападів на окремих громадян. Під час розмови ОСОБА_35 поцікавився тим,  чи є серед його знайомих матеріально забезпечені люди, майном яких можливо заволодіти. За надану інформацію ОСОБА_35 пообіцяв йому частку від викраденого. Погодившись з цією пропозицією, ОСОБА_4, діючи з корисливих мотивів, розраховуючи на винагороду та допускаючи при цьому, що заволодіння майном потерпілих буде вчинено шляхом крадіжки, грабежу чи розбою, під час їх наступної зустрічі через декілька днів передав ОСОБА_1 номер домашнього телефону ОСОБА_48,  так як за наявною у нього інформацією батьки ОСОБА_48 жили заможно - могли зберігати кошти в сумі близько 10 тисяч доларів США  та матеріальні цінності.

Готуючись до вчинення злочину, ОСОБА_1  увійшов в довіру до ОСОБА_48, для чого багаторазово зустрічався з нею та вони спільно проводили час.

О 19-ій годині 26 червня 2002 року на тролейбусній зупинці "Універсам", розташованій навпроти ринку "Хмільники" по проспекту Миру в м. Житомирі, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_48 та  шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_48 заманив її на заплановане місце вбивства - лісовий масив кварталу № 61 Богунського лісництва Житомирського держлісгоспу, що поблизу с. Iванівка Житомирського району, тобто у такий спосіб незаконно викрав ОСОБА_48.

ОСОБА_2, діючи одноча сно з ОСОБА_1 та відповідно до відведеної їй ролі у складі банди, діючи з єдиним умислом, під видом сторонньої особи весь цей час слідувала за ними на місце запланованого вбивства ОСОБА_48, взявши з собою відро з мотузками та змінним одягом .

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, ОСОБА_1, діючи узгоджено і з єдиним умислом з ОСОБА_2, з метою отримання від ОСОБА_48 інформації про матеріальне становище її сім'ї та місце зберігання грошей і цінностей, раптово напав на ОСОБА_48 і збив її з ніг, нанісши з великою силою прикладення чисельні удари кулаками в голову та по тулубу. Далі він, схопивши за її волосся, потяг углиб лісу. Там знову повалив ОСОБА_48 на землю, зав'язав її руки та ноги завчасно підготовленими мотузками, які подавала йому ОСОБА_2, а також зав'язав їй очі та закрив її рот кляпом, щоб перешкодити потерпілій кликати на допомогу, і став катувати ОСОБА_48.

Бажаючи спричинити їй сильні фізичну біль та страждання, він протягом тривалого часу періодично наносив ОСОБА_48 чисельні удари кулаками в голову та по тулубу. Катуючи ОСОБА_48 та протязі тривалого часу - більше двох годин, та усвідомлюючи, що потерпіла відчуває особливий біль і страждання, ОСОБА_1 одночасно вимагав від неї повідомити про місце зберігання грошей та цінностей в помешканні її батьків, а також заволодів двома золотими каблучками загальною вартістю 1.400 грн., які власноручно зняв з потерпілої.

В той час, коли ОСОБА_1 катував ОСОБА_48, ОСОБА_2, як співучасник злочинних дій, діючи з єдиним умислом з ОСОБА_1, постійно знаходячись поряд з ним, виконувала його вказівки та забезпечувала прикриття їх злочинної діяльності, спостерігала за навколишньою обстановкою, щоб запобігти викриттю у скоєнні вбивства та можливому втручанню сторонніх осіб.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний намір, спрямований на вчинення умисного вбивства ОСОБА_48 з особливою жорстокістю і з корисливих мотивів, з метою приховати її викрадення та полегшити в подальшому вчинення бандитського нападу на її батьків, а також вимагання у них викупу за нібито повернення ОСОБА_48  ОСОБА_1 та ОСОБА_2,бажаючи спричинити потерпілій особливий біль та страждання, почергово умисно нанесли ОСОБА_48 штиком 16-ть ударів в місце розташування життєво-важливих  і таким чином убили її.  Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2заволоділи майном потерпілої, на загальну суму 1.716 грн..

Після вбивства ОСОБА_48 ОСОБА_1 вчинив глумління над трупом потерпілої.

-27 червня 2002 року близько 2-ої години ночі ОСОБА_2и ОСОБА_1 і ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати спільний план злочинних дій, з метою заволодіння майном батьків ОСОБА_48 - подружжя ОСОБА_24, в особливо великих розмірах, діючи спільно і відповідно до відведених ролей, попередньо озброївшись вогнепальною та холодною зброєю - пістолетом "Чешська збройовка", обрізом мисливської рушниці "ТОЗ-63" та штиком, одягнувши на обличчя маски, щоб запобігти їх впізнанню і викриттю у скоєнні злочину, прибули до місця помешкання подружжя ОСОБА_24- АДРЕСА_16 де вчинили напад на ОСОБА_24, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для його життя. Проникнувши шляхом обману в будинок, ОСОБА_1 одразу направив на ОСОБА_24. вогнепальну зброю - обріз мисливської рушниці, і став погрожувати її застосуванням, одночасно вимагаючи видати гроші та інші матеріальні цінності. Далі ОСОБА_1 передав обріз мисливської рушниці ОСОБА_2, а сам дістав з кишені пістолет, і  продовжував погрожувати ОСОБА_24. Тоді ж, він з метою подолання опору потерпілого, ударом кулака в обличчя збив ОСОБА_24з ніг, заподіявши йому тілесне ушкодження у вигляді синця на обличчі зліва, яке відноситься до категорії легкого без короткочасного розладу здоров'я.

Продовжуючи погрожувати потерпілому застосуванням вогнепальної зброї, ОСОБА_1 наказав ОСОБА_24 не підводитись з підлоги та не чинити їм опір. Сприйнявши погрози нападників як реальні та боячись за життя свого малолітнього сина - ОСОБА_49, який в цей час перебував в будинку і спав, ОСОБА_24 виконав вимоги нападників.

Подавивши таким чином волю ОСОБА_24 та його здатність до опору, ОСОБА_2и ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи майном подружжя ОСОБА_24на загальну суму 3.722 грн. 20 коп..

-27 червня 2002 року при зустрічі з ОСОБА_4ОСОБА_1 повідомив його про вбивство ОСОБА_48, заволодіння майном подружжя ОСОБА_24- батьків ОСОБА_48, та про місце схову викрадених речей і необхідність їх подальшого транспортування.

Тоді ж - 27 червня 2002 року між 5-ою і 6-ою годинами ранку ОСОБА_4 організував перевезення майна ОСОБА_24до місця проживання ОСОБА_1 за допомогою особи, відносно якої відмовлено в порушенні кримінальної справи.

-Продовжуючи реалізовувати спільний план злочинних дій, спрямований на вимагання у подружжя ОСОБА_24майна в особливо великих розмірах за нібито повернення ОСОБА_48 живою, з погрозою її вбивства, ОСОБА_1, починаючи з 01 липня 2002 року, щоденно телефонував додому подружжю ОСОБА_24, вимагаючи у них передачі 3.000 доларів США, що за курсом Національного банку України становило 15.960 грн. і  на момент вчинення злочину було особливо великим розміром викрадення.

Реалізувати до кінця злочинний умисел, направлений на заволодіння майном подружжя ОСОБА_24 особливо великих розмірах ОСОБА_2ам не вдалося з причин, які не залежали від їх волі, оскільки вони були викриті в злочинній діяльності і затримані працівниками правоохоронних органів.

- ОСОБА_35 продовжував свою злочинну діяльність у банді, залучивши до її складу ОСОБА_4

В кінці червня 2002 року громадянин ОСОБА_32 з метою повернення йому коштів в сумі 3.000 грн., наданих ним ОСОБА_26 в якості оплати за виконання ремонтних робіт у його квартирі, замовив ОСОБА_1 за винагороду в сумі 1.500 грн. застосувати насильство до ОСОБА_26, який ці роботи не виконав і не повертав отримані кошти.

Погодившись виконати дане замовлення ОСОБА_32, ОСОБА_2 та  залучений до участі у банді ОСОБА_4 вирішили з корисливих мотивів вчинити бандитський напад на ОСОБА_26

02 липня 2002 року близько 8-ої години ранку, діючи узгоджено і з єдиним умислом у складі банди, попередньо озброївшись ОСОБА_2 - штиком, а ОСОБА_4 - куском металевої труби, прибули до місця зустрічі з ОСОБА_26 на тролейбусну зупинку "Ялинка", що по пр.Миру, 87 в м.Житомирі. ОСОБА_4  сховався в обумовленому з ОСОБА_2ом місці - в лісовому масиві на відстані біля 300 м від диспетчерського пункту.

Зустрівши ОСОБА_26, ОСОБА_2 обманним шляхом заманив того в обумовлене з ОСОБА_4місце, де на них чекав останній. Коли ОСОБА_26 дійшов до цього місця, ОСОБА_4, діючи відповідно до узгодженого з ОСОБА_2ом плану, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, вчинив напад на ОСОБА_26, поєднаний з насильством, небезпечним для його життя і здоров'я і куском металевої труби наніс йому 4-ри удари в область голови та 5 - 6 ударів в різні частини  тулуба. Одночасно  ОСОБА_2, діючи узгоджено з ОСОБА_4, також вчиняючи бандитський напад на ОСОБА_26, поєднаний з насильством, небезпечним для його життя і здоров'я - став наносити йому кулаками чисельні удари в область голови та тулуба, штиком наніс удар в область вуха. В результаті дій ОСОБА_2а та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_26 було заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. При цьому, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4, погрожуючи подальшим застосуванням насильства, небезпечним для  життя та здоров'я потерпілого, вимагали від ОСОБА_26 повернення ОСОБА_32 коштів в сумі 3.000 грн..

Подавивши таким чином волю потерпілого та його здатність до опору, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заволоділи його майном  на загальну суму 700 грн..

Крім того в ході бандитського нападу на ОСОБА_26 ОСОБА_35 разом з ОСОБА_4заволоділи іншими важливими особистими  документами, а саме :

- свідоцтвом на реєстрацію транспортного засобу на ім'я ОСОБА_26 - посвідченням водія на ім'я ОСОБА_26 ;

- патентом на право торгівлі на ім'я ОСОБА_26

-Вимагаючи майно в особливо великих розмірах під виглядом викупу за повернення ОСОБА_48, ОСОБА_35 07 липня 2002 року близько 3 год. 40 хв. ночі черговий раз зателефонував подружжю ОСОБА_24з таксофону, що розміщений біля будинку № 32 по вул. Малікова в м. Житомирі.

У цей час старший оперативний уповноважений УКР УМВС України в Житомирській області Майков О.I., являючись працівником правоохоронного органу, виконуючи свої службові обов'язки  обгрунтовано запідозрюючи ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину, став спостерігати за ним. Наблизившись до ОСОБА_1 і відрекомендувавшись працівником міліції, Майков О.I. наказав йому стояти на місці. ОСОБА_1, розуміючи, що особа, яка наближається до нього, є працівником правоохоронного органу і виконує свої службові обов'язки, став втікати від нього, а коли побачив, що Майков О.I. переслідує його, вирішив вбити, застосувавши проти нього вогнепальну зброю - пістолет "Чешська збройовка", який мав при собі.

Реалізуючи цей злочинний намір, ОСОБА_1 біля цього ж  будинку став стріляти у Майкова із зазначеного пістолету, в результаті чого заподіяв останньому  тяжкі тілесні ушкодження . При цьому смерть потерпілого від отриманого вогнепального поранення не настала з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1, оскільки потерпілому було вчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

У касаційних скаргах :

- адвокат ОСОБА_9 в інтересах  засудженого ОСОБА_5 та сам за суджений ОСОБА_5 просять вирок скасувати, справу закрити. Посилаються на те, що висновк про винність ОСОБА_5 грунтується тільки на його показаннях під час досудового слідства, які отримані з порушенням закону. Крім того, адвокат ОСОБА_9 вважає, що суд безпідставно вказав на попередню судимість ОСОБА_5, оскільки вона погашена;

- засуджений ОСОБА_8 та в його ітересах адвокат ОСОБА_10  просять вирок змінити, звільнити його від відбування покарання з випробуванням, посилаються на те, що засуджений вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дититну;

- адвокат ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_7а просить вирок скасувати, справу закрити у зв'язку з недоведеністю участі засудженого у вчиненні злочину, оскільки під час досудового слідства було порушено його право на захист, докази, на які суд послався у вироку, отримані з порушенням закону. Крім того, посилається на пом'якшуючи покарання обставини, які не були враховані судом;

- адвокат ОСОБА_12 в інтересах засудженого ОСОБА_11 та сам засуджений ОСОБА_6 просять вирок змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.144 КК України (2341-14) 1060 року на ст.198 КК України (2341-14) 1960 року; за п.п."а", "і" ст.93 КК України (2341-14) 1960 року - вирок скасувати, справу закрити за відсутністю складу злочину. Посилаються на те, що докази на яких грунтується висновок про його винність, отримані з порушенням закону;

- засуджена ОСОБА_2 просить пом'якшити їй покарання, зменшити суму, що стягнуто з неї на відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Посилається на те, що злочини вчиняла під примусом з боку свого чоловіка - ОСОБА_1;

- засуджений ОСОБА_1 посилається на незаконність засудження за злочини, які не вчиняв, також на порушення його прав під час досудового та судового слідства;

- засуджений ОСОБА_4 посилається на незаконність засудження за ст. 257 КК України (2341-14) 2001 року, оскільки в справі відсутні докази того, що він був членом банди. Просить перекваліфікувати його дії з ч.4 ст.187 на ч.2 ст.187 КК України (2341-14) 2001 року і пом'якшити покарання.;

- засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, оскільки він грунтується на длоказах, які отримані незаконним шляхом.

Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_5. ОСОБА_3, адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_13, які підтримали касаційні скарги, прокурорів Кривов'яза  Я.I. та Синявського А.В., які вважали, що касаційні скрги підлягають частковому задоволенню, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, а вирок суду зміні з таких підстав.

Доводи засуджених та їх захисників про неправильнеість кваліфікації дій ОСОБА_2а,ОСОБА_7а, ОСОБА_6, ОСОБА_5 за епізодом вимагання майна ОСОБА_30 за ч.2 ст.144  замість ст.198-2 КК України (2341-14) 1960 року не можна визнати переконливими, оскільки під час досудового та судового слідства не було встановлено, що між ними  та ОСОБА_30  існували цивільно-правові обов'язки з підстав, передбачених законом. Крім того, як встановлено судом, названі особи не тільки вимагали від ОСОБА_30 передачі грошей, а й відібрали ключи від квартири, яку він орендував. В той же час, за цим епізодом, у відповідності з вимогами ст. 5 КК України (2341-14)   та  Прикінцевими та перехідними положеннями до КК України (2341-14) 2001 року необхідно перекваліфікувати дії засуджених з ч.2 ст.144 КК України (2341-14) 1960 року на ч.2 ст.189 КК України (2341-14) і призначити покарання у межах санкції цього закону. Крім того,  у зв'язку з тим, що у диспозиції ч.2 ст.189 КК України (2341-14) відсутня така кваліфікуюча ознака як вимагання поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, цю ознаку слід виключити із кваліфікації дій засуджених за цим епізодом.

Не можна визнати переконливими доводи касаційних скарг про невстанволення особи чоловіка, труп якого було знайдено 18 червня 1999 року , оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.  Крім показань засуджених під час досулдового слідства, які суд обгрунтовано визнав достовірними, їх вина підтверджується показаннями свідків ОСОБА_21, ОСОБА_50, ОСОБА_51 т.4, а.с.16-17,67,99), які пояснювали, що під час вирішення питання про продаж квартири ОСОБА_31, хозяїна квартири вони не бачили. Протоколом огляду та іншими документами (т.4,а.с.152-191) підтверджується факт виявлення трупу невідомого чоловіка з прив'язаним до тулубу диском від вантажного автомобілю саме в тому місці про яке давали пояснення на досудовому слідстві ОСОБА_2 і ОСОБА_7. Той факт, що загиблий саме ОСОБА_31 підтверджується висновком медико-криміналістичної експертизи (т.4 а.с.273-278), який встановив ідентичність черепу ексгумованого трупу невідомого чоловіка та фотокартки ОСОБА_31 причина смерті - механічна асфіксія внслідок здавлення шиї петлею підтверджується висновком комісійної  судово-медичної експертизи ( т.4, а.с.260-266)( т.4, а.с.260-266), що також співпадає з названими показаннями підсудних. Доводи адвоката ОСОБА_10 про те, що невинність ОСОБА_7а у вбивстві ОСОБА_31 підтверджується тим, що він не зміг відтворити обстановку та обставини події злочину, спростовується заявою ОСОБА_7а (а.с.228, т.3), в якій він зазначав, що не бажає брати участь в проведенні такої слідчої дії, оскільки ця подія( вбивство ОСОБА_31) спричинила йому психічну травму. Посилання засудженого ОСОБА_5 на неповноту дослідження обставин справи не є переконливими, оскільки ті обставини, на які він вказує, зокерма обставини неодноразового подальшого продажу квартири ОСОБА_31 різними особами, не впливають на висновок суду про винність засуджених у його вбивстві. Той факт, що слідчим при складанні протоколу огляду трупу ОСОБА_31 були допушені порушення закону щодо вилучення та зберігання речових доказів, також не впливає на визнання цього протоколу допустимим доказом і не сатвить під сумнів виновок суду про вчинення засудженими цього злочину. Не можна погодитись і з доводами адвоката ОСОБА_12 та адвоката ОСОБА_9про відсутність зиску з боку ОСОБА_6 і ОСОБА_5 у зв'язку із вбивством ОСОБА_31, оскільки в судовому засіданны достовірно вставнолено, що вони активно займалися питаннями продажу квартири ОСОБА_31, а тому були зацікавлені в усуненні такої перешкоди як проживання у квартирі  самогоОСОБА_31.

В той же час, вирок суду за цим епізодом обвинувачення  ОСОБА_2а та ОСОБА_7а підлягає зміні з таких підстав. Як убачається з матеріалів справи, під час судового слідства прокурор відмовився від обвинувачення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за п. "и" ст.93 КК України (2341-14) 1960 року. Ухвалою суду від 7 липня 2006 року справу в цій частині було закрито. За таких обставин  не можна вважати обгрунтованим засудження ОСОБА_2а та ОСОБА_7а за п. "и" ст.93 КК України (2341-14) 1960 року, оскільки не можна вчинити убивство на замовлення за відсутності замовлення, адже згідно з вироком суду ОСОБА_5 і ОСОБА_6 замовили вбивство ОСОБА_31, а ОСОБА_2 і ОСОБА_7виконали це замовлення . Таким чином, з кваліфікації дій ОСОБА_2а та ОСОБА_7а за цим епізодом також необхідно виклоючити  п. "и" ст.93 КК України (2341-14) 1960 року.

Посилання засуджених на недоведеність їх вини за епізодом умсиного вбивства ОСОБА_41 у зв'язку тим, що не встановлено його трпуп, не є переконливим, оскільки їх вина в повній мірі підтверджується дослідженими судом доказами : показаннями  засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_2  на досудовому слідстві  і в судовому засіданні, а ОСОБА_1 на досудовому слідстві, які повністю співпадають з показаннями потерпілої ОСОБА_52, свідка ОСОБА_53 про обставини зникнення ОСОБА_41. Крім того, згідно з висновком судово-імунологічної експертизи (т.6, а.с.166) на шпалерах, вилучених за місцем проживання ОСОБА_2ів, виявлено кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_41.

Доводи ОСОБА_2а про те, що не встановлено з якої зброї було вбито ОСОБА_42 спростовуються висновком судово-балистичної ескпртизи ( а.с.229, т.7)( а.с.229, т.7), яким встановлено, що ОСОБА_42 було вбито з мисливської рушниці 16 калібру.Саме таку зброю було виявлено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2а (т.10, а.с. 23-30).

Не можна визнати переконливими і посилання ОСОБА_2а на те, що ОСОБА_32 заперечував факт продажу йому штика та пістолету, оскільки висновок суду  про його вину у вчиненні злочинів, пов'язаних із незаконним поводженням з вогнепальною та холодною зброєю підтверджується як показаннями самого ОСОБА_2а на досудовому слідстві про обставини придбання ним цієї зброї, так і показаннями в судовому засіданні засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про носіння ОСОБА_2ом при собі штика та використання його при вчиненні злочинів, а також  вище зазначеним протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_2а згідно з яким у нього було вилучено цю зброю.

В той же час,  у відповідності з  Прикінцевими і перехідними положеннями КК України (2341-14) 2001 року та ст.5 КК України (2341-14) необхідно дії ОСОБА_2а за епізодом незаконного придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї - пістолету "Чешська збройовка" та боєприпасів до  нього  перекваліфікувати з ч.1 ст.222 КК України (2341-14) 1960 року на ч.1 ст.263 КК України (2341-14) 2001 року і призначити йому покарання в межах санкції цього закону.

Доводи касаційних скарг про отримання показань засуджених на досудовому слідстві з порушеннями закону спростовуються дослідженими в суді матеріалами перевірок їхніх заяв про застосування незаконних методів слідства, під час яких вони не підтвердилися (а.с.18,т.12, т.18, а.с.139-140). Крім того, свої пояснення засуджені давали у присутності адвокатів. За таких обставин суд обгрунтовано визнав ці докази в справі допустимими. Судом також ретельно первірялися доводи ОСОБА_2а про його непричетність до злочинів і вчинення них іншими особами, які не притягнуті до кримінальної відповідальності, і обгрунтовано визнани безпідставними.

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 заслуговують на увагу. Так, як убачається з вироку, суд, описуючі дії ОСОБА_4 за кожним з епізодів злочинів, не вказав про те, що він був обізнаний щодо стійкості та зорганізованості злочинного угрупуванням під керівництвом ОСОБА_2а а також про наявність у нього вогнепальної зброї. Відсутність цих обставин не давала суду можливості визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину передбачено ст.257 КК України (2341-14) , тому в цій частині вирок підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі. У зв'язку з цим підлягають перекваліфікації дії ОСОБА_4 за епізодами розбійних нападів на ОСОБА_24та ОСОБА_26 із виключенням кваліфікуючої ознаки - розбою, вчиненого організованю групою.

Крім вище зазначених  до вироку необхідно також внести наступні зміни.

Дії ОСОБА_2а, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за епізодами розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_43,ОСОБА_41, ОСОБА_42 кваліфіковані судом за ч.4 ст.187 КК України (2341-14) за ознакою розбою, поєднаного з умисним вбивством потерпілих. В той же час, як убачається з диспозиції названої правової норми така кваліфікуюча ознака в ній відсутня, тому вона підлягає виключенню з кваліфікації дій названих засуджнених.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за епізодом викрадення ОСОБА_48 кваліфіковані за ч.3 ст.146 КК України (2341-14) 2001 року за кваліфікуючою ознакою викрадення людини, здійснюаване протягом тривалого часу. В той же час, із обставин справи, встановлених судом за цим епізодом і викладених у вироку,  викрадення потерпілої було вчинено близько 19 години  26 червня 2002 року і втой же день її було вбито, тому не можна вважати, що викрадення здійснювалося протягом тривалого часу, цю кваліфікуючу ознаку слід виключити із кваліфікації дій названих засуджених.

ОСОБА_2 засуджена за ст.257 та ч.4 ст.187 КК України (2341-14) за епізодами бандитських нападів на потерпілих ОСОБА_42 та ОСОБА_43. Як убачається з матеріалів справи, засуджена не визнавала своєї вини у цих злочинах і суд, описуючи у вироку фактичні обставини справи за цими епізодвами обвинувачення, не зазначив жодної дії, яку б болу вчинено ОСОБА_2 у підготовці, виконанні чи укрітті цих злочинів. Тому висновок суду про її винність за цими епізодами обвинувачення не можна визнати обгрунтованим, оскільки він суперечить встановленим судом обставинам справи. Тому ці єпізоди підлягають виключенню із кваліфікації дій засудженої ОСОБА_2 Крім того, як убачається з резолютивної частини вироку, засудженій ОСОБА_2 покарання у виді конфіскації майна за жоден із злочинів судом не призначалося. Тому призначення цього покарання за сукупністю злочинів не відповідає вимогам кримінального закону і ця вказівка підлягає виключенню з вироку.

Засуджений ОСОБА_2 засуджений за ч.5 ст.19 ч.1 ст.189 КК України (2341-14) за ознаками підмовництва до нанесення побоїв працівнику правоохоронного органу. Згідно із Прикінцевими та перехідними  положеннями КК України (2341-14) 2001 року дії засудженого ОСОБА_2а підлягають перекваліфікації з ч.5 ст.19 ч.1 ст.189 КК України (2341-14) 1960 року на ч.4 ст.27 ч.2 ст.345 КК України (2341-14) з призначенням покарання за цим законом у межах санкції цієї норми. Крім того, відповідно до ст.49 КК України (2341-14)   особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості. Згідно із санкцією ч.2 ст.345 та  ст.12 КК України (2341-14) цей злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості. З дня вчинення злочину у серпні 2001 року пройшло п'ять років, тому  у відповідності із ч.5 ст.74 КК України (2341-14) ОСОБА_2 підлягає звільненню від покарання .

Як убачається з мотивувальної та резолютивної частини вироку засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виправдано за ч.3 ст.357 КК України (2341-14) на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України (1001-05) . Натомість, викладаючи у вироку формулювання обвинувачення  визнаного судом доведеним  за епізодами  розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_44, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_46, ОСОБА_26 суд вказав на незаконне заволодіння засудженими паспортами та іншими важливими особистими документами потерпілих. Оскільки ці дії засуджених не визнані судом злочинними, їх треба виключити з мотивувальної частини вироку.

Як встановлено вироком суду, ОСОБА_3 вчинив злочину у неповнолітньому віці. Тому згідно п.4 ч.3 ст.102 КК України (2341-14) йому за особливо тяжкий злочин не може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк, більший  ніж 10 років. Однак,  згідно з вироком суду ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України (2341-14) призначено покарання у виді 11 років позбавлення волі, тому вирок в цій частині підлягає зміні із зниженням призначеного покарання до максимального розміру, передбаченого п.4, ч.3 ст.102 КК УК України.

Засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 ,ОСОБА_6,ОСОБА_7вчиняли злочини як до набуття чинності Кримінальним кодексом України (2341-14) 2001 року так і після. У таких випадках згідно п.13 розділу другого Прикінцевих та перехідних положень  КК України (2341-14) 2001 року у разі призначення покарання за сукупністю злочинів, суд мав застосовувати ст.42 КК України (2341-14) 1960 року, а не ст.70 КК України (2341-14) 2001 року. Тому вирок в цій частині також підлягає зміні

За іншими епізодами обвинувачення засуджені та їхні захисники не висловили конкретних зауважень, а вина засуджених повністю підтверджєується дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд надав правильної оцінки у вироку. Iстотних порушень кримінально-процесуального закону, які б потягли скасування чи зміну вироку по справі не встановлено. Покарання засудженим призначено згідно з вимогами ст.65 КК України (2341-14) і відповідає  ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, особам винних, всим обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання. Підстав для зменшення сум, яку стягнуто із засудженої ОСОБА_2 на відшкодування шкоди немає, оскільки вона обгрунтовано визнана винною у вчиненні злочинів, якими було завдано шкоди потерпілим  ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,ОСОБА_24.

Таким чином, у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, на підставі ст.398 КПК України (1001-05) вирок підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 395,396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та в його інтересах адвоката ОСОБА_9. ОСОБА_8 та в його інтересах адвоката ОСОБА_10, ОСОБА_11 та в його інтересах адвоката ОСОБА_12, адвоката ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Житомирської області від 7 липня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про вчинення вбивства ОСОБА_31 на замовлення, з кваліфікації дій засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за ст. 93 КК України (2341-14) 1960 року виключити п. "и".

Дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч. 1 ст. 222 КК України (2341-14) 1960 року на ч. 1 ст. 263 КК України (2341-14) 2001 року і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Виключити з  кваліфікації дій засудженої ОСОБА_2 за ст. 257 та ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) епізоди нападів на потерпілих ОСОБА_42 та ОСОБА_43. Виключити  з вироку вказівку про призначення ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) покарання  у виді конфіскації майна.

Виключити з кваліфікації дій засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_3(за епізодами нападів на потерпілих ОСОБА_41,ОСОБА_43,ОСОБА_42), засудженої ОСОБА_2 (за епізодом нападу на ОСОБА_41) за ч.4 ст.187 КК України (2341-14) кваліфікуючу ознаку - розбій, поєднаний з умисним вбивством потерпілих.

Виключити з мотивувальної частини вироку та кваліфікації дій засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 146 КК України (2341-14) 2001 року кваліфікуючу ознаку - викрадення потерпілої, здійснюване протягом тривалого часу.

Дії засудженого ОСОБА_8 перекваліфікувати з ч. 5 ст. 19,ч. 1 ст. 189 -4 КК України (2341-14) 1960 року на ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 345 КК України (2341-14) 2001 року і призначити йому покарання у виді 3х років позбавлення волі. На підставі ст. 49,ч. 5 ст. 74 КК України (2341-14) у зв'язку зі збігом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності засудженого ОСОБА_2а від покарання звільнити.

Вирок в частині засудження  ОСОБА_4 за ст. 257 КК України (2341-14) скасувати, справу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (1001-05) за відсутністю складу злочину. У зв'язку з цим виключити з кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27,ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) кваліфікуючу ознаку - розбій, вчинений організованою групою. Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_26 з ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) на ч. 2 ст. 187 КК України (2341-14)   за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб особою, яка раніше вчинила розбій, і призначити йому покарання за цим законом у виді 7(семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього  майна, що є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) остаточне покарання ОСОБА_4 призначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді 8( восьми) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його власністю.

Дії ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_7 перекваліфікувати з ч. 2 ст. 144 КК України (2341-14) 1960 року на ч. 2 ст. 189 КК України (2341-14) і призначити за цим законом покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 на строк 6 років, ОСОБА_5 - на строк 5 років; ОСОБА_6 - на строк 5 років, ОСОБА_7 - на строк 6 років. Виключити з кваліфікації дій засуджених за епізодом вимагання майна ОСОБА_31 кваліфікуючу ознаку - вимагання, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя й здоров'я потерпілого.

Покарання  у виді позбавлення волі, призначене ОСОБА_3  за ч. 4 ст. 187 КК України (2341-14) знизити з 11 до 10 років . .

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про вчинення засудженими ОСОБА_35, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  за епізодами  розбійних нападів на потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_44, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_46, ОСОБА_26 незаконного заволодіння  паспортами та іншими важливими особистими документами потерпілих.

Зазначити, що покарання за сукупністю злочинів засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визначено на підставі ч. 1 ст. 42 КК України (2341-14) 1960 року замість ч. 1 ст. 70 КК України (2341-14) .

В решті вирок залишити без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.