Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,

суддів Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,

за участі прокурора Тридуба М.С.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

секретаря судового засідання Гапона В.О.,

розглянув 29 березня 2016 року в м. Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою останнього на вирок Київського районного суду міста Полтави від 26 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 23 липня 2015 року.

Вироком Київського районного суду м. Полтави від 26 травня 2015 року засуджено

ОСОБА_2, 1987 р. н., громадянина України, не судимого, уродженця й мешканця міста Полтави,

- за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 115 КК України на 9 років позбавлення волі;

- на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 10 років позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь:

- департаменту охорони здоров'я виконавчого комітету Полтавської міської ради та 2-ї міської клінічної лікарні м. Полтави 4238,82 грн витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3;

- потерпілого ОСОБА_4 17179 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 40 000 грн - моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_5 9982,25 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 200 000 грн - моральної шкоди.

Згідно вироку ОСОБА_2 10.01.2015 о 01:30, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля будинку № 39-а на вул. Великотирнівській в місті Полтаві, з метою вбивства ОСОБА_4 й ОСОБА_6 на ґрунті особистих неприязних стосунків, що виникли раптово, ударив кожного (останнього - двічі) в ліву частину грудей ножем, яким попередньо заволодів в магазині, розташованому в будинку № 39/91 на тій же вулиці.

Внаслідок цих дій ОСОБА_4 було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, які не призвели до його смерті через надання своєчасної медичної допомоги, тобто - з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, а ОСОБА_6 - смерть на місці події.

Апеляційний суд Полтавської області 23.07.2015 змінив вказаний вирок в частині вирішення питання, пов'язаного з процесуальними витратами та стягнув з ОСОБА_2 на користь держави 393,12 грн за проведення експертних досліджень, а врешті - залишив без зміни.

У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування вищевказаних судових рішень з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

В запереченнях на цю касаційну скаргу потерпілий ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, як необґрунтовану, а оскаржені рішення - без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та засудженого, які підтримали скаргу останнього, й думку прокурора про часткову обґрунтованість скарги ОСОБА_2 та необхідність скасування оскаржених судових рішень через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 384 КПК визначено, що прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

При цьому письмове роз'яснення прокурора додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду, який за наявності відповідного клопотання обвинуваченого зобов'язаний призначити кримінальне провадження до розгляду саме таким складом суду.

Інформування обвинуваченого ще до початку судового розгляду про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних надає йому можливість підготуватись до реалізації такого права і прийняття виваженого й обґрунтованого рішення з цього питання. Тільки у такий спосіб можуть бути забезпечені право на захист та справедливість судового розгляду.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, прокурор та суд першої інстанції не виконали вказані вимоги закону, що порушило право обвинуваченого на захист і могло перешкоди постановити законний та обґрунтований вирок.

Вказані істотні порушення вимог кримінального процесуального закону залишились поза увагою апеляційного суду, через що ухвалене ним рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Оскільки суд касаційної інстанції не ухвалює в даній справі остаточного рішення, інші доводи засудженого підлягають оцінці під час нового розгляду кримінального провадження.

Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, суд

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду міста Полтави від 26 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 23 липня 2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати, призначивши новий розгляд у суді першої інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.