Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії:

головуючого: Колесниченка В. М.,

суддів: Вільгушинського М. Й., Крижановського В. Я.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 09 грудня 2015 року,

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перевірку оскаржуваних судових рішень щодо нього у касаційному порядку.

Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 427 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Згідно з положеннями ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Водночас, ч. 1 ст. 438 КПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді може бути лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 КПК України.

При цьому, у касаційній скарзі ОСОБА_1 хоча і зазначає про недоведеність його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, проте не наводить належних доводів на обґрунтування даного твердження. За змістом скарги засуджений фактично вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до вимог ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Одночасно у касаційній скарзі ОСОБА_1 не посилається на такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для закриття кримінального провадження щодо нього судом касаційної інстанції, як про це засудженим порушується питання у скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 09 грудня 2015 року залишити без руху та надати для усунення вказаних недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог касаційна скарга буде повернута особі, що її подала.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.