5-3719км06 Про таємне викрадення майна - Текст документа

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2005 року, яким

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

уродженця Добропільського району Донецької області,

мешканця м. Артемівськ,

раніше двічі судимого, останнього разу

21.10.2004 р. цим же судом за ст.ст. 185 ч. 3,

71 КК України (2341-14) на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

за ст. 289 ч. 3 КК України (2341-14) на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна;

за ст. 185 ч. 4 КК України (2341-14) на 6 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України (2341-14) ОСОБА_1. призначено покарання на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.

Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України (2341-14) ОСОБА_1. призначено остаточне покарання на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. змінено, виключено з нього вказівку суду про завдання засудженим значної матеріальної шкоди потерпілій Бєльській.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він 13 вересня 2004 року, перебуваючи у квартирі ОСОБА_2., що по АДРЕСА_1 м. Артемівська, таємно викрав гроші потерпілої: 2000 доларів США та 1000 Євро, що по курсу НБУ є 17 140 гривень 52 копійки і становить великий розмір.

Продовжуючи свої злочинну діяльність, ОСОБА_1, близько 3 години 30 хвилин, використовуючи раніше викрадені у квартирі ОСОБА_2. ключі, проник до гаражу, що знаходиться поблизу будинку № АДРЕСА_1 м. Артемівська, звідки викрав належний ОСОБА_3. автомобіль ВАЗ-21093, вартістю 20 826 гривень 85 копійок.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок у частині його засудження за ст. 289 ч. 3 КК України (2341-14) скасувати, а ст. 185 ч. 4 КК України (2341-14) перекваліфікувати на ст. 185 ч. 3 КК України (2341-14) та відповідно пом'якшити призначене покарання. На обгрунтування своїх вимог вказує на те, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи, оскільки вважає, що машину взяв з дозволу ОСОБА_2. Крім того стверджує, що сума викрадених грошей необгрунтовано завищена потерпілою.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про зміну вироку, перекваліфікацію дій засудженого з ч. 3 ст. 289 КК України (2341-14) на ч. 2 ст. 289 КК України (2341-14) , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

Тому, твердження у скарзі засудженого про те, що автомобіль взяв з дозволу ОСОБА_2., яка попрохала його з'їздити до магазину та сума викрадених грошей потерпілою необгрунтовано завищена є непереконливими.

Як убачається з матеріалів справи, потерпіла ОСОБА_2. протягом досудового слідства та під час судового розгляду справи стверджувала, що ОСОБА_1 викрав у неї 2000 дол. США та 1000 Євро.

Потерпіла ОСОБА_2. та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4. пояснили, що вони виявили відсутність в гаражі автомобіля. Через деякий час вони побачили засудженого, який приїхав на викраденій машині. Помітивши їх ОСОБА_1 намагався зникнути на цьому автомобілі, однак йому це не вдалося.

Ці показання потерпілої і свідків були послідовними та логічними, вони об'єктивно узгоджуються з іншими доказами по справі, тому правильно визнані судом належним та достовірним джерелом доказів й покладені в основу вироку.

Iстотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

Разом з тим, у відповідності до ст. 5 КК України (2341-14) , у зв'язку з новою редакцією ст. 289 КК України (2341-14) , колегія суддів вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_1. по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом з ч. 3 ст. 289 КК України (2341-14) на ч. 2 ст. 289 КК України (2341-14) , оскільки машину було повернуто і реальних збитків злочином потерпілому заподіяно не було.

Що стосується призначення засудженому покарання, то колегія суддів вважає, що ОСОБА_1. слід обрати покарання за ст. 289 ч.2 КК України (2341-14) в межах санкції інкримінованої статті.

За таких обставин, вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1. підлягають зміні.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 395 - 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів Верховного Суду України -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.

Вирок Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 31 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 серпня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити. Перекваліфікувати його дії з ч. 3 ст. 289 КК України (2341-14) на ч. 2 ст. 289 КК України (2341-14) та призначити йому покарання на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України (2341-14) вважати ОСОБА_1. засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч. 2, 185 ч. 4 КК України (2341-14) на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна. Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України (2341-14) остаточно ОСОБА_1. призначити покарання на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна.