Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф., суддів Романець Л.А. і Кульбаби В.М., при секретарі судового засідання Миколаєнко О.О., розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Вінниці, проживаючого по АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав, таОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м. Вінниці, проживаючого по АДРЕСА_2, зареєстрованого по АДРЕСА_3, такого, що судимості не мав, за участю прокурора Дехтярук О.К., засудженого ОСОБА_5, захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_9,

З касаційною скаргою до суду касаційної інстанції звернулись захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та прокурор з вимогами про перевірку вироку апеляційного суду щодо обох засуджених.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років кожному з конфіскацією всього майна, яке є власністю засуджених.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_10 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

На користь потерпілого ОСОБА_11 із ОСОБА_6 ухвалено стягнути 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У вироку вирішено питання щодо речових доказів.

ОСОБА_5 засуджено за те, що він за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 15 липня 2013 року у м. Вінниці, з метою заволодіння чужим майном здійснили напад на потерпілих, під час чого збили їх з ніг та із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, заволоділи їх майном:

- ОСОБА_11 на загальну суму 885 грн 83 коп., приблизно о 22 годині 30 хвилин, неподалік від будинку №14 по вул. Чехова, завдавши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

- ОСОБА_10 на загальну суму 4 180 грн. приблизно о 22 годині 45 хвилин неподалік від будинку №54 по вул. Немирівське шосе, завдавши потерпілому легких тілесних ушкоджень.

Як зазначено в резолютивній частині вироку Апеляційного суду Вінницької області від 8 вересня 2015 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 в частині призначення йому додаткового покарання змінено, із вироку виключено вказівку суду на застосування щодо нього додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Крім того визнано щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 як обтяжуючу покарання обставину за ч. 2 ст. 187 КК України вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій. В решті вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишено без зміни.

В касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_8 посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинних дій та особі засудженого, внаслідок суворості, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Мотивуючи скаргу захисник стверджує, що призначаючи ОСОБА_5 покарання суд не звернув уваги на наявність у провадженні обставин, які пом'якшують засудженому покарання, що, на думку захисника, давало суду підстави для застосування вимог ст.ст. 69, 75 КК України. Крім того, захисник стверджує, що оскаржуваний вирок містить суперечності й не відповідає вимогам ст.ст. 370, 374 КПК України, оскільки поряд із постановленням нового вироку апеляційний суд в резолютивній частині цього рішення зазначив про його зміну, й крім того, на кваліфікуючу ознаку злочинних дій безпідставно вказав як на таку, що обтяжує покарання засудженому. Захисник просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі прокурор посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Доводи скаржника щодо порушень вимог ст.ст. 412, 413 КПК України подібні доводам, висловленим захисником в його касаційній скарзі.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_8 і засудженого ОСОБА_5, які підтримали касаційну скаргу ОСОБА_8, захисника ОСОБА_9, який підтримав касаційну скаргу ОСОБА_8 та частково підтримав касаційну скаргу прокурора, прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора та частково підтримав касаційну скаргу захисника ОСОБА_8, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга захисника ОСОБА_8 - частковому задоволенню.

Статтею 438 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про наявність підстав для скасування судових рішень суд касаційної інстанції має керуватись статтями 412-414 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 407 КПК України апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити новий, у якому зобов'язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням ст. 409 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і, відповідно до вимог ст. 420 КПК України,ухвалює свій вирок у разі: необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; необхідності застосування більш суворого покарання; скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

У резолютивній частині судового рішення викладаються конкретні рішення апеляційного суду, що повинні логічно випливати з описово-мотивувальної частини цього рішення.

Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою скасування судового рішення.

Так, не погодившись із вироком суду першої інстанції, прокурор, засуджений ОСОБА_5 та захисники подали апеляційні скарги за наслідком розгляду яких суд апеляційної інстанції, залишивши без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_5 і захисників, задовольнив вимоги прокурора та постановив свій вирок.

Однак, постановляючи вирок щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 апеляційний суд належно не виконав вимог кримінального процесуального закону та припустився протиріч при постановленні судового рішення.

Погоджуючись із доводами прокурора щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зокрема що у вироку місцевого суду не зазначено одну із кваліфікуючих ознак дій засуджених, а саме - вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування вироку суду першої інстанції. Разом із тим, постановляючи свій вирок, апеляційний суд в його резолютивній частині зазначив про необхідність зміни вироку в частині призначеного додаткового покарання щодо ОСОБА_6 й виключив із вироку вказівку про застосування відносно цього засудженого додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Що ж до вчинення розбою особою, яка раніше вчинила розбій, то апеляційний суд прийняв рішення про визнання такої кваліфікуючої ознаки обтяжуючою покарання обставиною.

Тобто дійшовши висновку про необхідність скасування вироку та ухвалення свого вироку апеляційний суд не прийняв відповідного рішення, а лише зазначив про зміну вироку.

Також у своєму вироку апеляційний суд не виклав установлених ним обставин.

Окрім того, що апеляційний суд припустився суперечностей у своєму вироку щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, цей суд порушив ще й вимоги ч. 4 ст. 67 КК України щодо заборони врахування при призначенні покарання ознак злочину, що впливають на його кваліфікацію, як таких, що обтяжують покарання.

Отже, апеляційний суд припустився таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, адже його було ухвалено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Тому цей вирок на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, який слід провести з дотриманням всіх вимог закону, перевірити доводи апеляційних та касаційної скарг, й за наслідками розгляду апеляційних скарг, постановити законне, обґрунтоване й вмотивоване судове рішення.

Оскільки судове рішення скасовується з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, розгляд вказаних у касаційній скарзі захисника ОСОБА_8 питань щодо невідповідності призначеного засудженому ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості вчинених ним злочинних дій та його особі, внаслідок суворості, є передчасним. Вказані доводи підлягають перевірці під час нового апеляційного розгляду справи, оскільки такі питання вирішує суд при постановленні судового рішення в залежності від доведеності винуватості особи у вчиненні злочинних дій.

За наведених обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга захисника ОСОБА_8 - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу прокурора задовольнити. Касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 8 вересня 2015 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.