Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Жука В.Г.,

суддів

Пивовара В.Ф. і Редьки А.I.

розглянула в судовому засіданні 15 лютого 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Гощанського районного суду Рівненської області від 18 липня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

раніше судимого 24.05.2005 року

Гощанським районним судом

за ч. 2 ст. 289 КК України (2341-14) із застосуванням

ст. 69 КК України (2341-14) на 4 роки 6 місяців

позбавлення волі,

засуджено за ч. 3  ст. 185 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України (2341-14) ОСОБА_1 остаточно призначено 6 років позбавлення волі.

ОСОБА_1. за ч. 4 ст. 185 КК України (2341-14) виправдано за відсутністю складу злочину.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 20 грудня 2005 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, в період з 11 по 18 серпня 2005 року проникав в приміщення корівника ТзОВ СГП "Зоря" в с. Вільгір Гощанського району, звідки таємно викрав майно на загальну суму 1997,34 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну  судових рішень та просить пом'якшити покарання. Крім того, зазначає, що приміщення корівника не є охоронюваною територією і кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) є неправильною.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому  злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах.

Посилання засудженого на те, що корівник не охороняється, а отже і дії його за ч. 3 ст. 185 КК України (2341-14) кваліфіковано неправильно безпідставні.

Як вбачається з показань  свідка Голянського, даних протоколу огляду місця події, територія корівника в с. Вільгір перебуває під охороною, а тому кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 3  ст. 185 КК України (2341-14) є правильною.

Що стосується призначеного покарання, то воно є справедливим, відповідає вимогам кримінального закону. Суд врахував  як ступінь тяжкості вчинененого ОСОБА_1 злочину, так і дані про його особу, який раніше був судимий, а також і ті обставини, на які є посилання у скарзі. Підстав для пом'якшення покарання, про що йдеться у касаційній скарзі, немає, а тому і підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України (1001-05) осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.