Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Пойди М.Ф., суддів Зубара В.В. і Романець Л.А., при секретарі судового засідання Гапоні В.О., розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганська, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,

за участю прокурора Ковальчука О.С., засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_7,

З касаційною скаргою до суду касаційної інстанції звернувся засуджений ОСОБА_5 з вимогами про перевірку ухвали апеляційного суду щодо нього.

Вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 травня 2015 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 5 серпня 2015 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

ОСОБА_5, який був працівником правоохоронного органу та займав посаду старшого інспектора з професійної підготовки групи кадрового забезпечення роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення "Луганськ-1", визнано винуватим у тому, що він 5 жовтня 2014 року приблизно о 3 годині перебуваючи у приміщенні холу на другому поверсі клубу "ІНФОРМАЦІЯ_2", по АДРЕСА_2, який є громадським місцем, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особистою зухвалістю - під час словесного конфлікту з двома відвідувачами закладу, висловлював особисті образи в їх бік, розуміючи в силу професійної діяльності протиправність власних дій, направив особисту табельну зброю - пістолет "ПМ" НОМЕР_1 в бік двох відвідувачів, почав погрожувати їм заподіянням тілесних ушкоджень, та здійснив один постріл з вогнепальної табельної зброї в підлогу в результаті чого пошкодив покриття із лінолеуму, заподіявши матеріальну шкоду власнику клубу "ІНФОРМАЦІЯ_2" ОСОБА_8 на загальну суму 3 600 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Мотивуючи касаційну скаргу засуджений зазначає про неправильну кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 296 КК України за кваліфікуючою ознакою вчинення хуліганських дій із застосуванням вогнепальної зброї. Вказує засуджений і про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки апеляційний суд не надав належної відповіді на всі доводи його апеляційної скарги й не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального процесуального закону, про які він та його захисник зазначали у скарзі.

Заслухавши доповідача, захисника і засудженого, які підтримали касаційну скаргу ОСОБА_5, прокурора, який вважав судові рішення законними та обґрунтованими, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

ухвала апеляційного суду це судове рішення вищого суду щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції, тобто бути законною та обґрунтованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 419 КПК України, відповідно до пункту другого частини першої якої в мотивувальній частині ухвали необхідно зазначити короткий зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; встановлені судом першої інстанції обставини; встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до частини другої вказаної статті при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Для наведення в ухвалі таких підстав апеляційний суд має проаналізувати всі доводи, що містяться в апеляції і на кожен із них дати відповідь.

Залишаючи апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_5 без задоволення, а вирок щодо останнього без зміни, апеляційний суд зазначених положень закону не дотримався.

В апеляційних скаргах захисник ОСОБА_9 та засуджений ОСОБА_5 не погоджувались із вироком та стверджували про відсутність у вироку доказів щодо вчинення засудженим дій з використанням вогнепальної зброї, зокрема табельної зброї ОСОБА_5, а звідси й про неправильну кваліфікацію дій останнього.

Засуджений, окрім іншого, наводив доводи про залишення поза увагою суду тієї обставини, що особа, з якою сперечався ОСОБА_5 за показаннями свідка ОСОБА_10, є працівником правоохоронних органів і його особу не встановлено.

Апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 містила доводи щодо неналежності висновку суду про наявність реальної загрози для життя та здоров'я хлопця й дівчини, в сторону яких здійснив постріл ОСОБА_5, оскільки їх особи не встановлено, отже такий висновок ніким не підтверджено. На думку захисника, з урахуванням показань свідка ОСОБА_11, у вироку безпідставно зазначено про пошкодження 12 м2 лінолеуму, звідси й невірно встановлено дійсну заподіяну потерпілому шкоду. Рішення суду в частині встановлення дійсної шкоди захисник оскаржував ще й з тих підстав, що в якості потерпілого не залучено ОСОБА_12, якому разом із ОСОБА_8 на праві сумісної власності належить споруда по АДРЕСА_2, в якій 4 жовтня 2014 року відбувались вказані в оскарженому вироку події.

Захисник ОСОБА_9 в апеляційній скарзі наголошував що пістолет, який застосував ОСОБА_5 ідентифікованим не був, оскільки ані гільзи, ані пулі на місці вчинення злочинних дій вилучено не було. За змістом апеляційної скарги зазначав захисник і про те, що суд належно не оцінив показання допитаного в якості експерта ОСОБА_13 та безпідставно послався на них у вироку, оскільки той у своїх показаннях не надав категоричного висновку щодо застосування саме пістолету марки "ПМ", а лише висловив припущення, що такий пістолет міг бути використаний. За доводам апеляційної скарги не надано судом оцінки у вироку й показанням свідка ОСОБА_14, який суду показав про відсутність фіксування у ОСОБА_5 факту нестачі набоїв чи невідповідності серійних номерів виданих набоїв зданим.

На думку скаржника місцевий суд не спростував версію ОСОБА_5 про ініціювання конфлікту невстановленим чоловіком.

В апеляційних скаргах обидва скаржники стверджували про залишення місцевим судом поза увагою обставини щодо тривалості хуліганських дій, оскільки за доводами скаржників такі дії тривали приблизно 2 хвилини, а не 30 хвилин, як про те зазначив суд у вироку.

Однак, апеляційний суд вказані доводи апеляційних скарг засудженого та його захисника не перевірив і відповіді на них не дав. Апеляційний суд не навів в ухвалі переконливих підстав прийнятого ним рішення, не дав вичерпної відповіді на всі доводи скарг, не сформулював належним чином висновки щодо обґрунтованості засудження ОСОБА_5 та правильності кваліфікації його дій, не розкривши суті доводів усіх скарг і не проаналізувавши їх.

Наведене свідчить про те, що апеляційні скарги розглянуті не по суті, а формально.

Отже, ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5 не можна визнати такою, що відповідає вимогам ст. 419 КПК України, тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду необхідно ретельно перевірити і проаналізувати всі доводи апеляційних скарг, дати на них відповідь та постановити законне рішення.

Під час нового розгляду слід звернути увагу на те, що місцевий суд, як на докази вчинення ОСОБА_5 хуліганських дій із застосуванням вогнепальної зброї, послався на показання спеціаліста, та цими ж показаннями як місцевий, так і а апеляційний суди спростували твердження ОСОБА_5 про застосування ним стартового пістолету у клубі "ІНФОРМАЦІЯ_2", та з'ясувати чи відповідає використання таких доказів положенням ст. 84 КПК України.

Керуючись ст.ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 5 серпня 2015 року щодо ОСОБА_5скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.