Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Пивовара В.Ф

суддів

Редьки А.I., Жука В.Г.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 лютого 2007 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням заступника прокурора м. Києва на вирок Шевченківського районного суду м. Києва  від 6 червня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

IНФОРМАЦIЯ_1,

уродженця та жителя м. Києва, 

не судимого,

засуджено за ч.1 ст.368 КК України (2341-14) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю строком 2 роки.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання, і встановлено іспитовий строк 2 роки.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи на посаді IНФОРМАЦIЯ_2, маючи 13 ранг 6 категорії державного службовця, 23 грудня 2004 року о 16 годині, в кафе ПП ОСОБА_2, що розташоване по вулиці АДРЕСА_1, за обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, одержав від адміністратора цього закладу  ОСОБА_3 хабар у вигляді 500 доларів США за нескладання  акту про обстеження земельної ділянки, на якій розташоване кафе.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не розглядалась.

У касаційному поданні заступник прокурора м. Києва  порушує питання про скасування вироку, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі винного. Вказує, що суд безпідставно перекваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 з ч.2 на ч.1 ст.368 КК України (2341-14) , наводячи відповідні доводи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає що у задоволенні подання слід відмовити.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 в одержанні  вказаної суми хабара, грунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв'язку, і такі висновки суду не оспорюються в поданні прокурора. В тому числі прокурор не оспорює правильність  висновку суду про відсутність в діях засудженого кваліфікуючої ознаки хабарництва"вимагання хабара".

Разом з тим, прокурор у касаційному поданні ставить питання про скасування зазначеного судового рішення у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, вважаючи, що перекваліфіковуючи  дії  ОСОБА_1 на ч.1 ст.368 КК України (2341-14) , місцевий суд не дав ніякої оцінки тому, що той одержав хабара як особа, яка займала відповідальне становище, що є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.368 КК України (2341-14) .

Однак, як видно із матеріалів справи, органами досудового слідства  ОСОБА_1 не пред'являлось обвинувачення в тому, що він, одержуючи хабара, займав за посадою відповідальне становище. Тому, відповідно до положень ст.275 КПК України (1001-05) , судовий розгляд справи проводиться тільки в межах пред'явленого обвинувачення, порушення у поданні питання про скасування вироку із зазначених підстав є необгрунтованим.

Окрім того, у поданні, по суті, оспорюються висновки місцевого суду щодо фактичної сторони справи, а це відповідно до положень ст.398 КПК України (1001-05) не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. 

Що стосується тверджень в поданні про безпідставність застосування  судом щодо ОСОБА_1 ст.75 КК України (2341-14) , то такі, на думку колегії суддів, позбавлені підстав.

Як видно зі справи, місцевий  суд при вирішенні цього питання, відповідно до вимог ст.65 КК України (2341-14) , врахував тяжкість вчиненого ним злочину, його щире каяття, дані про особу засудженого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні малолітню дитину, позитивну характеристику, і дійшов вірного висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_1 ст.75 КК України (2341-14) .

Отже, не знаходячи передбачених ст.398 КПК України (1001-05) підстав  для призначення справи до розгляду з повідомленням осіб, вказаних ст.384 КПК України (1001-05) , керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

у х в а л и л а:

У задоволенні касаційного подання заступника прокурора  м. Києва на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 6 червня 2005 року щодо ОСОБА_1 відмовити.