Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Марчук Н.О.,

суддів: Міщенка С.М., Матієк Т.В.,

при секретарі Гапоні В.О.,

розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014090010002328, щодо

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 дня народження,

уродженця с. Гостів Тлумацького району

Івано-Франківської області, який проживає АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

за касаційною скаргою засудженого на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2015 року,

за участю прокурора Єщенко О.П.,

засудженого ОСОБА_1,

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не погоджуючись із ухваленими щодо нього судовими рішеннями через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції або пом'якшити призначене покарання. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, призначив суворе покарання, не взяв до уваги усіх пом'якшуючих обставин та не застосував положення ст. 69-1 КК України. Зазначає про неправильне застосування кваліфікуючої ознаки - повторність. Крім того, засуджений вказує на порушення його права брати участь у судових засіданнях.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 березня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2015 року, ОСОБА_1 визнано винуватим за ч. 2 ст. 186 КК України та призначено йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2014 року за ч.2 ст. 186 КК України - 4 років позбавлення волі, більш суворим, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 08 серпня 2014 року близько 07 год. 30 хв., умисно, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, у м. Івано-Франківську відкрито викрав, зірвавши з шиї ОСОБА_2 золотий ланцюжок 585 проби вагою 1,7 г, заподіявши потерпілій матеріальних збитків на суму 508,33 грн.

Від старшого прокурора Івано-Франківської області надійшли заперечення, в яких він просить відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженого, а судові рішення - залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання поданої скарги, пояснення прокурора про часткове підтримання скарги та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.

Згідно з вимогами статей 405, 342- 345 КПК України суд апеляційної інстанції при відкритті судового засідання повинен з'ясувати, чи вручено судові виклики та повідомлення тим особам, які не прибули у судове засідання.

Пункти 3,4 ч. 3 ст. 56 КПК України передбачають право потерпілого бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду та брати участь у безпосередній перевірці доказів.

Згідно зі ст. 325 КПК України суд може вирішити питання про проведення судового розгляду без потерпілого, якщо він за викликом у судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Однак у даному кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону під час перегляду вироку суду першої інстанції та постановлення ухвали.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпіла ОСОБА_2 не була повідомлена належним чином про розгляд провадження судом апеляційної інстанції.

Крім того, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про виклик обвинуваченого ОСОБА_1 та провів розгляд кримінального провадження за його апеляційною скаргою без участі останнього, хоча в матеріалах наявний запит на доставку обвинуваченого в судове засідання.

Також суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання обвинуваченого про допит свідків.

За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суд апеляційної інстанції має врахувати вищезазначене, перевірити належним чином усі доводи, наведені в апеляційній скарзі засудженого, і відповідно до вимог кримінального процесуального закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 червня 2015 року щодо ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.