Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Синявського О.Г.,

суддів

Гриціва М.I. та  Пекного С.Д.

за участю прокурора

Матюшевої О.В.

захисника

ОСОБА_1.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  13 лютого 2007 року  справу за касаційним поданням  прокурора, який брав участь у розгляді справи  судом першої інстанції, та касаційною скаргою засудженої ОСОБА_2.  на судові рішення щодо ОСОБА_2., встановила наступне.

Вироком   Ленінського районного суду  м. Вінниці  від  16 травня 2005 року

ОСОБА_2,

IНФОРМАЦIЯ_1 народження,

громадянку України,

раніше  несудиму,

засуджено за ч. 4 ст. 190 КК України (2341-14) на 5 років  6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цивільні позови у справі вирішено.

Згідно з  вироком суду ОСОБА_2.  визнано винною і засуджено за те, що  вона, займаючи посаду голови правління місцевої громадської організації Вінницька обласна асоціація "Землевласник Поділля", на початку червня 2003 року,  пославшись на те, що  має знайомих викладачів, запропонувала ОСОБА_3. та ОСОБА_4. допомогу при  влаштуванні  їх дітей на навчання у вузах м. Вінниці,  а після згоди останніх, у червні 2003 року в м. Вінниці, по АДРЕСА_1, ОСОБА_2.  отримала  від ОСОБА_4.  200 доларів США, що дорівнює 1066 грн. та від ОСОБА_5. 400 доларів США, що дорівнює 2132 грн.

Заволодівши шахрайським шляхом вказаними коштами,  ОСОБА_2. використала їх на власні потреби, заподіявши  потерпілим значну шкоду.

Крім того, ОСОБА_2. в період  жовтня - грудня 2003 року, зловживаючи довірою потерпілих ОСОБА_6. та ОСОБА_7, які  сподівались на  обіцяну  останньою допомогу виїхати  до Німеччини з метою працевлаштування,  повторно, заволоділа коштами потерпілих ОСОБА_6. в сумі 1000 доларів США  і 335 євро  та ОСОБА_7.  в сумі 990 доларів  США та 435 євро,  що в сумі дорівнює 15552 грн.

Ухвалою апеляційного суду  Вінницької області від  22 вересня 2005 року  зазначений  вирок  змінено : перекваліфіковано дії  ОСОБА_2. з ч. 4 ст. 190 КК України (2341-14) на ч.3 ст. 190 КК України (2341-14) і призначено покарання за ч.3 ст. 190 КК України (2341-14)   4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України (2341-14)   ОСОБА_2.  звільнено від відбування покарання з випробуванням  з іспитовим строком 3 роки.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи  висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_2. та правильності кваліфікації її дій, з  урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції,  посилаючись на неправильне застосування кримінального закону і  невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої, просить скасувати ухвалу апеляційного суду,  а справу направити на новий апеляційний розгляд.

У  касаційній скарзі засуджена  ОСОБА_2., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповноту досудового та судового слідства та на порушення кримінально-процесуального законодавства, просить скасувати постановлені щодо неї судові рішення, а справу закрити у зв'язку з відсутністю  в її діях складу злочину.

Заслухавши  суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, захисника, який підтримав доводи касаційної скарги засудженої ОСОБА_2., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та касаційної скарги засудженої, колегія суддів вважає, що касаційне подання та касаційна скарга засудженої ОСОБА_2. підлягають частковому  задоволенню.

Ухвала апеляційного суду - це рішення вищестоящого суду стосовно законності і обгрунтованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, і  повинна відповідати тим же вимогам, що і рішення суду першої інстанції, тобто бути законною і  обгрунтованою.

В ухвалі повинні бути проаналізовані і співставлені з наявними у справі і додатково поданими матеріалами всі доводи апеляції і на кожний з доводів повинна міститися вичерпна відповідь та наведені докладні мотиви прийнятого рішення.

Ухвала, що не містить обгрунтованих висновків з питань про правильність чи неправильність рішення суду першої інстанції, не може визнаватись такою, що відповідає вимогам ст. 377 КПК України (1001-05) .

Оскільки в апеляції засудженої  ОСОБА_2. та доповненні до неї порушувалося питання щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеності винності, обгрунтування судом своїх висновків недопустимими доказами  та наводилися з цього приводу змістовні доводи, суд апеляційної інстанції повинен був викласти в ухвалі аналіз наявних у справі доказів і  навести мотиви щодо спростування чи прийняття тверджень апелянта.

Проте, колегія суддів апеляційного суду цих вимог не виконала, чим  порушила норму, передбачену ч.2 ст. 377 КПК України (1001-05) .

Апеляційний суд при розгляді справи лише в загальній формі  обмежився в ухвалі відповіддю про те, що  висновок суду першої інстанції  щодо доведеності вини ОСОБА_2. у вчиненні нею шахрайських дій є обгрунтованим.

За таких обставин касаційний суд, погоджуючись з доводами касаційної скарги, вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не може бути визнана законною та обгрунтованою і підлягає скасуванню.

При новому розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд має ретельно перевірити зібрані у справі докази, дати їм та висновкам суду першої інстанції конкретну оцінку, перевірити доводи апеляції і з урахуванням всіх обставин прийняти належне рішення та викласти його  згідно з вимогами закону.

Під час нового апеляційного розгляду суду слід перевірити також доводи, викладені у поданні прокурора.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України (1001-05) ,ухвалила:

касаційне подання  прокурора  та касаційну скаргу  засудженої ОСОБА_2. задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів  судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду  Вінницької області від 22 вересня 2005 року щодо  ОСОБА_2 скасувати, а справу направити в той же суд на новий апеляційний розгляд.