Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Міщенка С.М., суддів Матієк Т.В., Широян Т.А. за участю секретаря та прокурора Гапона В.О. Цигана Ю.В. розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 березня 2016 року матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 7 липня 2015 року щодо нього.

Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2015 року

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, раніше не судимого, -

визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади строком на 1 рік, від відбування якого його звільнено на підставі ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 7 липня 2015 року вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2015 року щодо ОСОБА_6 змінено, стягнуто з нього судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 733 грн. 50 коп. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він, будучи затвердженим на посаду рішенням III сесії Сколівської міської ради VІ демократичного скликання від 12.01.2011 року № 3 та якому згідно рішення ХХ сесії Сколівської міської ради VІ демократичного скликання від 08.02.2013 року № 7 з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) присвоєно 10 ранг 5 категорії державного службовця, займаючи посаду заступника міського голови Сколівської міської ради, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, в період з 25.02.2011 року по 04.03.2011 року вчинив службове підроблення офіційного документу - протоколу громадських слухань за наступних обставин.

В період з 24.12.2010 року по 04.03.2011 року ФОН ОСОБА_7 виготовляв технічну документацію по відведенню земельної ділянки під реконструкцію нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони по АДРЕСА_2. Для виготовлення технічної документації, згідно ст. 30-6 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції станом на 21.10.2010 року чинній до 12.03.2011 року), необхідно було провести громадські слухання (форма громадського обговорення проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови) з громадського обговорення (процедура, спрямована на врахування законних інтересів фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави при плануванні і забудові територій відповідно до цього закону) проекту містобудівного обґрунтування земельної ділянки для реконструкції нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони по АДРЕСА_2, які є невід'ємною складовою містобудівної документації, місцевих правил забудови.

ОСОБА_6 діючи умисно, всупереч інтересів служби, достовірно знаючи, що громадські слухання містобудівного обґрунтування земельної ділянки для реконструкції нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони по АДРЕСА_2 не проводились, тоді як їх проведення відповідно до вимог статей 30-2, 30-3, 30-4, 30-5, 30-6 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції станом на 21.10.2010 року, чинний до 12.03.2011 року) є обов`язковим, в період з 25.02.2011 року по 04.03.2011 року в приміщенні Сколівської міської ради шляхом комп'ютерного набору склав завідомо неправдивий протокол громадських слухань містобудівного обґрунтування земельної ділянки для реконструкції нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони в по АДРЕСА_2 від 25.02.2011 року.

Цей протокол є офіційним документом, оскільки відповідно до ст. 30-6 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції станом на 21.10.2010 року чинній до 12.03.2011 року), затвердження проектів містобудівної документації, місцевих правил забудови без їх громадського обговорення забороняється, а матеріали громадського обговорення є невід'ємною складовою містобудівної документації, місцевих правил забудови. В зазначеному документі ОСОБА_6 відобразив недостовірну інформацію про реєстрацію для участі в громадських слуханнях 21 особи та про обрання до секретаріату цих слухань керівника відділу містобудування і архітектури Сколівської РДА ОСОБА_8 та начальника відділу землеустрою і охорони земель управління Держкомзему у Сколівському районі ОСОБА_9 Виготовлений та підписаний ним протокол громадських слухань містобудівного обґрунтування виділення земельної ділянки для реконструкції нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони по АДРЕСА_2 ОСОБА_6 передав міському голові Сколівської міської ради ОСОБА_7 Виготовляючи недостовірний протокол громадських слухань ОСОБА_6 діяв з метою сприяти ОСОБА_7 у погодженні містобудівної документації на дану земельну ділянку по АДРЕСА_2.

В подальшому ФОП ОСОБА_7 вказаний підроблений протокол громадських слухань від 25.02.2011 року долучив до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під реконструкцію нежитлових будівель та споруд під торгівельні павільйони по АДРЕСА_2. На підставі вищевказаних документів та прийнятих рішень сесії Сколівської міської ради ФОП ОСОБА_7 24.05.2011 року отримав земельні ділянки площею 0,36 га та 0,10 га по АДРЕСА_2 в користування та 05.09.2012 року в приватну власність.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_6 просить постановлені щодо нього судові рішення скасувати, а провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК. Своє рішення мотивує тим, що судами першої і апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального права, оскільки Протокол громадських слухань ним було складено та підписано як секретарем цих слухань саме 25.02.2011 року, а не як заступником голови Сколівської міської ради і не в строк з 25 лютого по 4 березня 2011 року, а тому він не може нести відповідальність за ст. 366 КК України згідно з диспозицією вказаного закону та практикою Верховного Суду України. Вважає також, що суд першої інстанції всупереч вимогам статей 366 та 367 КПК України незаконно поновлював судове слідство, на що апеляційний суд не звернув увагу, незважаючи на доводи апеляції та відсутність захисника, який не брав участі в дебатах. Вказує, що притягнення його до кримінальної відповідальності суперечить вимогам статей 49 та 74 КК України, оскільки строк притягнення до кримінальної відповідальності сплив ще на стадії досудового розслідування. Показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вважає такими, що не отримали належної оцінки, оскільки перший був на громадських слуханнях, а другий давав неправдиві показання. Незважаючи на звільнення від кримінальної відповідальності, вважає судові рішення незаконними.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, слідчим було оголошено 24 червня 2014 року, в цей же день роз'яснені права, передбачені статтями 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та ст. 42 КПК України, і його допитано як підозрюваного.

Незважаючи на те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості і на час оголошення підозри спливли строки давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, жодних роз'яснень щодо можливого застосування до нього положень, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, слідчим або прокурором йому не надавалося.

Не надавалось таких роз'яснень ОСОБА_6 і після закінчення досудового розслідування та не з'ясовувалося його право на звільнення від кримінальної відповідальності згідно з положеннями, зазначеними у п. 2 ч. 2 ст. 283 КПК України.

11 вересня 2014 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_6, після прийняття апеляційним судом рішення про зміну підсудності провадження, надійшов до Стрийського міськрайонного суду Львівської області, який 15 вересня 2014 року призначив це провадження до підготовчого судового засідання на 26 вересня 2014 року, а 14 листопада 2014 року до судового розгляду на 8 грудня 2014 року.

Незважаючи на те, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання також має право на закриття провадження згідно з п. 2 ч. 3 ст. 284 КПК України, ОСОБА_6 таке право судом також не роз'яснювалося і його думка з цього приводу не з'ясовувалася. Таких роз'яснень ОСОБА_6 судом не надавалось і на початку судового розгляду відповідно до ст. 345 КПК України.

Лише за наслідками судового розгляду провадження, після поновлення судового слідства 25 березня 2015 року, правомірність якого оспорюється у касаційній скарзі, суд роз'яснив та з'ясував думку ОСОБА_6 щодо можливості звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, але незважаючи на те, що той заперечував проти цього, у судовому засіданні був відсутній захисник, участь якого обвинувачений вважав необхідною, суд закінчив судове слідство, провів дебати без участі захисника та постановив обвинувальний вирок, яким звільнив ОСОБА_6 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Наведені обставини свідчать про те, що слідчим та прокурором під час досудового розслідування, а також судом під час судового розгляду кримінального провадження було порушено право ОСОБА_6 на закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності і ці порушення касаційний суд вважає істотними, оскільки таке право ОСОБА_6 міг реалізувати ще на стадії оголошення йому підозри або підготовчого судового засідання, що ставить під сумнів законність, обґрунтованість та вмотивованість обвинувального вироку щодо нього.

Оскільки судом першої інстанції істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, задовольнивши при цьому лише апеляцію прокурора про зміну вироку в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи, тому касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а постановлені щодо нього судові рішення - скасуванню з призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 суду першої інстанції слід з дотриманням вимог кримінального процесуального закону прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення, давши оцінку, у разі необхідності, правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність.

На підставі наведеного, керуючись статтями 434, 436 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 7 липня 2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.